Ухвала

від 01.09.2021 по справі 804/8861/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 вересня 2021 року

Київ

справа №804/8861/17

адміністративне провадження №К/9901/32315/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року

у справі № 804/8861/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглеавтоматика"

до Головного управління ДПС у Донецькій області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Тріумф Сіті , Товариство з обмеженою відповідальністю Промстаценерго , Товариство з обмеженою відповідальністю Конект Груп , Товариство з обмеженою відповідальністю Самміт-Агро-Трейд ,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2021 року до суду втрете надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в Донецькій області (далі - скаржник), яка направлена до суду поштою.

Попередні касаційні скарги поверталися скаржникові ухвалами Верховного Суду від 21 липня 2021 року та 13 серпня 2021 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Скаржникові неодноразово було роз`яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Під час перевірки втрете поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, а зміст касаційної скарги є майже ідентичним до касаційних скарг, які подавалися. Заявник касаційної скарги залишив обґрунтування наведені попередніми скаргами, змінивши формулювання та черговість деяких абзаців.

Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначено постанову Верховного Суду від 23 квітня 2021 року по справі №200/7209/19-а. Проте обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить.

Обґрунтування ж цієї підстави аналогічно попередньо поданим касаційним скаргам зводиться до викладення обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2021 року скаржникові було роз`яснено, що вимогам касаційної скарги щодо скасування постанови апеляційного суду про задоволення позову і залишення в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження постанови апеляційного суду у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Також зазначалось, що різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм, а з огляду на зміст касаційної скарги скаржник не стільки зазначає про неправильне застосування норм права, скільки про надання судами неправильної правової оцінки встановленим обставинам у справі у сукупності із наданими доказами, що не відповідає правовому змісту пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Доводи про не встановлення судом істотних обставин справи або не дослідження доказів у справі стосуються порушення судом норм процесуального права, які відповідають частині другій статті 353 КАС України, як підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд, однак, такі доводи є прийнятними за умови обґрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Тобто, доводи про порушення судом норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України, мають бути наведені з одночасним викладенням обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права відповідно до підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Такі доводи мають бути наведені у взаємозв`язку із встановленими обставинами і висновками судів щодо кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеним. Доведення наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в частині одного з висновків суду не може бути підставою для відкриття касаційного провадження в частині іншого висновку з підстав порушення норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 353 КАС України.

Скаржником не враховано наведене, натомість, яка надійшла на адресу Суду 30 серпня 2021 року, викладено частину 5 статті 353 КАС України, яка не спростовує вищезазначених недоліків касаційної скарги та має інше правове навантаження.

Фактично, у касаційній скарзі викладено обставини справи, процитовано висновки акта перевірки та норми Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції ухвалено постанову з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС в Донецькій області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі №804/8861/17 - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф.Ханова