Рішення

від 31.08.2021 по справі 120/1587/21-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року м. Київ № 120/1587/21-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Вінницькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Поларіснет

про стягнення податкового боргу

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі по тексту - позивач), адреса: 21028, місто Вінниця, вулиця Хмельницьке шосе, будинок 7 до Товариства з обмеженою відповідальністю Поларіснет (далі по тексту - відповідач), адреса: 01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 43, в якій позивач просить

- винести рішення про зупинення видаткових операцій на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Поларіснет шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Поларіснет відчуження рухомого та нерухомого майна;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Поларіснет допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Вінницькій області послалося на те, що відповідач є платником податку та перебуває на обліку в органах ДПС.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, відповідач станом на дату звернення має заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 241828,66 грн.

Крім того, у позовній заяві зазначено, що у зв`язку з наявністю у відповідача податкового боргу, останньому направлено податкову вимогу від 12 травня 2020 року за №48928-57 про сплату податкового боргу.

Станом на момент звернення до суду податковий борг відповідачем не погашений, що стало підставою для звернення Головного управління ДПС у Вінницькій області до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Поларіснет" передані на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2021 року для розгляду адміністративної справи №120/1587/21-а визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копія ухвали суду від 28 квітня 2021 року була направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте, рекомендований лист з рекомендованим повідомленням було повернуто на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку не знайдений .

Згідно частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається , що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, про право надати свій відзив на позов або заяву про визнання позову. Однак, у встановлений судом строк, відповідач відзив на позов та додаткові документи до суду не подав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Поларіснет перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України та є платником податків за основним місцем обліку.

Станом на день звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 241828,66 грн.

Зазначена сума податкового боргу виникла на підставі самостійно узгодженої суми податкових зобов`язань відповідно до податкових декларацій.

Головним управлінням ДПС у Вінницькій області на адресу відповідача - платника податків направлено податкову вимогу форми Ю від 12 травня 2020 року №48928-57 про сплату суми податкового боргу станом на 12 травня 2020 року у розмірі 34844,20 грн, яка була направлена на адресу відповідача, проте, конверт повернувся на адресу податкового органу з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання .

Суд зазначає, що будь-яких належних та допустимих доказів оскарження вказаної вище податкової вимоги суду не надано.

Більш того, позивач посилається на те, що у зв`язку з несплатою податкового боргу позивачем прийнято рішення від 28 серпня 2020 року про опис майна у податкову заставу, яка перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) відповідача, а тому позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням, яке було вручено.

07 листопада 2020 року податковим керуючим складний акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставку №1.

Вважаючи, що відповідачем в установлені законодавством строки не сплачені суми грошового зобов`язання, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом контролюючий орган надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю №48928-57 від 12 травня 2020 року.

Матеріали справи не містять доказів того, що податкова вимога оскаржувалась відповідачем.

Крім того, як вже було зазначено, сума боргу 241828,66 грн виникла у платника податків на підставі поданої платником податків податкових декларацій.

Оскільки, матеріали справи не містять доказів сплати суми податкового зобов`язання відповідачем, як і доказів оскарження податкової вимоги суд приходить до висновку, що спірна сума заборгованості вважається податковим боргом, а відповідачу Головним управлінням ДПС у Вінницькій області правомірно нараховано вказану суму податкового боргу.

У зв`язку з тим, що сума податкового боргу у розмірі 241828,66 грн не сплачена відповідачем у добровільному порядку, вона підлягає стягненню на користь позивача у судовому порядку.

Щодо позовних вимог в частині зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника, що знаходяться у банку, заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Поларіснет відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов`язанні допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу, суд виходить з наступного.

Так, підпунктом 16.1.9 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов`язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

У підпунктах 20.1.31, 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Згідно пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пункт 89.4 статті 89 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов`язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов`язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

У відповідності до пунктів 91.3, 91.4 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов`язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

У разі відмови платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право залучати до опису майна платника податків не менш як двох понятих.

У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Згідно з пунктами 93.1, 93.2 статті 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;

93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

пунктами 1-10 Р.ІІІ Порядку призначення та звільнення податкового керуючого з визначенням його функцій та повноважень, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25 травня 2017 року № 529 передбачено:

1. Заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, що стосуються здійснюваних платником податків відповідних заходів із погашення податкового боргу.

2. Надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

3. Одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу.

4. Здійснення опису майна у випадках, передбачених Кодексом, та складання акта опису такого майна.

5. Складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу.

6. Складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

7. Реєстрація податкової застави у відповідних державних реєстрах та її виключення з таких реєстрів.

8. Підготовка документів для звернення контролюючого органу до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, зокрема шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені Кодексом.

9. Здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі.

10. Складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Суд зазначає, що контролюючий орган звернувся до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача з підстав встановлених положеннями пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, а саме - недопущення посадової особи контролюючого органу (податкового керуючого) до виконання встановлених чинним податковим законодавством обов`язків (перешкоджання виконання таких), визначених положеннями Податкового кодексу України, якими, зокрема, встановлено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу та здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Так, судом встановлено, що за відповідачем обліковується борг у сумі 241828,66 грн, на виконання повноважень встановлених чинним податковим законодавством, позивачем прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, в подальшому на адресу відповідача було направлено повідомлення щодо виділення майна в податкову заставу №12047/10/02-32-57-07 від 28 серпня 2020 року.

07 листопада 2020 року податковим керуючим складено акт відмови платника податків від опису майна № 1, в якому зафіксовано факт перешкоджання виконання повноважень податковим керуючим.

Належних, допустимих та достатніх доказів погашення відповідачем вказаного податкового боргу, а також повідомлення про звільнення майна платника податків з-під податкової застави відповідачем судом надано не було, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться в банку, та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису та перевірки стану збереження майна.

Аналогічна правова позивача щодо наявності правових підстав для зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться в банку, та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису та перевірки стану збереження майна висловлена Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2021 року у справі №0240/2987/18-а.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення податкового боргу, зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться в банку, заборони відчуження рухомого та нерухомого майна та зобов`язання відповідача допустити податкового керуючого для опису та перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 257, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Поларіснет (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 43, код ЄДРПОУ 41023286) в рахунок погашення податкового боргу грошову суму у розмірі 241828,66 грн (двісті сорок одна тисяча вісімсот двадцять вісім гривень 66 копійок).

3. Зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Поларіснет (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 43, код ЄДРПОУ 41023286) шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться на рахунках в банках.

4. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Поларіснет (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 43, код ЄДРПОУ 41023286) відчуження рухомого та нерухомого майна.

5. Зобов`язати Товариству з обмеженою відповідальністю Поларіснет (01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 43, код ЄДРПОУ 41023286) допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

6. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник