Ухвала

від 27.08.2021 по справі 757/33458/21-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/33458/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4540/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «Розважальний центр спорту» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 червня 2021 року, -

за участю:

представника власника майна ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 червня 2021 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про накладення арешту у кримінальному провадженні № 22013100000000080 та накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607) із забороною власнику або особам, які будуть діяти за його дорученням, відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, а саме цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3 498,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25643203).

Визначено порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 22013100000000080 шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 25643203: цілісного майнового комплексу «СПОРТ» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, який перебуває у приватній власності ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «Розважальний центр спорту» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, якщо суд прийде до переконання про пропущення строку на апеляційне оскарження та скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора від 23 червня 2021 року.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що дана ухвала є незаконною і необґрунтованою.

Апелянт вказує на те, що кримінальне провадження № 22013100000000080 від 18 лютого 2013 року було закрито постановою Броварського ВП ГУНП у Київській області 29.12.2018 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, проте вказану постанову скасовано 27.04.2021 майже через 2,5 роки. Тобто постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження винесено з порушенням строків, передбачених процесуальним законодавством.

Також апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі судом першої інстанції не встановлено жодної правової підстави, відповідно до ст. 170 КПК України, для накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «Розважальний центр спорту». Оскільки прокурор у клопотанні про накладення арешту зазначає, що цілісний майновий комплекс відповідно до статті 98 КПК України є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення, а необхідність арешту мотивує необхідністю забезпечення збереження активів. Проте постанова про визнання нерухомого майна речовим доказом не виносилась, тому вона відсутня у матеріалах справи.

Апелянт звертає увагу на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за частиною 5 статті 191 КПК України за фактом нібито заволодіння посадовими особами ТОВ "Ресторан Спорт" і ТОВ "Розважальний центр спорту" шляхом зловживання службовим становищем нерухомим майном територіальної громади м. Бровари, зокрема цілісним майновим комплексом у Київській області, м. Бровари. по вул. Гагаріна, 28, площею 3 498,1 м2.

При цьому, прокурор умисно замовчав, тому слідчим суддею не взято до уваги рішення Вищого господарського суду, які мають преюдиційне значення, якими встановлено законність набуття ТОВ "Ресторан Спорт" і ТОВ "Розважальний центр спорту" відповідного нерухомого майна, а саме постанову від 29 червня 2011 року у справі № 14/238-10, за результатами розгляду якої судом встановлено правомірність набуття ТОВ "Ресторан Спорт" права власності на нежитлові приміщення, що в подальшому були реалізовані покупцю ТОВ "Розважальний центр Спорту" за Договором купівлі-продажу від 30 квітня 2010 року,та як кінцевий результат, визнано за ТОВ "Розважальни АДРЕСА_1 майновий комплекс у Київській області, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3 498,1 м2.

Постановою від 29 червня 2011 року у справі №15/012-11 заступнику прокурора Київської області відмовлено у витребуванні від ТОВ "Розважальний центр спорту" зазначеного цілісного майнового комплексу та передачі Броварській міській раді.

Отже, вказані обставини свідчать про відсутність правових підстав для визнання речовим доказом нерухомого майна ТОВ "Розважальний центр спорту", та відповідно накладення арешту у рамках кримінального провадження.

Апелянт стверджує, що постановляючи незаконну ухвалу про арешт нерухомого майна ТОВ "Розважальний центр спорту" і передачу в управління АРМА, суд фактично перешкоджає продовженню підприємницької діяльності товариства та не враховує інтереси третіх осіб, зокрема необхідність виплати заробітної плати найманим працівникам, сплати загальнообов`язкових зборів та платежів на користь держави, проживання у готельному комплексі спортсменів.

Так, з 2010 року ТОВ "Розважальний центр спорту" систематично інвестує і розвиває діяльність майнового комплексу (готель, ресторан), сплачує податки, забезпечує населення м. Бровари робочими місцями тощо.

Крім того, видається незрозумілим встановлення не тільки заборони відчуження майнового комплексу, але і заборона користування, а тим більше передання в АРМА для його реалізації. Такий порядок зберігання речових доказів фактично призводить до позбавлення ТОВ "Розважальний центр спорту" власності на нерухоме майно.

