Постанова

від 31.08.2021 по справі 640/23680/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/23680/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О.,

Федотова І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Меблібуд" до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Меблі-Техностиль", про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Меблева фабрика Меблібуд з позовною заявою до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №15758-р\пк-пз від 31.10.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати дану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що Окружний адміністративний суд міста Києва посилаючись на позицію Верховного Суду у справах № 826/10147/18 та № 640/10608/19, які в свою чергу містять посилання на позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/843/17, робить помилковий висновок, що даний позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин. Разом з цим, судом неправильно визначений предмет спору, що унеможливлює розгляд даної справи в господарських судах України. Апелянт звертає увагу суду, що предметом спору в даній справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а спір виник між суб`єктом господарювання та суб`єктом владних повноважень та спрямований саме на захист публічно-правових відносин. Також, апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково ототожнює Антимонопольний Комітет України з організатором процедури закупівлі. Наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства, справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Разом з цим, апелянт просить суд врахувати під час розгляду апеляційної скарги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 квітня 2021 року по справі 640/14645/19.

Отже, за наведених обставин, апелянт вважає, що висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та нормам процесуального права, правовій позиції Верховного Суду, що відповідно до ст. 320 КАС України є підставою для скасування зазначеного судового рішення та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відзивів на апеляційну скаргу від позивача та третіх осіб до суду не надходило.

У судове засідання учасники судового процесу явку уповноважених представників не забезпечили та про причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. Будь-яких заяв пабо клопотань до суду не надали.

За наведених обставин та керуючись положеннями ст. 313 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розгляду справи та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України вирішила розглянути дану справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Департаментом освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації за допомогою інтернет-ресурсу prozorro.gov.ua було оголошено про закупівлю комплекту Комплект меблів для Центру позашкільної роботи м. Краматорськ України.

Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України "ProZorro" (посилання: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-09-06-001296-a ) аукціон завершений 25.09.2019 о 14:59 год. та переможцем процедури закупівлі №UA-2019-09-06-001296-а визначено ТОВ "Меблева Фабрика "Меблібуд"

Не погодившись з зазначеним рішенням замовника, ТОВ "Меблі-Техностиль" 12.10.2019 звернулось до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою про встановлення порушення з боку Замовника процедури закупівлі та з вимогою про зобов`язання Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації скасувати рішення про визначення переможця Процедури закупівлі № UA-2019-09-06-001296-а.

Рішенням Постійно діючою колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель 31.10.2019 №15758-р/пк-пз скаргу третьої особи задоволено. Зобов`язано Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації скасувати рішення про визначення переможця Процедури закупівлі №UA-2019-09-06-001296-а.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, встановивши, що станом на день звернення до суду та відкриття провадження у справі між Замовником та переможцем закупівлі №UA-2019-09-06-001296-а вже було укладено договір за результатами проведеної закупівлі та врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 07.05.2020 по справі № 826/10147/18 та від 14.05.2020 по справі №640/10608/19, відповідно до якої після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів, дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, є підстави для закриття провадження у адміністративній справі. Разом з цим, судом першої інстанції було роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 1 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 27 КАС України прямо передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження рішень АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання, адміністративні справи за позовом АМК у сфері державної допомоги суб`єктам господарювання вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Згідно з положеннями частини 9 вказаної норми, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Частиною 23 вищевказаної статті передбачено, що рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності (пункт 7 частини першої статті 20 ГПК України).

Відповідно до приписів частини першої та другої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відтак, вирішення спору щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України та його органів господарськими судами здійснюється лише у разі, якщо такий спір виникає із правовідносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності та захистом від недобросовісної конкуренції.

Натомість, згідно з приписами ст. 27 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Системний аналіз викладених вище правових норм дає підстави стверджувати, що спори, які стосуються оскарження рішень АМК з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 160/2452/19.

Відповідна правова позиція була також викладена у постанові Верховного Суду від 02 грудня 2019 року у справі № 910/8183/19. У вказаній постанові Верховний Суд, посилаючись на зазначені вище норми законодавства вказав: "Таким чином, наведені норми передбачають вирішення спору щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України та його органів господарськими судами, проте лише у разі, якщо такий спір виникає із правовідносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності та захистом від недобросовісної конкуренції".

