Рішення

від 31.08.2021 по справі 918/623/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/623/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання Сідлецькій Ю.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом керівника Вараської окружної прокуратури (мкр-н Будівельників, 1, м. Вараш, Рівненська обл., 34400, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі Вараської міської ради (м-н Незалежності, 1, м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 35056612) до Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про зобов`язання повернути земельну ділянку

у підготовче засідання з`явилися:

- прокурор: Котяй Ірина Вікторівна (наказ № 296к від 15.03.2021 року);

- від позивача: не з`явився;

- відповідача: не з`явився.

Відповідно до ч. 14 ст. 8, ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск СD-R, серійний номер МАР26Х112045029.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 31.08.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

27.07.2021 року керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича, у якому просить суд, посилаючись на ст. ст. 13, 14, 131 1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 13, 33 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 5, 80, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 7, 53, 162 ГПК України зобов`язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0, 4190 га, кадастровий номер 5610700000:01:010:0106, яка була передана згідно з Договором оренди, укладеним 27.01.2015 року між Вараською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Валентином Володимировичем, шляхом підписання акту приймання-передачі із Вараською міською радою.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідачем після закінчення строку Договору оренди, який діяв до 05.02.2020 року, (орендар) відповідач земельну ділянку орендодавцеві (позивачу) по акту приймання-передачі не повернув, жодних повідомлень про наміри скористатися правом на укладення договору на новий строк не надсилав, а відтак зобов`язаний її повернути у стані, не гіршому в порівнянні з тим, у якому одержав її в оренду.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями 27.07.2021 року справу № 918/198/20 розподілено судді Заголдній Я.В.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін, результати їх розгляду.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 29.07.2021 року позовну заяву керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради до Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича про зобов`язання повернути земельну ділянку залишено без руху, встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:

- копій документів, які долучено до позовної заяви, оформлених відповідно до вимог ч. 4 ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003);

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Судом встановлено, що прокурор 03.08.2021 року отримав ухвалу Господарського суду Рівненської області від 26.07.2021 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень за трек-номерами 3301311532562, 3301311532570.

Зважаючи на викладене, 13.08.2021 року є останнім днем для можливого усунення прокурором недоліків позовної заяви.

06.08.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради надійшов лист № 52-759вих-21 від 05.08.2021 року на виконання вимог ухвали Господарського суду Рівненської області від 29.07.2021 року, до якого додано належним чином завірені документи, що додані до позовної заяви та викладено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, що становить 2 270 грн 00 коп. судового збору.

Відтак судом встановлено, що прокурором усунуто недоліки позовної заяви в межах процесуального строку, встановленого судом.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/623/21, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначити на 31.08.2021 року, запропонувати сторонам:

а) прокурору, позивачу: подати суду будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності) у термін до 30.08.2021 року;

б) відповідачу: подати суду відповідно до ст. 165 ГПК України протягом 15-ти днів з моменту отримання даної ухвали відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати прокурору та позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду;

в) прокурору, позивачу: відповідно до ст. 166 ГПК України подати суду відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву; одночасно надіслати відповідь на відзив відповідачу та надати суду докази такого скерування відповідачу.

г) відповідачу: у строк протягом 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати до суду заперечення на відповідь на відзив з урахуванням вимог ст. 167 ГПК України, одночасно надіслати заперечення прокурору та позивачу, надати суду докази такого скерування позивачу.

17.08.2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення Господарського суду Рівненської області від Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича надійшла заява, у якій відповідач визнає позов у повному обсязі.

31.08.2021 року судом встановлено, що позивач та відповідач у підготовче засідання не з`явилися.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 09.08.2021 року) за трек-номером 3301311567315.

Із адреси відповідача повернувся конверт із поштовим відправленням (а саме - ухвали Господарського суду Рівненської області від 09.08.2021 року) за трек-номером 3301311567307 із зазначенням причин повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого на запит судді Заголдної Я.В., Фізична особа-підприємець Ковальчук Валентин Володимирович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Будь-якої іншої адреси для листування з відповідачем господарському суду Рівненської області не відомо.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, Господарським судом вчинено всі можливі заходи для повідомлення Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича про час, дату та місце проведення підготовчого засідання у справі № 918/623/21.

Отже, неотримання судової повістки (листа з ухвалою суду) відповідачем є наслідками діяння (бездіяльності) Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича щодо її належного отримання.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про підготовче засідання 31.08.2021 року належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки.

