Рішення

від 01.09.2020 по справі 909/474/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/474/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицькі традиції"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ ФУД ЛТД"

про стягнення 54940, 45 грн.

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицькі традиції" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ ФУД ЛТД" про стягнення заборгованості за договором поставки № 13/17 від 25.01.2018 у розмірі 54940,45 грн, з яких: 43984,80 грн. - основний борг, 154,25 грн. - пеня, 4306,11 грн. - інфляційні втрати, 6495,29 грн. - 10% річних.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2021, справу № 909/474/21 передано на розгляд судді Неверовській Л.М.

Позовну заяву ТОВ "Галицькі традиції" прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі; суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідні строки для подачі сторонами відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив; запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали (ухвала про відкриття провадження у справі від 25.05.2021).

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, згідно вимог ст. 120 ГПК України, суд надіслав відповідачу рекомендованою кореспонденцією за його місцезнаходженням, яке вказане у позовній заяві і визначене у ЄДРЮОФОПГФ. Надсилання ухвали підтверджується відтиском штампу вихідної кореспонденції на її звороті та сформованими списками розсилки.

На адресу суду повернулося поштове відправлення із відміткою органу поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії суд направив за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу про відкриття провадження у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

З огляду на перебування судді Неверовської Л.М. у відпустці з 12.07.2021 по 13.08.2021, суд здійснює розгляд справи після виходу з відпустки.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням умов договору поставки №13/17 від 21 січня 2018 щодо оплати поставленого товару, у зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 43984,80 грн.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання згідно укладеного між сторонами договору, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 154, 25 грн., 10% річних в сумі 6495, 29 грн. та 4306,11 грн. інфляційних втрат.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

25.01.2018 року між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) було укладено договір поставки № 13/17 (далі - договір).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

У відповідності до п. 12.1. договору, договір набуває чинності з моменту його підписання і діє один рік. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний річний період, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу про його розірвання не пізніше ніж за 1 календарний день до збігання строку його дії (п.12.3 Договору).

Згідно приписів п. 1.2. Договору, за даним договором, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю кондитерську глазур в асортименті, какао порошок в асортименті, цукор-пудру (надалі - товар), визначений у пункті 1.3 цього договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Найменування, кількість, що поставляється за даним договором визначається на підставі заявки та/або заявок покупця в усній та письмовій формі (п.1.3. Договору).

Умови поставки та прийняття товару визначені у розділі 3 договору.

Кількість та вартість товару зазначаються у видатковій накладній (п.3.6. Договору).

Відповідно до п.3.13. Договору, товар вважається прийнятим з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.

У відповідності до умов Договору, Продавець (ТОВ "Галицькі традиції") поставив, а покупець (ТОВ "ІМПЕРІАЛ ФУД ЛТД") прийняв товар на загальну суму 43984,80 грн, що підтверджується видатковою накладною № 613 від 25 листопада 2019 року та товарно-транспортною накладною № Р613 від 25 листопада 2019 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Зазначені вище документи підписані покупцем без жодних зауважень та скріплені печаткою ТОВ "ІМПЕРІАЛ ФУД ЛТД".

В порушення взятих на себе зобов`язань відповідач отриманий товар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 43984,80 грн.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивач нарахував останньому 154,25 грн. пені, 6495,29 грн. 10% річних, 4306,11 грн. інфляційних втрат та звернувся за захистом порушеного права до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно частини другої вказаної статті підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти. Зі змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України): господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.

Окремим видом зобов`язання є договір поставки. Так, згідно з частинами першою, другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань не надав, доводи позивача не спростував.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ТОВ "ІМПЕРІАЛ ФУД ЛТД" в порушення умов укладеного сторонами договору не виконало взяте на себе зобов`язання щодо своєчасної оплати отриманого товару; станом на час прийняття рішення заборгованість в сумі 43984,80 грн. залишилася непогашеною, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею).

З огляду на положення ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11.3 договору сторони погодили, що у випадку прострочення покупцем терміну оплати товару, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 1 процент від вартості товару за кожний день прострочення оплати цього товару, при цьому максимальний розмір пені не може перевищувати 20 процентів від загальної суми (ціни) договору.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 11.2 договору встановлено, що у випадку прострочення покупцем терміну оплати товару чи авансу, покупець сплачує на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 процентів річних від простроченої суми.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені, 10% річних та інфляційних втрат; розрахунок позивача є методологічно та арифметично вірний.

Також суд зазначає, що пеня нарахована у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від вартості простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, в межах спеціальної позовної давності - 1 рік.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що відповідачем не було подано жодних заперечень щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, як і не подано доказів щодо здійснення погашення заборгованості.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицькі традиції".

Судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

При поданні позовної заяви позивач вказав, що ТОВ "Галицькі традиції" очікує понести витрати за надання правової (правничої) допомоги в розмірі 3000,00 грн. за одну юридичну годину та 1500,00 грн. за одну технічну годину.

06.07.2021, через канцелярію суду, від позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надійшли такі докази:

- договір № 253/2 надання правової допомоги від 30.04.2021 укладний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицькі традиції", як замовником та Адвокатським об`єднанням "Адкокатська компанія "А.З. Партнери", як виконавцем;

- рахунок №730 від 27.05.2021р. на суму 16530,00 грн та деталізація рахунку №730 від 27.05.2021;

- рахунок №737 від 25.06.2021р. на суму 30,00 грн. та деталізації рахунку №737від 25.06.2021;

- акт від 25.06.2021р. виконаних робіт до рахунку №730 від 27.05.2021 та №737 від 25.06.2021р. згідно договору надання правової допомоги №253/2 від 30.04.2021;

- платіжне доручення №350 від 28 травня 2021 р. на суму 16530,00 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 25.06.2021 р. до рахунку №730 від 27.05.2021р. та №737 від 25.06.2021р., на виконання умов договору надання правової допомоги № 253/2 від 30.04.2021 адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "А.З. Партнери" (виконавець) надано правову допомогу ТОВ "Галицькі традиції" (замовник) згідно рахунків №730 від 27.05.2021р. в повному обсязі в об`ємі 5,52 години. Вартість наданої правової допомоги становить 16560, грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зважаючи на належну підготовку адвокатським об`єднанням "Адкокатська компанія "А.З. Партнери" документів для подання до суду та виклад правової позиції, підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідними документами та на відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат, враховуючи задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16560,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76, 78, 86, 123, 126, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ ФУД ЛТД", вул. Коцюбинського, 25, с. Старий Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77452 (ідентифікаційний код 40635071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицькі традиції", вул. Рудницького, 45, кв. 5, м. Львів, 79057 (ідентифікаційний код 36544661) - 43984 (сорок три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 80 коп. заборгованості, 154 (сто п`ятдесят чотири) грн 25 коп. пені, 4306 (чотири тисячі триста шість) грн 11 коп. інфляційних втрат, 6495 (шість тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн 29 коп. 10% річних, 16560 (шістнадцять тисяч п`ятсот шістесят) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.09.2021.

Суддя Л.М. Неверовська