У постанові від 26 квітня 2021 року по справі 640/14645/19 Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду, дійшов висновку, що спори між суб`єктами господарювання та АМК України як суб`єктом владних повноважень, які виникають внаслідок винесення останнім владного управлінського рішення за наслідком розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, спрямовані саме на захист публічно-правових відносин. Такі спори безпосередньо не стосуються відносин, які пов`язані з обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом економічної конкуренції, тощо, що унеможливлює їх розгляд у порядку господарського судочинства.

Як встановлено судом, предметом оскарження у цій справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, яке, в свою чергу, прийняте відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", що встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Отже, спір у даній справі виник не з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності тощо, що унеможливлює застосування до нього положень Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що посилання суду першої інстанції на необхідність застосування до спірних правовідносин правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 826/10147/18 та від 15.05.2020 у справі № 640/10608/19 є помилковим, з огляду на різний суб`єктний склад та характер спірних правовідносин.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у вищевказаній постанові, орган виконавчої влади або місцевого самоврядування у відносинах щодо організації та порядку проведення торгів (тендеру) діє як суб`єкт владних повноважень і спори щодо оскарження рішень чи бездіяльності цих органів до виникнення договірних правовідносин між організатором та переможцем цього тендеру відносяться до юрисдикції адміністративних судів. Проте після укладення договору між організатором конкурсу та його переможцем спір щодо правомірності рішення тендерного комітету підлягає розгляду в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки фактично зачіпає майнові інтереси переможця торгів.

Отже, у даній справі позивач був учасником закупівлі, а відповідач - замовником. Тобто, Постанова Верховного Суду стосувався спорів між суб`єктами господарювання та організаторами торгів (замовниками), предметом яких є рішення, дії чи бездіяльність саме організатора процедури закупівлі (замовника).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що у вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду чітко зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вважає доводи скаржника про те, що спори про оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом відповідно до ч.1 ст. 27 КАС України, необґрунтованими, оскільки у справі, що розглядається, позивач просить визнати недійсним рішення тендерного комітету Департаменту, а не Антимонопольного комітету України.

В той же час, предметом оскарження у даній справі є рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а не рішення організатора процедури закупівлі.

Таким чином, спір у даній справі виник між суб`єктом господарювання та суб`єктом владних повноважень та спрямований саме на захист публічно-правових відносин.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що Верховний Суд у складі палати Касаційного адміністративного суду за результатом розгляду адміністративної справи №640/14645/19 вирішив відступити від правового висновку, сформованого в у постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі № 826/10147/18 та від 14 травня 2020 року у справі №640/10608/19, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права.

Так, у постанові від 26 квітня 2021 року по справі №640/14645/19 Верховний Суд зазначив, що факт укладення договору між замовником та переможцем торгів за наслідком процедури публічних закупівель не впливає на повноваження органів АМК України щодо розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Відтак, після укладення господарського договору між замовником і учасником за результатами проведеної процедури закупівлі, спір щодо оскарження рішення органів АМК України, яке прийняте за наслідками розгляду скарги учасника торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, не набуває характеру публічно-правового та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Тобто, правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14 травня 2019 року у справі № 918/843/17 у межах спірних правовідносин не є релевантними.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, норми чинного законодавства, та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, а також Верховного Суду у складі палати Касаційного адміністративного суду, колегією суддів дійшла висновку, що даний спір належить до юрисдикції саме адміністративного суду, що свідчить про помилковість висновку суду першої інстанції, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого, зокрема, статтею 55 Конституції України та статтею 5 КАС України.

У свою чергу, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Проте, колегією суддів встановлено, що під час прийняття ухвали про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 статті 238 КАС України судом першої інстанції не було дотримано вказаних вимог.

Відповідно до ст. 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, з урахуванням того, що доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року, колегія суддів вважає за необхідне таку ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 320-322, 325, 328 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

І.В. Федотов