Ухвала

від 30.08.2021 по справі 915/413/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

30 серпня 2021 року Справа № 915/413/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Роменський завод продтоварів» (49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна, буд. 39, офіс 17, код ЄДРПОУ 42295910)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБЄР ПЛЮС» (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/15, код ЄДРПОУ 40410996)

про : стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: Цмокаленко О.С., згідно довіреності

від відповідача: не з`явився,

встановив:

30.03.2021 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 21.03.2021 №0321/1, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за дистриб`юторським договором №0615/2 від 15.06.2020 у розмірі 232993,24 грн - основного боргу, 2518,60 грн пені, 624,87 грн 3% річних.

В позовній заяві міститься клопотання про витребування у відповідача наступних документів:

-товарно-транспортної накладної №299 від 08.02.2021 на суму 18021,12 грн, видаткової накладної №299 від 08.02.2021 на суму 18021,12 грн;

-товарно-транспортної накладної №350 від 16.02.2021 на суму 31218,24 грн, видаткової накладної №350 від 16.02.2021 на суму 31218,24 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/413/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву залишено без руху з підстав недотримання позивачем п.3.4 ч. 3 ст. 162, п.2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.

Ухвалою суду від 28.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.

Зазначеною ухвалою судом задоволено клопотання позивача від 23.04.2021 про витребування доказів, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБЄР ПЛЮС» наступні документи:

- товарно-транспортну накладну №299 від 08.02.2021 та видаткову накладну №299 від 08.02.2021 на суму 18021,12 грн;

- товарно-транспортну накладну №350 від 16.02.2021 та видаткову накладну №350 від 16.02.2021 на суму 31218,24 грн;

- товарно-транспортну накладну №386 від 22.02.2021 та видаткову накладну №386 від 22.02.2021 на суму 47040,00 грн.

Для подання зазначених доказів до суду відповідачеві встановлено десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалою від 01.06.2021 судом постановлено: розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; підготовче засідання у справі призначити на 24 червня 2021 року о 10:20 год.

24.06.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів відкладення підготовчого засідання у справі на 30 серпня 2021 року о 10:00 год.

Ухвалу суду від 28.04.2021, якою відкрито провадження у справі та витребувано у відповідача докази, відповідачеві надіслано за адресою місцезнаходження згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/15 та повернуто поштовим відділенням без вручення з довідкою неправильно зазначена (відсутня) адреса .

Ухвали суду від 01.06.2021 та від 24.06.2021 поштовим відділенням також повернуто суду без вручення з довідкою адресат відсутній за вказаною адресою .

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою для забезпечення комунікації та зв`язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Відповідно до приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

Відповідачем вимоги ухвали суду від 28.04.2021 не виконано, витребувані докази суду не надано без поважних причин.

За результатами підготовчого засідання, суд дійшов висновку про застосування ст. 134 ГПК України та тимчасове вилучення у ТОВ «ЕМБЄР ПЛЮС» доказів для дослідження їх судом з наступних підстав.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребуваних судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 7-9 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 131 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ст. 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 134 ГПК України, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин, суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку та адреса електронної пошти, за наявності; 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу; 3) підстави проведення його тимчасового вилучення; 4) кому доручається вилучення.

Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

В статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" вказано, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки ухвала про вилучення доказів як виконавчий документ є способом виконання судового рішення, в якому вказано що і кому, в який строк суд зобов`язує виконати, стягувач щодо виконання таких виконавчих документів не зазначається (правова позиція викладена в пункті 48 постанови Верховного Суду від 27.01.2020 №П/811/236/16 (К/9901/13367/18).

Згідно зі ст. 232 ГПК України, судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи наведені положення закону та встановлені вище обставини, а також необхідність дослідження судом первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту отримання відповідачем товару відповідно до умов договору, суд дійшов висновку, про необхідність в порядку ст. ст. 131, 132, 134 ГПК України, застосувати заходи процесуального примусу, а саме вилучення держаним виконавцем доказів для дослідження їх судом, а саме:

- товарно-транспортної накладної №299 від 08.02.2021 та видаткової накладної №299 від 08.02.2021 на суму 18021,12 грн;

- товарно-транспортної накладної №350 від 16.02.2021 та видаткової накладної №350 від 16.02.2021 на суму 31218,24 грн;

-товарно-транспортної накладної №386 від 22.02.2021 та видаткової накладної №386 від 22.02.2021 на суму 47040,00 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках прийняття ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 915/413/21 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження їх судом.

На підставі ч. 6 ст. 233 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись ст.ст. 18, 131, 132, 134, п. 6 ч. 1 ст. 228, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Застосувати заходи процесуального примусу, а саме: тимчасове вилучення державним виконавцем доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБЄР ПЛЮС» (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/15, код ЄДРПОУ 40410996) для дослідження їх судом.

2.Тимчасово вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБЄР ПЛЮС» (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/15, код ЄДРПОУ 40410996 ) докази , а саме:

- товарно-транспортну накладну №299 від 08.02.2021 та видаткову накладну №299 від 08.02.2021 на суму 18021,12 грн;

- товарно-транспортну накладну №350 від 16.02.2021 та видаткову накладну №350 від 16.02.2021 на суму 31218,24 грн;

- товарно-транспортну накладну №386 від 22.02.2021 та видаткову накладну №386 від 22.02.2021 на суму 47040,00 грн.

3.Вилучення доказів доручити Інгульському відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61).

4.Копію ухвали направити учасникам справи, примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду направити Інгульському відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61).

5.Зупинити провадження у справі № 915/413/21 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження їх судом.

6.Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України - 30.08.2021.

7.Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Боржник : Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМБЄР ПЛЮС» (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 81/15, код ЄДРПОУ 40410996 ).

Повний текст ухвали складено та підписано 01.09.2021.

Згідно ч. 3 ст. 134 ГПК України, дана ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років.

Суддя В.О.Ржепецький