Постанова

від 31.08.2021 по справі 640/22668/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22668/20 Суддя першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Степанюка А.Г.,

суддів Бєлової Л.В., Карпушової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівельне управління 111 до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Шляхове будівельне управління 111 (далі - Позивач, ТОВ Шляхове будівельне управління 111 ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - Відповідач-1, ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі - Відповідач-2, ДПС України) про:

- визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 11.08.2020 року №256574;

- визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 25.08.2020 року №270069;

- визнання протиправним та скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 09.09.2020 року №2851763.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.02.2021 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що в оскаржуваних рішеннях Відповідачем не конкретизовано, що саме стало підставою для прийняття рішень про віднесення платника податків до ризикових. Контролюючим органом не обґрунтовано на підставі якої саме інформації комісія дійшла такого висновку та не надано належних, допустимих доказів на їх підтвердження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що відповідність Позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків підтверджується матеріалами справи, а тому, зважаючи на володіння контролюючим органом відповідною податковою інформацією, оскаржуване рішення прийнято правомірно. Також Відповідач наголошує на тому, що дії контролюючого органу щодо внесення до інтегрованої системи результатів засідання Комісії, як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.06.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Шляхове будівельне управління 111 просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що аналіз оскаржуваних рішень свідчить про те, що вони не відповідають критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у липні 2020 року Позивачем за результатами господарської діяльності направлялись податкові накладні для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація яких була зупинена.

11.08.2020 року ГУ ДПС у Київській області прийнято рішення №256574 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у відповідності до якого, податковий орган дійшов висновку про відповідність платника податку ТОВ Шляхове будівельне управління 111 критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що товар емульсія бітумна дорожня ЕКШ-60 відсутні в придбанні; податковий кредит сформовано за рахунок обладнання для дорожньо-будівельних робіт; відсутні орендовані або власні складські приміщення, об`єкти оподаткування у відповідності до 20-ОПП, фінансовий звіт, додаток АМ. (а.с. 62).

25.08.2020 року ГУ ДПС у м. м. Києві прийнято рішення №270069 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, у відповідності до якого, податковий орган дійшов висновку про відповідність платника податку ТОВ Шляхове будівельне управління 111 критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки в ході аналізу баз даних ДПС України, наданих пояснень і документів, проведеного аналізу діяльності ТОВ Шляхове будівельне управління 111 встановлено, що підприємством реалізовано емульсію бітумну дорожню ЕКШ-60; податковий кредит сформовано за рахунок обладнання для дорожньо-будівельних робіт, пального; заявлено в 20-ОПП 7 автомобілів; при цьому підприємство здійснює діяльність за недостатньої кількості працівників з низьким рівнем заробітної плати; крім того, підприємством частково сформовано ПК (ліміт) від СГ, що здійснює ризикову діяльність, а саме: ПП Максі авто (а.с. 65).

01.09.2020 року ТОВ Шляхове будівельне управління 111 звернулося до контролюючого органу із заявою про виключення з переліку ризикових платників податку та надання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості (а.с. 66-67).

Рішенням від 09.09.2020 року № 285176, за результатами розгляду пояснень Позивача, Відповідачем-1 повторно прийнято рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Шляхове будівельне управління 111 п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з підстав, що податковий кредит сформовано за рахунок обладнання для дорожньо-будівельних робіт, пального. Заявлено в 20-ОПП 7 автомобілів. При цьому підприємство здійснює діяльність за недостатньої кількості працівників з низьким рівнем заробітної плати. Крім того, підприємство придбає/реалізує товари/послуги у/на СГ, що здійснюють ризикову діяльність, а саме: ПП Максі авто (41914477), ТОВ Дорбуд Сервіс Груп (40945017) (а.с. 68).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз ст. 201 Податкового кодексу України, а також Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок зупинення №1165), суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на прийняття оскаржуваних рішень без наявних на те правових підстав.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 і Порядок №1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року, передбачають кардинально різні механізми зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів; механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п. 6 Порядку зупинення №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. .

Отже, з наведеного убачається, що, на відміну від Порядку №117, положення Порядку №1165 встановлюють можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

З огляду на викладене, оскаржувані рішення є індивідуальними актами у відношенні до ТОВ Шляхове будівельне управління 111 у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому можуть бути оскаржені у судовому порядку.

Аналогічний висновок також випливає й зі змісту постанов Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20, від 16.02.2021 року у справі №280/3235/20.

Так, пунктами 5-7 Порядку зупинення №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення №1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п. 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень випливає, що комісією регіонального рівня прийняті рішення про відповідність ТОВ Шляхове будівельне управління 111 Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування. Указаний висновок також випливає й із змісту відзиву на позову та апеляційної скарги, в яких підкреслено, що спірні у цій справі рішення прийняті за наслідками проведеного моніторингу Позивача, а не у зв`язку з поданням ним для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що оскаржувані рішення не відповідають критерію обґрунтованості. Так, у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року у справі №340/474/20 підкреслено, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що товариство ймовірно є учасником формування схемного податкового кредиту згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Судовою колегією враховується, що за правилами Порядку зупинення № 1165 в якості підстави для віднесення платника податку до ризикових повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Однак, не зважаючи на вказані положення, Відповідачем-1 в якості податкової інформації зазначено, що ним використано бази даних ДПС, пояснення та копії документів та проведено аналіз діяльності Позивача та підприємств, які зазначені у рішенні від 09.09.2020 року №285176.

У свою чергу, контролюючим органом не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Отже, спірні індивідуальні акти не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення Позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20.

Відповідно до п. п. 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Проте, Відповідачем-1 протоколів засідань Комісії або витягів з нього до матеріалів справи надано не було.

Крім того, жодних доказів того, що зазначені контрагенти Позивача віднесені до ризикових Відповідачем-1 також надано не було, як і не було надано доказів взаємовідносин між ТОВ Шляхове будівельне управління 111 і ПП Максі авто та ТОВ Дорбуд Сервіс Груп .

З приводу твердження ГУ ДПС у м. Києві про те, що підприємство здійснює діяльність за недостатньої кількості працівників з низьким рівнем заробітної плати, колегія суддів звертає увагу, що Відповідачем-1 жодним чином не доведено, яка кількість працівників є необхідною для ведення господарської діяльності ТОВ Шляхове будівельне управління 111 та яким чином рівень заробітної плати працівників підприємства впливає на можливість його віднесення до категорії ризикових.

Таким чином, не виклавши розшифрування податкової інформації, зокрема, не вказавши конкретного переліку ризикових операцій з контрагентами, що були задіяні в таких операціях у спірних рішеннях, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, Відповідач-1 фактично діяв без дотримання власної процедури.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 16.12.2020 року у справі № 340/474/20 та від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/20.

Відтак, на переконання судової колегії, ненадання відповідних доказів контролюючим органом свідчить, що у нього були відсутні правові підстави для віднесення Позивача до ризикових платників податків.

Посилання Апелянта на те, що внесення Позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства, як суб`єкта господарювання, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки оскаржувані рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це порушує права та охоронювані законом інтереси платника, адже фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що у справі Рисовський проти України Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип належного урядування не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що оскаржувані рішення від 11.08.2020 року №256574, від 25.08.2020 року №270069, від 09.09.2020 року №2851763 прийняті без наявних на те правових підстав та з порушенням передбачених Порядком №1165 і Додатку 1 до нього процедури і передумов його прийняття, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що останні як індивідуальні акти підлягають скасуванню.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку зупинення №1165 закріплено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Степанюк

Судді Л.В. Бєлова

О.В. Карпушова

Повний текст постанови складено 31 серпня 2021 року.