Рішення

від 30.08.2021 по справі 920/609/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2021 Справа № 920/609/21

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо- комерційна компанія Федорченко

до - ОСОБА_1 ,

про стягнення 75591 грн 76 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі.

Позивач 08.06.2021 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 56552 грн 35 коп. основного боргу, 5300 грн 71 коп. пені, 5652 грн 24 коп. штрафу, 2452 грн 92 коп. - 3% річних, 5663 грн 54 коп. інфляційних збитків у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами 21.12.2018 договору оренди нежитлового приміщення №574 (надалі - Договір).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено Договір оренди. Позивач передав у користування відповідачу майно, проте відповідач має несплачену заборгованість по орендній платі та відшкодуванню комунальних витрат. Тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості з орендної плати та відшкодування комунальних витрат, пені, штрафу, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 10.06.2021 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання. Копія зазначеної ухвали була направлена відповідачу, однак була повернута на адресу суду.

08.07.2021 судом був зроблений Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 27398629, з якого вбачається, що державна реєстрація Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 припинена за його рішенням 03.12.2019. (а.с. 44-46)

Відповідно до ухвали суду від 13.07.2021 розгляд справи було відкладено на 16.08.2021 без проведення судового засідання.

19.07.2021 судом на адресу Центру надання адміністративних послуг у м. Суми було надіслано звернення щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1

22.07.2021 від Центру надання адміністративних послуг у м. Суми до суду надійшла довідка, з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 24.04.2013 по теперішній час зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, ухвала суду направлялась на адресу відповідача підтверджену даними реєстру, а тому відповідач вважається належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки судом вчинені всі дії, які передбачені ст. 120 ГПК України.

Суд звертає увагу, що справа розглянута 30.08.2021, оскільки з 12.08.2021 по 28.08.2021 включно суддя Резніченко О.Ю. знаходилась у відпустці, що позбавило суддю можливості дослідити матеріали справи та ухвалити рішення. Тому рішення ухвалене, а текст рішення підготовлено та підписано негайно після виходу судді з відпустки.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Пункт 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України закріплює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких с фізична особа, яка не є підприємцем , а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У пунктах 4.17. - 4.23. постанови від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.12.2019 припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Отже, відповідно до вказаних змін, з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, а також у постанові Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 724/38/18, а також підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №127/23144/18.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник щодо неналежного виконання відповідачем договору оренди нежитлового приміщення №574 від 21.12.2018, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1 .

Таким чином, правовідносини сторін виникли з виконання правочину (договору оренди) у господарській діяльності.

Щодо цього питання, Верховний Суд в постанові по справі № 910/8729/18 від 13.02.2019 року роз`яснив, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, враховуючи вищезазначене, спір у даній справі розглядається за правилами господарського судочинства.

21.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №574 згідно якого орендодавець зобов`язався передати орендарю за плату на певний строк на умовах цього Договору у користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею, що орендується, 106,9 кв.м. для організації діяльності орендаря, не забороненої чинним законодавством України. Вищезазначене підтверджується копією Договору (а.с.7-8).

Позивач передав відповідачу зазначене майно, що підтверджується копією відповідного акту (а.с.9).

Відповідно до п. 7.1. Договір вступає в силу з 24.12.2018 року і діє до 30.11.2021, а в частині взаємних розрахунків та відповідальності сторін до повного виконання умов цього Договору.

Згідно з умовами п. 4.1. Договору орендар за користування майном сплачує орендну плату 18600 грн 00 коп. за місяць.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що орендна плата перераховується (сплачується) орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Вартість комунальних послуг не входить до орендної плати. Орендар відшкодовує орендодавцю витрати, понесені ним на оплату комунальних послуг, спожитих орендарем, у строк не пізніше останнього числа місяця. наступного за звітним, на підставі наданих орендодавцем рахунків (п. 4.3. Договору).

Позивачем до матеріалів справи подано докази на підтвердження належного виконання зобов`язань по Договору зі свого боку, а саме - акти приймання-передачі робіт (наданих послуг), підписані сторонами (а.с. 10-25), а також підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків станом на 26.12.2019 (а.с.26).

Оскільки відповідач з 27.12.2019 по 08.06.2021 заборгованість в розмірі 56522 грн 35 коп. не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини доведені позивачем перед судом належними та допустимими доказами, про які зазначено вище та є такими, що встановлені судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Щодо стягнення основної суми боргу.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони при виконанні договорів повинні діяти добросовісно і справедливо по відношенню до іншої сторони договору, повинні фактично виконувати умови договору, а не ухилятись від виконання обов`язків з формальних причин.

Відповідно до п.п. 3.1.6., 3.1.7. Договору орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату на рахунок орендодавця; своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати орендодавцю витрати, понесені ним на оплату комунальних послуг (електроенергія, тепло, вода, стоки, послуги зв`язку та ін.), спожитих орендарем.

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 56522 грн 35 коп. (період з 27.12.2019 по 08.06.2021). Як вже зазначалось, вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 56522 грн 35 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені та штрафу.

Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з п. 5.4. Договору за порушення зобов`язань щодо оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення зобов`язання, від суми не виконаного (несвоєчасно або не в повному обсязі виконаного) зобов`язання за кожний день прострочення. Окрім того, при простроченні оплати орендних платежів більш ніж на 10 календарних днів від граничного строку оплати, крім пені, орендар сплачує на користь орендодавця штраф у розмірі 10% від суми орендної плати за кожне порушення.

Позивачем розрахунок пені (період з 27.12.2019 по 26.06.2020) та штрафу виконано в позовній заяві (а.с.2).

Враховуючи порушення строків виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, то вимоги позивача про стягнення з відповідача 5300 грн 71 коп. пені (за загальний період з 27.12.2019 по 26.06.2020) та 5652 грн 24 коп. штрафу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5663 грн 54 коп. інфляційних збитків (період з січня 2020 по квітень 2021) та 2452 грн 92 коп. - 3% річних (період з 27.12.2019 по 08.06.2021).

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розрахунок інфляційних збитків та 3% річних виконаний в тексті позовної заяви (а.с.2).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5663 грн 54 коп. інфляційних збитків (період з січня 2020 по квітень 2021) та 2452 грн 92 коп. - 3% річних (період з 27.12.2019 по 08.06.2021) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені, то на відповідача покладаються витрати позивача із сплати судового збору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко до ОСОБА_1 про стягнення 75591 грн 76 коп. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко (вул. Тополянська, буд. 26/1, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 14005202) 56522 грн (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот двадцять дві гривні) 35 коп. заборгованості з орендної плати, 5300 грн (п`ять тисяч триста гривень) 71 коп. пені, 5652 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні) 24 коп. штрафу, 2452 грн (дві тисячі чотириста п`ятдесят дві гривні) 92 коп. - 3% річних, 5663 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят три гривні) 54 коп. інфляційних збитків, 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна виробничо-комерційна компанія Федорченко наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

У зв`язку із перебуванням судді Резніченко О.Ю. у відпустці з 12.08.2021 по 28.08.2021 повне судове рішення складено 01.09.2021.

Суддя О.Ю. Резніченко