Рішення

від 27.08.2021 по справі 911/1710/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1710/21

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1710/21

за позовом Виконавчого комітету Тетіївської міської ради, м. Тетіїв Білоцерківського району

до Дочірнього підприємства Аромат , м. Київ

про стягнення 318 524,69 грн.

представники:

від позивача: Волянюк Н.І., посадова інструкція від 01.06.2019, розпорядження № 78 від 25.04.2019, доручення № 02-33/262 від 02.03.2021;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Виконавчий комітет Тетіївської міської ради (надалі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства Аромат (надалі-відповідач) про стягнення 318 524,69 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору оренди землі від 25.01.2017 щодо сплати орендної плати у строк та у розмірі, встановлені договором.

Ухвалою суду від 14.06.2021 відкрито провадження у справі № 911/1710/21, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 30.07.2021.

Ухвалою суду від 30.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 911/1710/21, справу призначено до розгляду по суті на 27.08.2021.

Присутнім в судових засіданнях 30.07.2021 та 27.08.2021 представником позивача були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові; представник відповідача в судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав. Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи в господарському суді за його участю, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштових відправлень.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2017 між Виконавчим комітетом Тетіївської міської ради (позивач, орендодавець) та Дочірнім підприємством Аромат (відповідач, орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами п. 1 якого, орендодавець на підставі рішення № 270 сімнадцятої сесії 7 скликання від 25.01.2017 та згідно з Законом України Про оренду землі надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться по вул. Гоголя, 2, в м. Тетієві.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,6898 га, в тому числі під будівлями та дворами - 0,6898 га, кадастровий номер - 3224610100:01:104:0003.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 169 679,58 грн (п. 4 договору).

Пунктом 3 договору між сторонами погоджено, що на земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна, який належить відповідачу.

Умовами п. 5 договору визначено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше як за 15 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У пункті 6 договору зазначено, що орендна плата на рік становить 140 361,58 грн. (12 % від нормативно-грошової оцінки землі) з урахуванням коефіцієнта індексації на 2017 рік та послідуючі роки.

Орендна плата за землю вноситься землекористувачем у грошовому вигляді на рахунок та у строки, визначені у договорі та згідно діючого законодавства (п. 8 договору).

Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості (п. 12 договору).

До обов`язків орендаря за умовами відповідного договору віднесено своєчасне внесення орендної плати (п.п. б п. 19 договору).

Пунктом 26 договору визначено, що договір набуває чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

01.01.2017 між позивачем та відповідачем підписаний Акт приймання-передачі земельної ділянки за яким позивачем надано, а відповідачем прийнято в оренду земельну ділянку загальною площею 0, 6898 га під землі промисловості, яка розташована на території Тетіївської міської ради в м. Тетієві по вул. Гоголя, 2, терміном на 5 років, кадастровий номер 3224610100:01:104:0003.

17.03.2017 року проведено державну реєстрацію зазначеного договору, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, станом на 04.10.2018.

За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконує взяті на себе за умовами договору зобов`язання, в частині своєчасної сплати орендних платежів, у зв`язку з чим за період з 01.05.2019 по 31.03.2021 у відповідача утворилась заборгованість в сумі 269 026,40 грн., що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити орендну плату, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством за порушення взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, правовідносини сторін виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ч. 1 ст. 5 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 цього розділу (пп. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно пп. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пп. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом в статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем умови Договору оренди землі від 25.01.2017 належним чином не виконуються, орендна плата своєчасно та у визначеному розмірі систематично не сплачується, відтак у відповідача перед позивачем за період з 01.05.2019 по 31.03.2021 утворилась заборгованість в сумі 269 026,40 грн.

Зазначений факт відповідачем не спростовано.

Таким чином, оскільки розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 269 026,40 грн. заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.

Також, крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 21 083,73 грн. пені, 7 816,49 грн. 3 % річних та 20 598,07 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суми заборгованості з орендної пати за кожен місяць оренди окремо.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим обмеження нарахування шістьма місяцями відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України до процентів річних та інфляційних втрат не застосовується.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вказаних норм права, перевіривши розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, визнавши, що він є арифметично вірним, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача 21 083,73 грн. пені, 7 816,49 грн. 3 % річних та 20 598,07 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір, відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Аромат (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 30737268) на користь Виконавчого комітету Тетіївської міської ради (09801, Київська область, Білоцерківський район, м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, 5, код ЄДРПОУ 04054889) 269 026 (двісті шістдесят дев`ять тисяч двадцять шість) грн. 40 коп. заборгованості, 21 083 (двадцять одну тисячу вісімдесят три) грн. 73 коп. пені, 7 816 (сім тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 49 коп. 3 % річних, 20 598 (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 07 коп. інфляційних втрат та 4 777 (чотири тисячі сімсот сімдесят сім) грн. 87 коп. судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 02.09.2021.

Суддя О.О. Христенко