Рішення

від 30.08.2021 по справі 904/6782/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2021 р. Cправа № 904/6782/20

за позовом : Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя,10, м. Вінниця, 21018)

до : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору та стягнення 20 851,96 грн штрафу

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В :

26.04.2021 р. за підсудністю з Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №904/6782/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення 20851,96 грн штрафу.

В якості заявлених позовних вимог позивачем обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу державного майна не сплатив вчасно вартості об`єкта приватизації в розмірі 234 432,14 грн. Внаслідок зазначеного прострочення, позивачем було нараховано 14 100, 00 грн неустойки, інфляційних втрат в сумі 5 424,44 грн та 1 329,00 грн 3 % річних, яку відповідач також не сплатив. Зазначені порушення є підставою для розірвання договору. Зважаючи на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача 14 100, 00 грн неустойки, інфляційних втрат в сумі 5 424,44 грн та 1 329,00 грн 3 % річних та розірвати договір купівлі-продажу державного майна.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 904/6782/20) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 29.04.2021 р. відкрито провадження у справі № 904/6782/20. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 27.05.2021 р.

Ухвалою суду від 27.05.2021 р. підготовче засідання у справі відкладено на 23.06.2021 р.

Ухвалою суду від 23.06.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 904/6782/20 на 30 днів. Слухання справі призначено на 02.08.2021 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 02.08.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.06.2021 р.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.08.2021 р. повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 30.08.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому судом враховано заяву останнього про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача не з`явився, водночас суд зауважує, що направлена кореспонденція суду відповідачу, повернуто з поштовою відміткою "За закінченням строку зберігання ".

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Так як слідує з матеріалів справи, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (далі - Позивач, Продавець) і громадянкою України ОСОБА_1 (далі - Відповідач, Покупець), від імені якої на підставі довіреності, посвідченої 19.11.2019 р. приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бикановою І.М., зареєстрованої в реєстрі за № 1729, діяла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.09.2020 р. укладено договір купівлі-продажу державного майна (далі - Договір), який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Скутельник І.А. 02.09.2020 р. і зареєстровано в реєстрі за № 6149.

Умовами договору передбачено, згідно п. 1.1. Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, котрий став переможцем електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій № UA-PS-2020-07-08-000140-3, який відбувся 07.08.2020 р., об`єкт малої приватизації, об`єкт незавершеного будівництва - дитячий садок, розташований за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с. Нові Обиходи, вул. Мельника, 39а, що перебуває на балансі Департаменту будівництва, містобудування та архітектури Вінницької облдержадміністрації (далі - Об`єкт приватизації), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт приватизації, сплатити ціну його продажу та виконати визначені в Договорі умови.

Між сторонами було погоджено, що вартість об`єкта приватизації передбачена у пункті 2.1. Договору та становить 282 000,00 грн, у тому числі ПДВ 47 000,00 грн.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що передача Об`єкта приватизації Покупцю здійснюється Продавцем протягом 5-ти робочих днів після зарахування коштів у повному обсязі ціни продажу Об`єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування), а пунктом 3.1. Договору передбачено, що право власності на Об`єкт приватизації переходить до Покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу Об`єкта приватизації разом з неустойкою (у разі її нарахування).

Розділом 2 Договору встановлено порядок розрахунків за придбаний Об`єкт приватизації, зокрема, передбачається зобов`язання Покупця не пізніше 30 календарних днів із дня підписання Договору сплатити на користь Продавця у повному обсязі ціну продажу за придбаний Об`єкт приватизації в розмірі 282 000,00 грн, у тому числі ПДВ 47 000,00 грн, з особливостями розмежування платежів для повної сплати, передбаченими наступними пунктами:

У відповідності до пункту 2.2.1. Договору - зарахування гарантійного внеску в розмірі 39 639,88 грн Покупцю в рахунок ціни продажу Об`єкта приватизації відбувається після перерахування оператором електронного майданчика на відповідний казначейський рахунок;

Пунктом 2.2.2. Договору встановлено, що - зобов`язання Покупця протягом 10 днів із дня підписання Договору сплатити Продавцю ПДВ в сумі 7 927,98 грн на гарантійний внесок;

Відповідно до п. 2.2.3. Договору - зобов`язання Покупця сплатити на користь Продавця грошові кошти за придбаний Об`єкт приватизації в розмірі 234 432,14 грн. із урахуванням ПДВ протягом 30 календарних днів із дня підписання Договору.

Пунктом 6.1. встановлено, що зобов`язання зі сплати ПДВ на гарантійний внесок та сплати грошових коштів у сумі, зазначеній пунктом 2.2.3. Договору.

Як слідує з матеріалів справи на виконання пункту 2.2.2. Договору, Покупцем було перераховано платіжним дорученням № 2PL483804 від 08.09.2020 р. грошові кошти в сумі 7 927,98 грн, що підтверджується випискою з казначейського рахунку Позивача за 08.09.2020 р. за номером рахунку № НОМЕР_1 .

Також, випискою з казначейського рахунку Позивача за 10.09.2020 р. за номером рахунку № НОМЕР_1 підтверджується перерахунок 10.09.2020 р. оператором електронного майданчика сплаченого Покупцем платіжним дорученням № 80 гарантійного внеску для участі в електронному аукціоні з приватизації Об`єкта приватизації в сумі 39 639,88 грн.

Натомість, за твердженням позивача станом на 10.12.2020 р. грошові зобов`язання, встановлені пунктами 2.1., 2.2.3. та 6.1., Відповідачем у повному обсязі не виконано, а саме, не сплачено грошові кошти за придбаний Об`єкт приватизації в сумі 234 432,14 грн із урахуванням ПДВ, які мали бути сплачені Відповідачем до 02.10.2020 р. (включно), що і стало підставою звернення Позивача з позовом до суду про розірвання договору купівлі - продажу та стягнення неустойки.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання за договором купівлі-продажу в силу статті 11 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 5 статті 656 Цивільного кодексу України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом. Зокрема, правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 24 Закону Покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об`єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу. За несплату коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка.

Частиною 4 статті 29 Закону встановлено, що у разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

Так, відповідно до умов укладеного договору, а саме пункту 8.1. встановлено, що у разі повного або часткового невиконання умов цього Договору Покупець несе відповідальність, встановлену цим Договором і законодавством України.

Пунктом 11.3. Договору передбачено, що Договір може бути розірвано на вимогу однієї зі Сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою Стороною зобов`язань, передбачених цим Договором, у визначені строки.

Згідно з пунктом 11.5. Договору, виключними умовами для розірвання Договору є несплата Покупцем коштів за Об`єкт приватизації протягом 60 днів із дати підписання Договору відповідно до умов Договору; невиконання умов продажу Об`єкта приватизації і зобов`язань Покупця, визначених умовами Договору, в установлений Договором строк.

Суд зазначає, що кінцевим терміном сплати Покупцем грошових коштів на виконання пунктів 2.1., 2.2.3. та 6.1. укладеного Договору є 02.10.2020 р.

Пунктами 8.2. і 8.4. Договору передбачено, що в разі несплати ціни продажу Об`єкта приватизації протягом 30 календарних днів із дня укладення цього Договору Покупець сплачує на користь Продавця неустойку в розмірі 5 % ціни продажу Об`єкта приватизації. Сплата штрафних санкцій не звільняє Покупця від виконання договірних зобов`язань у період дії Договору.

Оскільки Договір укладено сторонами 02.09.2020 р., нарахування неустойки мало б відбутися за умови, що відповідач не сплатить коштів за об`єкт приватизації до 02.10.2020 р. включно.

Судом встановлено, що відповідач не сплатив у встановлений строк (до 02.10.2020 р. включно) коштів за об`єкт приватизації. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 14 100,00 грн неустойки є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 3 статті 24 Закону встановлено, що несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону. Судом установлено, що відповідач не сплатив коштів за об`єкт приватизації протягом 60 днів з дня укладення договору (до 02.11.2020 р. включно). Отже, позовні вимоги про розірвання Договору є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того Позивачем заявлено до стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, яка станом на 10.12.2020 р. складає 5 422,44 грн інфляційних втрат і 1 329,52 грн. 3 % річних.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови).

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 р. у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 р. у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

В силу положень статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідача виникло грошове зобов`язання перед позивачем, розмір якого підтверджується в матеріалах справи.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на не договірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія положень частини другої статі 625 ЦК України.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга: Закон Еліт 9.1.5" калькулятора 3 % річних та інфляційних втрат судом не виявлено помилок, тому позов в цій частині підлягає задоволенню, а саме до стягнення підлягає інфляційні втрати в розмірі 5 422,44 грн та 1 329,52 грн 3% річних, та неустойка в розмірі 14 100,00 грн..

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237,238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір купівлі-продажу від 02.09.2020 р., що укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя,10, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 42964094) і ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя,10, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 42964094) 14 100,00 грн неустойки; 5 422,44 грн сума інфляційних втрат; 1 329,52 грн 3 % річних, 4204,00 грн витрат зі сплати судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу позивача - vinnytsia@spfy.gov.ua.

Повне рішення складено 02 вересня 2021 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Гоголя,10, м. Вінниця, 21018)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1