ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
31 серпня 2021 року м. Київ № 640/19607/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., під час розгляду адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 до треті особи Державної судової адміністрації України 1) Державна казначейська служба України, 2) Апеляційний суд Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України, треті особи: Державна казначейська служба України, Апеляційний суд Донецької області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати вчинити дії щодо нарахування та виплати суддівської винагороди.
Частинами першою, другою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо нездійснення у період з 01.01.2017 по 02.04.2019 нарахування та виплати йому суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України Про державний бюджет України на 2017 рік , Законом України Про державний бюджет України на 2018 рік , Законом України Про державний бюджет України на 2019 рік та зобов`язати здійснити перерахунок та виплату йому суддівської винагороди за період з 01.01.2017 року по 04.12.2018 виходячи із посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат з коефіцієнтом 1,2, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2017 Законом України Про Державний бюджет України на 2017 рік у розмірі 200,00 грн. та на 01.01.2018 Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік , у розмірі 3 723,00 грн., а за період з 05.12.2018 по 02.04.2019 виходячи із посадового окладу 15 мінімальних заробітних плат з коефіцієнтом 1,2, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01.01.2018 року Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік , у розмірі 3 723,00 грн. та на 01.01.2019 Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , у розмірі 173,00 грн., з вирахуванням раніше проведених виплат за цей період.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що про нарахування йому заробітної плати з порушенням вимог законодавства він дізнався 20.07.2020 коли ним було отримано довідку про нараховану заробітну плату за 2010-2019 роки.
Відповідно до змісту статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода виплачується суддям щомісячно.
Таким чином позивач протягом 2017-2019 щомісячно отримуючи суддівську винагороду мав бути обізнаний з її розміром, а отже мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав, з огляду на що посилання на те, що він дізнався про порушення своїх прав лише 20.07.2020 не відповідають дійсності.
З огляду на зазначене позивачем подано позов до суду з порушення строку на звернення до суду. Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем до позовної заяви додано не було.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду, суд вважає за необхідне надати позивачу строк для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Встановити позивачу строк на подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску - 5 днів з дня отримання копії даної ухвали .
2. Попередити позивача про те, що у разі неподання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску у встановлений судом строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до статті 294, частин другої та третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.П. Огурцов
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2021 |
Оприлюднено | 02.09.2021 |
Номер документу | 99304878 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Огурцов О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні