Постанова

від 31.08.2021 по справі 387/128/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2021 року м. Кропивницький

справа № 387/128/20

провадження № 22-ц/4809/1194/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С.І.

за участю секретаря судового засідання Завітневич О.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фермерське господарство Степ + ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства Степ+ на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року, у складі судді Майстер І.П.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суд з позовом до Фермерського господарства Степ+ (далі ФГ Степ+ ) про визнання додаткових угод до договорів оренди землі недійсними.

В обґрунтування позову зазначав, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР №00000352 від 20.07.1998, йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,24 га, яка розташована на території Федорівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначена земельна ділянка перебувала в оренді у ФГ Степ + на підставі договору оренди землі від 12.02.2015, терміном на 5 років.

Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР №110337 від 09.02.2004 йому також на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,30 га, яка розташована на території Федорівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ФГ "Степ +" на підставі договору оренди землі від 30.04.2015, терміном на 5 років.

Позивач зазначав, що з інформації із Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 03.02.2020 йому стало відомо про існування додаткових угод від 11.01.2019 до зазначених вище договорів оренди землі, якими продовжено термін дії договорів оренди до 30.12.2027. З огляду на те, що волевиявлення на укладення зазначених угод він не виявляв, вказані правочини не підписував, вважає, що є підстави для визнання угод про внесення змін до договорів оренди землі недійсними.

З урахуванням заяви про зміну позовних вимог позивач проси усунути перешкоди у користуванні належними йому земельними ділянками площею 6,24 га кадастровий номер 3521786700:02:000:2036 та площею 6,30 га кадастровий номер 3521786700:02:000:0008, шляхом зобов?язання повернути зазначені земельні ділянки та скасувати державну реєстрацію права оренди ФГ Степ+ на земельні ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року позов задоволено частково. Усунуто ОСОБА_1 , як власнику, перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 6,24 га кадастровий номер 3521786700:02:000:2036. Скасовано державні реєстрації права оренди Фермерського господарства Степ+ на земельні ділянки, площею 6,24 га кадастровий номер 3521786700:02:000:2036 та площею 6,2969 кадастровий номер 3521786700:02:000:0008 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Федорівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, які вчинені на підставі додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 11.01.2019 кадастровий номер 3521786700:02:000:0008 та додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 11.01.2019 кадастровий номер 3521786700:02:000:2036. Зобов`язано Фермерське господарство Степ+ повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 6,24 га, кадастровий номер 3521786700:02:000:2036, для ведення товарного сільськосподарського виробництва, яка розташована на території Федорівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Відповідач вважає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.

Зокрема зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження звернення до ФГ Степ+ із заявою про повернення земельних ділянок, а тому суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, не врахував фактичних обставин справи, а саме того, що відповідач продовжував користування спірними земельними ділянками, на що не отримував заперечень від позивача.

Відповідач вважає що ОСОБА_1 мав волевиявлення спрямоване на продовження дії договорів оренди землі від 12.02.2015 та 30.04.2015 укладених між ним та ФГ СТЕП + , яке відповідало його внутрішній волі, оскільки на адресу ФГ СТЕП + від нього не надходило листа-повідомлення про заперечення у поновленні зазначених договорів оренди землі. Крім того, договір оренди землі від 30.04.2015 року укладений сторонами на 7 років є чинним до 2022 року, про що позивачу нібито не було відомо.

Зазначає, що фактичне прийняття орендної плати позивачем за спірними угодами свідчить про здійснення ним дій спрямованих на прийняття спірних угод до виконання та схвалення їхніх умов.

Також, на думку відповідача розподіл судових витрат, зроблений судом, не відповідає вимогам законодавства. Оскаржуваним рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, але судові витрати по справі, понесені позивачем, які становлять: 2250,30 грн. - витрати на проведення судово-почеркознавчої експертизи, 1681,60 грн - оплата судового збору, які підтверджені документально, стягнуто з відповідача повністю в розмірі 3931 грн 90 коп.

Відповідач просив скасувати повністю рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,24 га, кадастровий номер 3521786700:02:000:2036, яка розташована на території Федорівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР №00000352 від 20.07.1998 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.02.2020 (а.с.7-8, а.с.15-18).

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,30 га, кадастровий номер 3521786700:02:000:0008, яка розташована на території Федорівської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії КР №110337 від 09.02.2004 та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.02.2020 (а.с.7-8, а.с.15-18).

ОСОБА_1 (орендодавець) 12.02.2015 уклав із ФГ Степ+ (орендар) договір оренди землі (договір), який зареєстрований у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 30.04.2015. Згідно з п.п.8, 15 договору, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування терміном на 5 років для ведення товарного виробництва належну позивачеві земельну ділянку площею 6,2387 га. Відповідно до п.п. 9,11 договору, за оренду земельної ділянки відповідач взяв на себе зобов`язання вносити орендну плату у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься до 31.12 щорічно. Відповідно до п.19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється на протязі семи робочих днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. (а.с.33).

Угодою про внесення змін до договору оренди землі від 27.02.2015 кадастровий номер 3521786700:02:000:2036, ОСОБА_1 (орендодавець) 11.01.2019 уклав із ФГ Степ+ (орендар) угоду про внесення змін від 11.01.2019. Згідно якої сторони дійшли згоди щодо зміни пункту 8 договору в частині: договір укладено строком на 5 років змінити на договір укладено до 31.12.2027 року ( а.с. 32).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: земельна ділянка площа 6,2387 га, кадастровий номер 3521786700:02:000:2036, цільове призначення для ведення сільськогосподарського виробництва Кіровоградська область Добровеличківський район Федорівська сільська рада, номер запису про інше речове право 29991703, дата , час державної реєстрації 23.01.2019, підстава виникнення іншого речового права: угода про внесення змін до договору оренди землі ,б/н , виданий 11.01.2019, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ФГ Степ+ , строк дії 30.12.2027 ( а.с. 15-18).