Також апелянт звертає увагу на те, що 06 ОСОБА_8 ку у справі № 757/23686/21- ОСОБА_7 ого ж кримінального провадження №22013100000000080 слідчим суддею Литвиновою І.В. за клопотанням прокурора Синюка Д.О. від 05 травня 2021 року вже приймалося рішення про накладення арешту на цей же цілісний майновий комплекс ТОВ "Розважальний центр спорту" із забороною власнику або особам, які будуть діяти за його дорученням, відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном.

Підстави накладення арешту, зазначені у клопотанні від 05 травня 2021 року, є аналогічними, як в даній справі.

Стосовно строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що у судове засідання представник власника майна, в особі ТОВ "Розважальний центр спорту", не викликався, участі у розгляді питання про арешт не приймав, отримав можливість ознайомитися зі змістом оскаржуваної ухвали та отримав її копію лише 06 липня 2021 року від представників Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, які прийшли до товариства. П`ятий день апеляційного оскарження випав на 11 липня 2021 року (неділя), який є неробочим, відповідно - останнім днем оскарження є наступний робочий день - 12 липня 2021 року.

З огляду на вказані обставини апелянт вважає, що 5-денний строк апеляційного оскарження не пропущено. У той же час, якщо апеляційний суд прийде до переконання про пропущення строку апеляційного оскарження, ТОВ "Розважальний центр спорту" - апелянт просить поновити відповідний строк.

У судове засідання прокурор не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений.

З урахуванням положень ч. 4ст. 405 КПК України, заслухавши думку представника власника майна адвоката Яковенка О.О., який не заперечував проти апеляційного розгляду у відсутності прокурора, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22013100000000080 від 18.02.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт» ІНФОРМАЦІЯ_1 ОВ «Розважальн АДРЕСА_1 ивання своїм службовим становищем незаконно заволоділи чужим майном - цілісним майновим комплексом «Спорт» за адресою: м. Бровари, вул. Гагаріна, 28.

29.03.1996 укладено договір ку ІНФОРМАЦІЯ_1 -продажу № 30/991 АДРЕСА_1 України у місті Бровари та товариством ОСОБА_9 вореним працівниками ресторану «Спорт» що за адресою: Київська область м. Бровари вул. Гагаріна 28 ОСОБА_10 приватним нотаріусом Саверею Л.Л. На виконання умов зазначеного договору, 30.05.1996 Голові Товариства покупців ресторану «Спорт» Стабровському В.Є., видано свідоцтво про право власності на майно. При цьому свідоцтво на право власності видано на майно яке знаходиться в будівлі ресторану ОСОБА_11 на с ОСОБА_10 щевказаною адресою, що підтверджується актом прийому-передачі від 30.05.1996, а також показами наданими свідками Чукановим В.В. та Стабровським В.Є., які повідомили про те, що угодою укладеною між Фондом державного майна та товариством покупців Ресторану «Спорт» було передбачено придбання не приміщення, а майна з нього.

Зазначене також підтверд ІНФОРМАЦІЯ_1 ся тим, що з 0 АДРЕСА_1 рендувало у Виробничого управління комунального господарства приміщення ресторану «Спорт» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28.

Броварською міською радою 17.04.2007 прийнято рішення № 286-19-05 «Про затвердження програми приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Бровари на 2007-2008 роки», згідно якого ресторан «Спорт», площею 819,80 кв.м., підлягає приватизації на аукціоні. На виконання казаного рішення, ТОВ «Ресторан Спорт» 24.05.2007 отримав від управління комунальної власності м. Бровари лист про включення цілісного майнового комплексу «Спорт» до переліку об`єктів що підлягають приватизації.

Проте, отримавши вказаний лист службові особи ТОВ «Ресторан Спорт» вступили в злочинну змову зі службовими особами Броварської міської Ради, а також з іншими невстановленими особами, з метою привласнення комунального майна м. Бровари, Київської області.

Так, службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт», з метою незаконного привласнення нерухомого майна, звернулись із позовом про визнання права власності на приміщення ресторану за ТОВ «Ресторан «Спорт» до Київського міжоблас ІНФОРМАЦІЯ_1 апеляційного господарського суду, умисно приховавши від суду документи, які підтверджують той факт, що приміщення ресторану «Спорт» та готелю «Спорт» у приватну власність ТОВ «Ресторан «Спорт» не передавались.