Із заяви відповідача, у якій Фізична особа-підприємець Ковальчук Валентин Володимирович визнає позовні вимоги у повному обсязі, вбачається, що його адресою є: мкрн Будівельників, 32 кв. 2, м. Вараш, 34400.

Явка представників позивача та відповідача у підготовче засідання обов`язковою не визнавалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 196 ГПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на викладене, господарський суд проводить підготовче засідання 31.08.2021 року без участі Вараської міської ради та Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича.

Судом встановлено, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення його позову.

Згідно з правилами ст. 185 ГПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст. ст. 191, 192 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір в порядку встановленому ст. 191 ГПК України.

Усім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, судом дотримано під час розгляду справи передбачені ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у суді.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч. 4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Разом з тим, поняття інтереси держави, відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. З зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 року категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Предметом даного судового спору є повернення Вараській міській раді земельної ділянки комунальної власності після закінчення строку Договору її оренди.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. (ст. 79 ЗК України).

Таким чином, спірні правовідносини, пов`язані з користуванням земельною ділянкою комунальної власності без достатніх на те підстав, становлять суспільний, публічний інтерес, а невжиття Вараською міською радою заходів щодо повернення земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106, нормативна грошова оцінка якої станом на 01.01.2021 року становить 4 841 689 грн 03 коп. (згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області № 10-17-0.10-2172/2-21 від 06.05.2021 року, том 1, а.с. 34, 63) порушують права територіальної громади м. Вараш.

Суспільним, публічним інтересом звернення прокуратури до суду з вимогою про повернення земельної ділянки є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - захисті суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.

Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб`єктами права власності на землю, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

Як вбачається із ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;

в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Частиною. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюю відповідні ради.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. (ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Частиною. 5 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень, уповноваженим представляти інтереси держави у даних спірних правовідносинах, є Вараська міська рада.

Як вбачається із матеріалів справи, Вараською окружною прокуратурою скеровано лист до Вараської міської ради № 52-582вих-21 від 18.06.2021 року, у якому зазначено інформацію щодо встановлених порушень законодавства, а саме - про те, що строк Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106 сплинув у лютому 2020 року, а орендар всупереч умовам Договору та чинному законодавству не повернув спірну земельну ділянку комунальної власності орендодавцеві. Керуючись ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор просив Вараську міську раду надати інформацію про вжиті заходи із вказаного питання в тому числі про проведену позовну роботу. (том 1, а.с. 37-39, 66-68).

На лист № 52-582вих-21 від 18.06.2021 року, Вараська міська рада відповіла листом № 1009/02.3-28/05 від 25.06.2021 року за підписом міського голови, у якому повідомила, що з 01.06.2021 року ліквідовано юридичний відділ виконавчого комітету Вараської міської ради, у зв`язку з чим претензійно-позовна робота по вказаному питанню, а саме - повернення від Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106 до земель комунальної власності Вараської міської територіальної громади не проводиться та проводитись не буде. (том 1 а.с. 40, 69).

У подальшому Вараська міська прокуратура повідомила Вараську міську раду листом № 52-697вих-21 від 21.07.2021 року про те, що прокуратура вважає за необхідне захистити інтереси держави шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Вараської міської ради до Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича про повернення Вараській міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106. (том 1, а.с. 42-43).

Однією з умов для наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу та органу місцевого самоврядування може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 цієї ж статті).

Частиною 1 ст. 55 ГПК України встановлено, що органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Враховуючи той факт, що порушення законодавства триває з лютого 2020 року пасивна позиція Вараської міської ради щодо незвернення до суду із відповідним позовом про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106 свідчить про його бездіяльність.

Отже, судом встановлено, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відтак з огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Відтак, суд встановив наявність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.

27.01.2015 року між Кузнецовською міською радою Рівненської області (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Валентином Володимировичем (далі - орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки № б/н (далі - Договір). (том 1, а.с. 53-55).

Відповідно до п. 1.1 даного Договору орендодавець рішенням Кузнецовської міської ради від 20.11.2014 року № 1670 року та на підставі протоколу земельних торгів від 27.01.2015 року - надає, а орендар - набуває в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для здійснення підприємницької діяльності) за рахунок земель запасу міської ради комунальної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом - інші). Земельна ділянка знаходиться за адресою: 34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, вул. Правика.