ОСОБА_1 (орендодавець) 30.04.2015 уклав із ФГ Степ+ (орендар) договір оренди землі (договір), який зареєстрований у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 30.04.2015. Згідно з п.п.8, 15 договору, орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування терміном на (5 років (7 сім років) для ведення товарного виробництва належну позивачеві земельну ділянку площею 6,2969 га. Відповідно до п.п. 9,11 договору, за оренду земельної ділянки відповідач взяв на себе зобов`язання вносити орендну плату у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата вноситься до 31.12 щорічно. Відповідно до п.19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється на протязі семи робочих днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі. (а.с.34). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.04.2015 №37020872 з`ясовано, що договір зареєстрований строком дії на 7 років.

Угодою про внесення змін до договору оренди землі від 30.04.2015 кадастровий номер 3521786700:02:000:0008, ОСОБА_1 (орендодавець) 11.01.2015 уклав із ФГ Степ+ (орендар) угоду про внесення змін від 11.01.2019. Згідно з умовами додаткової угоди, сторони дійшли згоди щодо зміни пункту 8 договору в частині: договір укладено строком на 5 років змінити на договір укладено до 31.12.2027 (а.с. 35).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: земельна ділянка площа 6,2387 га, кадастровий номер 3521786700:02:000:0008, цільове призначення для ведення сільськогосподарського виробництва Кіровоградська область Добровеличківський район Федорівська сільська рада, номер запису про інше речове право 9542068, дата, час державної реєстрації 30.04.2015, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, б/н, виданий з 30.04.2015, видавник ОСОБА_1 ; угода про внесення змін до договору оренди землі, б/н , виданий 11.01.2019, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ФГ Степ+ , строк дії 30.12.2027 ( а.с. 15-18).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 13.11.2020 року №3/3-412/20, підписи у розділі Підписи сторін в графі Орендодавець у примірниках угод від 11.01.2015, укладених між ОСОБА_1 та Степ+ про внесення змін до договору оренди землі від 27.02.2015; про внесення змін до договору оренди землі від 30.04.2015, виконані не ОСОБА_2 , а іншою собою.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В судове засідання апеляційного суду сторони, які належним чином були повідомленими про час, день та місце розгляду справи, не з1явилися.

Представник ФГ Степ+ надіслав до суду поштовим зв`язком клопотання в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку з його перебуванням, як голови господарства, у відрядженні в м. Києві з 30 серпня по 1 вересня 2021 року.

Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів вважає його таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтями 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Відповідно до частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження (ст. 371 ч. 1 ЦПК України).

Провадження у справі було відкрито 14 червня 2021 року, розгляд справи призначено ухвалою від 08 липня 2021 року на 30 серпня 2021 року.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка - повідомлення про призначення справи до розгляду апеляційним судом була отримана ФГ СТЕП+ 22 липня 2021 року, що свідчить про те, що господарство було завчасно повідомлено апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи.

Колегія суддів вважає, що ФГ СТЕП+ мало можливість завчасно планувати відрядження ОСОБА_3 , оскільки наказ про відрядження останнього прийнятий відповідачем лише 20 серпня 2021 , тобто майже через місяць після отримання позивачем судової повістки від апеляційного суду.

Крім того, відповідач, який є юридичною особою, отримавши судову повістку-повідомлення та знаючи про відрядження мав вжити заходів для участі у справі свого представника у справі - адвоката Оніщука В.І., який приймав участь у справі в суді першої інстанції чи іншого представника.

При цьому, причина неявки іншого представника чи неможливості його направлення для участі в судовому засіданні в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначена.

Також, відповідач не заявляв клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції, будь-яких клопотань про дослідження нових доказів апеляційна скарга не містить.

У справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У справі Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії від 07 липня 1989 року ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За таких обставин, колегія суддів вважає причину неявки до суду представника ФГ Степ неповажною, а відтак відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину

є підставою для визнання його недійсним відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлені загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірному договорі) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально, а відповідно до статті 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Суд першої інстанції встановив, що спірні договори (угоди про внесенні змін до договорів оренди) від 11.01.2019, укладені від імені орендодавця, підписані не ним, а іншою особою, що безумовно підтверджує відсутність волевиявлення позивача на укладення спірних договорів оренди землі.

Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-49цс19) та постановах Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 387/970/17 (провадження № 61-35152св18), від 26 серпня 2020 року у справах № 624/679/16-ц (провадження № 61-1543св17), № 624/606/16-ц (провадження № 61-1467св17) і № 624/605/16ц (провадження № 61-15859св18) та від 27 серпня 2020 року у справі № 394/492/17 (провадження № 61-38150св18).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, якими підтверджується, що оспорювані договори позивач не підписував та, відповідно, істотних умов цих договорів не погоджував.

З огляду на підстави позову, а також заперечення відповідача, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.

Згідно із частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про повернення позивачеві земельної ділянки площею 6,24 га і у відмові у задоволення вимоги про повернення земельної ділянки площею 6,2969 га, відносно якої договір оренди ще не закінчився, такими, що відповідають вимогам закону та встановленим обставинам справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає обґрунтованим рішення суду першої інстанції про скасування державної реєстрації права оренди ФГ Степ+ на земельні ділянки, площею 6,24 га кадастровий номер 3521786700:02:000:2036 та площею 6,2969 кадастровий номер 3521786700:02:000:0008, які вчинені на підставі додаткових угод про внесення змін до договору оренди землі від 11.01.2019, що визнані судом неукладеними.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

За таких обставин, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Степ+ залишити без задоволення.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 30 березня 2021 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 31 серпня 2021 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді С.І. Мурашко

В.В. Черненко