Рішенням господарського суду Київської області у справі № 9/225-07 від 04.02.08 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.06.08, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.08, апеляційну скаргу ТОВ «Ресторан Спорт» на вищевказане судове рішення задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 04.02.08 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов ТОВ «Ресторан Спорт» до Броварської міської ради задоволено та визнано за позивачем право власності на приміщення ресторану «Спорт» загальною площею 819,8 кв. м., що знаходиться за вищевказаною адр ІНФОРМАЦІЯ_1 У ході слухання судами зазначеної справи, службовими особами ТОВ «Ресторан «Спорт» як доказ здобуття права власності на приміщення ресторану «Спорт» було надано угоду про спільну діяльність від 18.03.1996.

Поруч з цим у ході досудового слідства, проведено судово-технічну експертизу згідно висновку якої № 8329/11-33 встановлено, що в угоді про спільну діяльність від 18.03.1996 машинописний текст «ресторану «Спорт» з приміщенням» у графі «назва об`єкту приватизації» виконаний шляхом додрукування слів «з приміщенням» на тій друкарській машині, що і основний текст, яким заповнені графи бланку угоди та виконані вільні зразки машинописного тексту, але не в той час яким датована досліджувана угода, а в інший період час з використанням різних стрічок для друкування.

Продовжуючи реалізовувати злочинний план, спрямований на заволодіння цілісним майновим комплексом, розташованим за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, службові особи ТОВ «Ресторан Спорт» 10.02.2010 звернулися до Господарського суду Київської області з заявою про виправлення описки за попереднім рішенням. Вказану заяву було задоволено та рішенням суду від 15.02.2010 під виглядом виправлення описки у рішення від 02.02.2008 внесено зміни про те, що замість приміщення «ресторан Спорт» слід читати цілісний майновий комплекс «Спорт», в тому числі готель та ресторан «Спорт».

У подальшому, службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт», знаючи, що вказаний вище цілісний майновий комплекс, який складається з готелю «Спорт» та ресторану «Спорт», належить на праві власності Броварській міській раді та перебуває на балансі КП «Служба Замовника» Броварської міської ради Київської області, з метою незаконного заволодіння вказ ІНФОРМАЦІЯ_1 нерухомим майном, уклали із ТОВ «Розважальн ІНФОРМАЦІЯ_1 ентр спорту» договір №1420 від 30.04.2010 року купівлі-продажу нежилого приміщення - комплексу «Спорт», який складається з готелю та ресторану «Спорт» загальною площею 3498,1 кв.м. Вказаний договір було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1420, а також зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 3922590.

З метою незаконного заволодіння зазначеним нерухомим майном, службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт», зловживаючи своїм службовим становищем, при укладенні вказаного договору внесли до нього завідомо неправдиві відомості про те, що земельна ділянка, на якій розташоване майно, перебуває у користуванні ТОВ «Ресторан «Спорт». При цьому, службовим особам ТОВ «Розважальний центр спорту» було відомо, що службові особи ТОВ «Ресторан «Спорт» незаконно заволоділи чужим майном - комплексом «Спорт» загальною площею 3 498,1 кв. м.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 7074/11-15 від 12.04.2012, станом на 01.03.2010, тобто на момент оформлення права власності на цілісний майновий комплекс та станом на 30.04.2010 року, тобто на момент продажу цілісного майнового комплексу, його вартість становила 25 393 499 гривень з ПДВ (у договорі купівлі-продажу вартість була визначена у сумі 132 563 грн.).

Таким чином, службові особи ТОВ «Ресторан Спорт» та ТОВ «Розважальний центр спорту» привласнили майно територіальної громади міста Бровари, чим позбавили права власності територіальну громаду в особі Броварської міської ради на будівлю та її приміщення за адресою: м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, вартість яких становить 25 393 499 грн., що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

У подальшому ТОВ «Ресторан «Спорт» 29.10.2010 припинено як юридичну особу, про що свідчить запис у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 7433210.

