Постанова

від 26.04.2010 по справі 2-а-1776/09/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 квітня 2010 р.

Справа № 2-а-1776/09/2170

Категорія: 2.19.6

Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

                        суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона на постанову Херсонського окружного суду від 05 березня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни, -

ВСТАНОВИЛА:

25 червня 2008 року ОСОБА_1., звернувшись до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона, просила поновити пропущений строк на звернення до суду, стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу  як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року в сумі 2733 грн. 30 коп., зобов’язати здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни з 01 січня 2008 року.

Постановою Херсонського окружного суду від 05 березня 2009 року адміністративний позов задоволений частково: зобов’язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу надбавки передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В задоволені інших вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 по 31 грудня 2008 року.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком, дитиною війни, та, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набув чинності з 01 січня 2006 року, має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до п. 15 Положення про Пенсійний фонд України, суд першої інстанції правильно встановив, що обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, покладено на управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона.

Посилання представника відповідача на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком»у ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»застосовується до визначення пенсії, що призначаються виключно за цим Законом, і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є безпідставними, тому що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність коштів не є підставою для невиконання зобов’язань, покладених на відповідача.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закон України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19 січня 2006 року, який набрав чинності з 02 квітня 2006 року, п. 17 ст. 77 виключений, а ст. 110 Закону викладена у новій редакції, згідно з якою пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У 2006 році Кабінет Міністрів України не визначив порядок виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни, тобто ці пільги фактично запровадженні не були, тому вимоги позивача щодо нарахування за 2006 рік недоплаченої надбавки до пенсії як дитині війни задоволенню не підлягають.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, згідно з якою у 2007 році підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам які є інвалідами, (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році –з 09.07.2007 р., у 2008 році –з 22.05.2008 р., отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, мають діти війни: за 2007 рік –з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р., за 2008 рік –з 22.05.2008 р. до 31.12.2008 р. Відповідно у 2007 році у період із 01.01.2007 р. до 08.07.2007 р. та у 2008 році –з 01.01.2008 р. до 21.05.2008 р. положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.

З ухваленням Конституційним Судом України рішення про визнання неконституційними положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ці норми втрачають чинність та не підлягають застосуванню з дня ухвалення рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 01 січня 2007 року була передбачена виплата підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни, які є інвалідами, у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни (половина від 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність), а з 09 липня 2007 року передбачена виплата підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. З 01 січня 2008 року, відповідно до пункту 41 розділу ІІ Закону України від 19 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладена у новій редакції, згідно з якою дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного  грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачувалось підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, яка, згідно з ч. 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а з 22 травня 2008 року була передбачена виплата підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що позивач є інвалідом, то у 2007 році він не отримував підвищення до пенсії як дитина війни, а в 2008 році отримував 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с.16-17). Тоді як, з урахуванням Рішень Конституційного Суду України, позивач мав отримувати підвищення до пенсії як дитина війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, визначеної відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про право позивача на отримання підвищення до пенсії як дитина війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Позивачка звернулась до суду з позовом 25 червня 2008 року, але позовні вимоги за період з 01 січня 2006 року по 24 червня 2007 року заявлені з пропуском строку звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду І інстанції щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими Законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Апеляційний суд також не приймає до уваги посилання позивача на юридичну необізнаність і не вважає це поважною причиною пропуску строку.

Оскільки у 2008 році позивач отримував підвищення до пенсії як дитині війни не в повному розмірі, то суд першої інстанції помилково дійшов висновку про зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімального розмірі пенсії за віком.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що права позивача підлягають захисту з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року шляхом зобов’язання відповідача провести нарахування, перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за відповідні періоди з урахуванням виплачених сум.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 , ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного суду від 05 березня 2009 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Комсомольському районі м. Херсона нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, перерахувати та виплатити  підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 виходячи з розміру 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком з розрахунку за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням виплачених сум.

          В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України в порядку, встановленому ЦПК України, протягом двох місяців після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя                                                                 Домусчі С.Д.

                      суддя                                                                 Димерлій О.О.

                      суддя                                                                  Єщенко О.В.