Об`єктом оренди згідно з Договором є земельна ділянка загальною площею 0, 4190 га, кадастровий номер 5610700000:01:010:0106, нормативна грошова оцінка якої становить 2 569 727 грн 00 коп.

Як вбачається із п. 4 Договір укладається строком на 5 років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору орендар, у разі належного виконання обов`язків відповідно до умов договору, має переважне право на поновлення договору оренди на новий строк. Орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць) до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення.

Крім того, сторони узгодили між собою умови Договору щодо орендної плати, умови використання земельної ділянки, умови і строки передачі земельної ділянки, умови повернення земельної ділянки, обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, інші права та обов`язки сторін, обов`язки орендодавця права орендаря, обов`язки орендаря, ризик випадкового знищення або пошкодження об`єкта оренди чи його частини, страхування об`єкта оренди, зміна умов договору і припинення його дії, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору, прикінцеві положення.

Так, згідно з п. 19 Договору після припинення його дії орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому в порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється по акту приймання-передачі у строк не пізніше 10-ти днів з моменту припинення дії Договору. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки пов`язаних зі зміною її стану, має право на відшкодування збитків, у розмірі визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується у судовому порядку.

Невід`ємними частинами Договору є:

1. План земельної ділянки, яка передається в оренду;

2. Акт приймання-передачі об`єкта оренди.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний разом з додатками уповноваженими сторонами та скріплений відтиском печатки позивача, на час розгляду справи доказів недійсності Договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.

Сторонами Договору оренди 27.01.2015 підписано акт прийому-передачі земельної ділянки, згідно з яким Кузнецовська міська рада передає, а Фізична особа-підприємець Ковальчук В.В. приймає в тимчасове платне користування на умовах оренди строком на 5 років земельну ділянку площею 0,4190 га, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. (том 1, а.с. 56).

Як вбачається із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.02.2015 року Договір оренди земельної ділянки зареєстровано у Реєстраційній службі Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області (запис за № 8624752) (том 1, а.с. 57, 59-60).

Таким чином, термін дії Договору оренди землі визначено сторонами строком до 05.02.2020 року.

Як вбачається із матеріалів справи, Вараська міська рада листом № 1596/02.3-28/05 від 12.12.2019 року повідомила відповідача про закінчення строку Договору 05.02.2020 року та про відсутність намірів щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 27.01.2015 року. (том 1 а.с. 64).

Водночас, як стверджує прокурор, Фізична особа-підприємець Ковальчук Валентин Володимирович як орендар, з дати закінчення строку дії Договору жодних повідомлень про наміри скористатися правом на укладення договору оренди на новий строк Орендодавцю не надсилав.

З огляду на викладене, прокурор зазначає, що відсутні підстави вважати, що Договір оренди поновлено на той самий строк і на тих самих умовах.

Пунктом 19 Договору передбачено, що після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому в порівняні з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється по акту приймання-передачі у строк не пізніше 10 днів з моменту припинення дії договору.

У зв`язку з тим, що у Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича виник обов`язок із повернення Вараській міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106 після закінчення строку Договору оренди від 27.01.2015 року, який орендар в належний строк не виконав, прокурор звернувся до Господарського суду Рівненської області із даним позовом про зобов`язання відповідача в примусовому порядку повернути позивачу означену земельну ділянку.

Як вбачається із листа позивача № 946/02.3-28/05 від 14.06.2021 року, станом на 10.06.2021 року земельна ділянка із кадастровим номером 5610700000:01:010:0106 не передана Вараській міській раді за актом приймання-передачі. (том 1, а.с. 65).

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У даному випадку розпорядником земельної ділянки комунальної власності є Вараська міська рада.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ЗК України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до пункту 1 частини 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За приписами частини 2 ст. 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції закону чинній на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовано порядок поновлення договору оренди, який фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Таким чином, згідно із частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Тобто, за будь-яких обставин, в обов`язковому порядку продовження чи поновлення договору оренди землі відбувається за укладення сторонами додаткової угоди.

Із матеріалів справи вбачається, що у Вараської міської ради (орендодавця) та у Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича відсутнє волевиявлення щодо пролонгації чи поновлення дії Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106 на новий строк.

Таким чином, Господарський суд Рівненської області дійшов висновку про те, що поновлення вказаного Договору не відбулось.

У силу вимог ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 ст. 795 ЦК України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній станом на дату укладення договору оренди) у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній станом на дату розгляду спору)).

Позовні вимоги, пов`язані із поверненням майна з оренди (за наслідками припинення відповідного договору оренди), узгоджуються з приписом п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, яким передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов`язку в натурі.

Отже, орендодавець на підтвердження припинення зобов`язань за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати передачі йому від орендаря майна, яке було предметом договору.

Оскільки дія Договору припинена з 05.02.2020 року у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено (а саме - 5 років), а орендар не повернув орендодавцеві земельну ділянку з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106 керівник Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вараської міської ради правомірно звернувся до Господарського суду Рівненської області з даним позовом до Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича про зобов`язання її повернення за актом прийому-передачі.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" встановлені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі: у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів повернення орендарем Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Валентином Володимировичем спірної земельної ділянки.

Натомість відповідачем заявлено визнання позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з приписами статей 316-319, 321 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та не може бути обмежений у здійсненні права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною 2 ст. 353 цього Кодексу.

Як встановлено судом, Договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням його строку з 05.02.2020 року.

Отже, відповідно до приписів ст. 34 Закону України "Про оренду землі", саме з цієї дати у відповідача виник обов`язок щодо повернення спірного об`єкту, та відповідно, у позивача виникло відповідне право вимоги.

В силу закону орендодавець має право вимагати повернення об`єкта оренди за актом в будь-який час після припинення дії договору оренди землі.

У зв`язку з наведеним, та враховуючи, що спеціальним законом передбачено обов`язковість отримання правовстановлюючих документів на право користування землею, однак відповідачем у встановленому законодавством порядку не оформлено (не зареєстровано) право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5610700000:01:010:0106 після закінчення дії Договору оренди, факт використання земельної ділянки після закінчення строку Договору відповідачем не заперечується, а тому суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 0, 4190 га, кадастровий номер 5610700000:01:010:0106, яка була передана згідно з Договором оренди, укладеним 27.01.2015 року між Вараською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Валентином Володимировичем, шляхом підписання акту приймання-передачі із Вараською міською радою.

У відповідності до п. 4 ч. 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд на підставі доказів, наданих прокурором, встановив факт перебування позивача та відповідача у договірних відносинах та встановив факт порушення відповідачем прав позивача.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі за результатами підготовчого провадження.

Інші документи, які містяться у матеріалах справи та які стосуються погашення/непогашення відповідачем заборгованості із орендної плати за Договором, а саме - лист Головного управління ДПС у Рівненській області № 5105/5/17-00-24-06-08 від 27.05.2021 року на запит Вараської окружної прокуратури № 52/423 вих-21 від 25.05.2021 року (том 1, а.с. 33, 62) господарський суд не бере до уваги, оскільки вони не стосуються предмету спору.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві прокурором зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 270 грн 00 коп. сплаченого Рівненською обласною прокуратурою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п. п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позовна вимога прокурора про зобов`язання повернути земельну ділянку у зв`язку з припиненням дії договору оренди має немайновий характер, оскільки вважається вимогою про виконання обов`язку в натурі (повернення належної орендодавцеві земельної ділянки), об`єктом вимоги є дія зобов`язаної сторони, що не піддається грошовій (вартісній) оцінці, а вирішення спору не вплине на склад майна сторін спору та не змінить власника майна. (Подібна правова позиція є усталеною практикою Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах КГС ВС від 23.05.2018 року у справі № 915/742/17, від 02.12.2020 року у справі № 905/105/20, від 18.01.2021 року у справі № 905/561/20, від 09.04.2021 року у справі № 923/938/20).

Прокурор долучив до позовної заяви платіжне доручення № 1256 від 13.07.2021 року, що підтверджує сплату судового збору у необхідному розмірі 2 270 грн 00 коп.

Відповідно до норм ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідачем до початку розгляду справи по суті визнано позов в повному обсязі, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування норм ст. 130 ГПК України та роз`ясненню прокурору про його право на повернення за письмовим клопотанням з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за позовні вимоги, а саме - 1 135 грн 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, на підставі статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 1 135 грн 00 коп. покладається на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 182, 185, 191, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) повернути Вараській міській раді (м-н Незалежності, 1, м. Вараш, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 35056612) земельну ділянку площею 0, 4190 га, кадастровий номер 5610700000:01:010:0106, яка була передана згідно з Договором оренди, укладеним 27.01.2015 року між Вараською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Валентином Володимировичем, шляхом підписання акту приймання-передачі із Вараською міською радою.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковальчука Валентина Володимировича ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2021 року.

Суддя Заголдна Я.В.