Прокуратурою Київської області 27.08.2010 на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.10 внесено касаційну скаргу до Вищого господарського суду України. Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.10 вказану касаційну скаргу задоволено, ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.02.2010 про виправлення описки скасовано.

Постановою слідчого у кримінальному провадженні від 31.03.2021 цілісний майновий комплекс «Спорт» загальною площею 3 498,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

24.06.2021 прокурор відділу Офісу Генерального прокурора Синюк Д.О., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607) із забороною власнику або особам, які будуть діяти за його дорученням, відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, а саме цілісним майновим комплексом «СПОРТ», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3 498,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25643203), з метою збереження речових доказів. Також просив визначити порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 22013100000000080, шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених статтями 1, 9, 19-24 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 25643203: цілісного майнового комплексу «СПОРТ» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, який перебуває у приватній власності ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607).

24.06.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя встановив, що під час розгляду клопотання прокурора доведено, що вказане майно є об`єктом злочинного посягання та являється предметом правопорушення, тобто одержане злочинним шляхом, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Постановою слідчого від 31.03.2021 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність передбачених п.1 , ч. 2, ч. 3, ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту шляхом заборони особам, яким належить відповідне право відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном.

Також слідчий суддя за результатом розгляду даного клопотання дійшов до висновку, що зазначене майно може бути передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ним з метою забезпечення його збереження.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимогКПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження,у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3ст. 170КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимогст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог законудотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження№ 22013100000000080 від 18.02.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Розважальний центр спорту» (ЄРДПОУ 36706607), а саме цілісний майновий комплекс «СПОРТ», який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, загальною площею 3 498,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 25643203), слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання та прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речового доказу необхідно арештувати вказане майно.

З урахуванням цього, слідчий суддя, всупереч доводам апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст.170, ч. 2, ч. 3 ст.170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказане нерухоме майно, так як воно відповідає критеріямст. 98 КПК України, оскільки воно є об`єктом злочинного посягання та являється предметом кримінального правопорушення, що розслідується.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів. Окрім того, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.131-132,170 - 173 КПК України, наклав арешт на нерухоме майно з метою забезпечення збереження речового доказу, забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відтак вимоги апелянта щодо необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3ст. 170 КПК України посуті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Доводи представника про те, що при ухваленні рішення слідчий суддя не переконався у наявності постанови про визнання речовими доказом нерухомого майна на яку посилався прокурор у клопотанні про накладення арешту на майно, при цьому не долучив її копію, мають місце, однак дана обставина не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки слідчий суддя перевіряє відповідність майна критеріям речових доказів, визначенихст. 98 КПК України, а постанова про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні не є визначальною підставою для висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки спростовуються матеріалами судового провадження.

Посилання апелянта на рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2010 року у справі № 14/238-10, Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 у справі № 14/238-10, Вищого господарського суду України від 29.06.2011 у справі № 14/238-10, Господарського суду Київської області від 06.06.2011 у справі №15/012-11, Вищого господарського суду України від 08.11.2011 у справі № 15/012-11, як на обставину законності отримання нерухомого майна реєстраційний номер 25643203: цілісного майнового комплексу «СПОРТ» за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, у приватну власності ТОВ «Розважальний центр спорту». То вони не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з того, що вони не були відомі слідчому судді при розгляді клопотання про арешт майна, тобто слідчим суддею не надавалось їм оцінки. Однак дані обставини можуть бути підставами для звернення до слідчого судді в порядку ст. 174 КПК України.

Більш того, колегія суддів не може взяти до уваги дані рішення, як підставу для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з того, що вказані рішення, які долучені до апеляційної скарги жодним чином не завіренні.

Також не є підставою для скасування ухвали посилання апелянта, на ту обставину, що кримінальне провадження № 22013100000000080 від 18 лютого 2013 року було закрито постановою Броварського ВП ГУНП у Київській області 29.12.2018 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК України за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, проте вказану постанову скасована 27.04.2021 майже через 2,5 роки. Оскільки дана обставина не є предметом судового розгляду під час розгляду клопотання про арешт майна.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимогст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районно ОСОБА_6 єва від 24 червня 2021 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Розважальний центр спорту» - адвоката Яковенка О.О., - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Фрич Т.В. Мельник В.В. Юрдига О.С.