Рішення

від 31.08.2021 по справі 480/3644/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року Справа №480/3644/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач). Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тих підстав, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, а саме відсутній кадастровий номер запроектованої земельної ділянки. На думку позивачки, вказана відмова є протиправною, оскільки відповідно до положень частини дев`ятої статті 118 ЗК України після отримання погодженого проекту землеустрою відповідач зобов`язаний був прийняти рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність та не наділений повноваженням відмовляти у затвердженні проекту землеустрою. Позивачка зазначає, що наданий нею проект землеустрою погоджений у встановленому законодавством порядку, земельній ділянці присвоєний кадастровий номер і вона внесена до Державного земельного кадастру, тому у відповідача відсутні дискреційні повноваження щодо прийняття іншого рішення, ніж рішення про затвердження проекту землеустрою.

Просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки від 16.03.2021 р. № 18-2587/16-21-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 3.4958 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Кошарівської сільської ряди Конотопського району Сумської області; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 3.4958 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Кошарівської сільської ради Конотопського району Сумської області та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5922084500:04:001:2384 у власність ОСОБА_1 ; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надало суду відзив, в якому проти позову заперечує та зазначає, що позивачка звернулася до управління із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуваний наказ про відмову у затвердженні проекту землеустрою. Підставою для відмови став той факт, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, а саме відсутній кадастровий номер запроектованої земельної ділянки. Тому наказ від 16.03.2021 № 18-2587/16-21-СГ є правомірним.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 3.4958 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Кошарівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 19.03.2020 №18-11968/16-20-СГ ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Кошарівської сільської ради Конотопського району Сумської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 3,51 га, із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

На замовлення позивачки було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Кошарівської сільської ради Конотопського району Сумської області (кадастровий номер земельної ділянки 5922084500:04:001:2384).

Розроблений проект землеустрою погоджено висновком Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 11.12.2020 № 23058/82-20 (а.с.16).

Позивачка звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки на території Кошарівської сільської ради Конотопського району Сумської області (а.с.25).

Наказом від 16.03.2021 № 18-2587/16-21-СГ Головне управління Держгеокадастру відмовило позивачці у затвердженні проекту землеустрою посилаючись на те, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, а саме відсутній кадастровий номер запроектованої земельної ділянки (а.с.6).

Не погодившись із вказаним наказом, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою - восьмою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною шостою цієї статті підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Отже перевірка проекту землеустрою на відповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації здійснюється на етапі його погодження.

У постановах від 24 січня 2020 року у справі № 316/979/18 та від 30 серпня 2018 року у справі №817/586/17 Верховний Суд зазначив, що перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів здійснюється саме на етапі погодження такого проекту. ГУ Держгеокадастру в області не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

За приписами частин дев`ятої - десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності), наведена норма статті 118 ЗК України не містить.

Оскільки на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області позивачем подано погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та складений висновок від 11.12.2020 № 23058/82-20, то зауваження відповідача про те, що акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання не відповідає додатку 2 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376, а саме відсутній кадастровий номер запроектованої земельної ділянки, не відповідає вимогам положень статті 118 ЗК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ від 16.03.2021 № 18-2587/16-21-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 3.4958 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Кошарівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

Що стосується вимоги позивачки про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачці у власність земельної ділянки площею 3.4958 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Кошарівської сільської ради Конотопського району Сумської області та надати земельну ділянку з кадастровим номером 5922084500:04:001:2384 у власність ОСОБА_1 , суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

27 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі - Закон № 1423-ІХ) згідно з яким землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передані до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

Так, розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24 такого змісту:

"З дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

г) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Тобто, з дня набрання чинності Законом № 1423-ІХ до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад відповідач, як орган виконавчої влади, який здійснював розпорядження земельними ділянками державної власності, втратив права щодо розпорядження такими земельними ділянками.

З огляду на те, що судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру у Сумській області не має владних повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою на момент прийняття рішення судом, тому відсутні законні підстави для зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.03.2021 № 18-2587/16-21-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 3.4958 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів на території Кошарівської сільської ради Конотопського району Сумської області.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 908 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко