Ухвала

від 02.09.2021 по справі 624/704/21

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 624/704/21

провадження № 2-о/624/15/21

У Х В А Л А

02 вересня 2021 року суддя Кегичівського районного суду Харківської області Крапівка Т.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Кегичівська селищна рада Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності йому державного акту на право користування землею Ю №074703, виданого Кегичівською районною Радою Харківської області 13.04.1993, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право користування землею за №23.

Заява обґрунтована тим, що заявнику ОСОБА_1 на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 49.51 га, кадастровий номер 6323183700:01:000:0142, для ведення фермерського господарства, розташованого за межами населених пунктів Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області на підставі державного акту на право користування землею Б №074703 виданого 13.04.1993. Заявник має намір отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, у розмірі, що відповідає середньому розміру земельної частки (паю) на території колишньої Павлівської сільської ради Кегичівського району Харківської області, з метою подальшої передачі у приватну власність заявнику, як члену СФГ ОСОБА_2 . Але заявником було встановлено, у правовстановлюючому документі помилково зазначено прізвище заявника як ОСОБА_3 замість правильного ОСОБА_4 .

Встановлено, що подана заява не відповідає встановленим законом вимогам.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення розглядаються судом в порядку окремого провадження.

Зміст, форма та порядок подання заяви до суду визначається загальними нормами щодо подання позовних заяв, з урахуванням особливостей встановлених для заяв, що розглядаються в порядку окремого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

При ознайомленні з матеріалами справи встановлено, що заява заявником не підписана.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів Згідно з оригіналом ; назви посади; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Однак, всупереч зазначеним вимогам закону копії документів, додані до позову, не засвідчені належним чином.

Згідно п. 5, п. 6 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводились, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення фактів, що мають юридичне значення повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують цей факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

З поданої заяви вбачається, що заявник не зазначив та не надав відповідні докази, з яких причиним неможливо внести виправлення та отримати правовстановлюючий документ поза судовим порядком, чи звертався він до відповідних організацій та яку відповідь отримав. Не надано доказів в тому числі архівних даних про надання йому державного акту, що можуть підтвердити описку в документі.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

При ознайомленні з матеріалами справи встановлено, що заявник документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі не додав, підстав для звільнення від сплати не зазначив.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , ставка судового збору у справах окремого провадження для фізичної особи становить 0,2 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік , прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2021 року становить 2270 гривні.

На підставі викладеного заявником, на виконання вимог даної ухвали має бути сплачений судовий збір в розмірі 454 грн та надано суду документ про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Кегичiвка/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947 Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО) 899998 . Рахунок отримувача UA118999980313161206000020609 Код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кегичівський районний суд Харківської області (назва суду, де розглядається справа).

За правилами ч. 1 ст. 187 ЦПК України суд має відкрити провадження у справі в разі відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Додержання процесуальної форми, змісту та порядку подання позовної заяви є однією з обов`язкових вимог законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Враховуючи виявлені недоліки при оформленні заяви, на виконання вимог національного законодавства, а саме - частини першої ст. 185 ЦПК України, суддею постановляється ухвала про залишення заяви без руху та заявнику встановлюється строк для усунення недоліків.

Заявнику слід взяти до уваги, що якісна підготовка до судового розгляду спрямована в першу чергу на захист прав самого заявника та забезпечення розгляду справи у порядку, про який просить заявник, без зволікань, з додержанням розумних строків, наслідком чого стане економія не тільки процесуального часу сторін і суду, а й зменшення судових витрат, пов`язаних із безпосереднім розглядом справи.

Суд надає заявнику максимальний з передбачених ЦПК України строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Кегичівська селищна рада Харківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.

Роз`яснити заявнику, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення заяви без руху, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.В. Крапівка