Рішення

від 02.09.2021 по справі 552/4672/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4672/21

Провадження № 2-о/552/146/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2021 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

присяжних Дубовик О.С., Онацко С.М.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю лікаря Майборода І.В.,

прокурора Магда Р.О.,

особи, щодо якої вирішується питання, ОСОБА_1 ,

представника особи адвоката Огієнко Ю.В.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Полтави цивільну справу № 552/4672/21 за заявою лікаря-психіатра відділення інтенсивної терапії Комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради Майборода Ірини Володимирівни про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

Лікар-психіатр відділення інтенсивної терапії Комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради Майборода І.В. 31.08.2021 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з заявою про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява обґрунтована тим, що на стаціонарне лікування у відділення інтенсивної терапії в КП Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради в порядку примусової госпіталізації 30.08.2021 о 17 год. 00 хв. за направленням лікаря-психіатра ВП ОКП поліклініка зі стаціонаром № 1 Васильєва В.М., була госпіталізована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з діагнозом: Хронічний маячний розлад .

Лікар вказував, що згідно направлення лікаря-психіатра Васильєва В.М. під час огляду 30.08.2021 пацієнтка була збуджена, конфліктна, чинила перешкоду працівникам поліції, від проведення огляду відмовлялась, не хотіла виходити з авто. Мали місце маячні ідеї відношення. Критика до власного стану відсутня.

Також в заяві лікар зазначав, що ОСОБА_1 була оглянута лікарем-психіатром приймального відділення ОСОБА_2 . Під час госпіталізації була зовнішньо та внутрішньо напружена, голосно кричала на лікарів та медичний персонал. Контакт мав формальний характер. Звучали маячні ідеї відношення на адресу сусідів, що останні хочуть забрати у неї квартиру. Також мали місце маячні ідеї колективного зговору, заявляє, що поліція заодно з її сусідами, висловлювалась, що лікарі також змовилися. Гнівлива, підозріла. Критика до власного стану відсутня. В зв`язку з особливостями психічного стану госпіталізована у ВІТ з попереднім діагнозом: Хронічний маячний розлад, параноїдний синдром.

В своїй заяві лікар просив суд ухвалити рішення про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 , 1970 року народження, до психіатричного стаціонару.

В судовому засіданні лікар повністю підтримав вимоги заяви про примусову госпіталізацію ОСОБА_1

ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення заяви категорично заперечувала. Заперечувала наявність психічних розладів, на лікування не погоджувалася, лише виявляла наміри пройти психіатричний огляд поза межами лікарні та виключно за участю адвоката.

Представник ОСОБА_1 заяву просила задовольнити частково та призначити ОСОБА_1 амбулаторне лікування. Вважає, що лікарем не доведено, що ОСОБА_1 внаслідок наявного психічного захворювання вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

Прокурор в судовому засіданні заяву підтримав та просив її задовольнити.

Суд, заслухавши лікаря, думку прокурора, вивчивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що на стаціонарне лікування у відділення інтенсивної терапії в КП Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради в порядку примусової госпіталізації 30.08.2021 о 17 год. 00 хв. за направленням лікаря-психіатра ВП ОКП поліклініка зі стаціонаром № 1 Васильєва В.М., була госпіталізована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з діагнозом: Хронічний маячний розлад .

ОСОБА_1 , 1970 року народження, має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 , раніше психіатром не спостерігалася, психіатричні огляди не проходила.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20.08.2021 в справі № 552/4413/21, задоволено заяву лікаря-психіатра Відокремленого підрозділу - Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 1 Комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради Васильєва В.М. про проведення психіатричного огляду в примусовому порядку ОСОБА_1 . Надано дозвіл на проведення психіатричного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , без її згоди та/або без згоди її законного представника.

Також встановлено, що рішення суду від 20.08.2021 щодо примусового огляду лікарем-психіатром ОСОБА_1 не було нею виконано, вона ухилялась від проходження психіатричного огляду, до лікаря-психіатра не звернулась.

Згідно направлення лікаря-психіатра Васильєва В.М. під час огляду 30.08.2021 ОСОБА_1 була збуджена, конфліктна, чинила перешкоду працівникам поліції, від проведення огляду відмовлялась, не хотіла виходити з авто. Висловлювала маячні ідеї відношення. Критика до власного стану відсутня.

Також встановлено, що в приймальному відділенні КІІ Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР ОСОБА_1 була оглянута лікарем-психіатром приймального відділення ОСОБА_2 . Під час госпіталізації була зовнішньо та внутрішньо напружена, голосно кричала на лікарів та медичний персонал. Контакт мав формальний характер. Звучали маячні ідеї відношення та збитку на адресу сусідів, що останні хочуть забрати у неї квартиру. Також мали місце маячні ідеї колективного зговору, заявляла, що поліція заодно з її сусідами, що лікарі також змовилися, хочуть її залікувати, що вона психічно здорова, а медичні працівники психічно хворі. Розповідала, що сусіди підбирали ключі і проникали до її квартири... . Під час огляду була негативістичною, не виконувала інструкції, зривала прийом інших пацієнтів приймального відділення, блокувала приймальне відділення, постійно телефонувала в поліцію зі свого мобільного телефону зі скаргами в бік медичних працівників. Мислення паралогічне. Емоційно лабільна. Настрій мінливий. Гнівлива, підозріла. Критика до власного стану відсутня.

Відповідно до норм ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги без її усвідомленої письмової згоди або без письмової згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Аналіз норм ст. 14 Закону дає підстави вважати, що примусова госпіталізація можлива за певних умов, а саме: особа страждає на психічний розлад, а також якщо вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Підпунктом е пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифікованої Верховною Радою України прийняттям Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР) кожному гарантується право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім законного затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законного затримання психічно хворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг відповідно до процедури, встановленої законом.

Так, прикладом реалізації права на свободу та особисту недоторканність в контексті положень підпункту е пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стосується позбавлення (обмеження) волі психічнохворих шляхом поміщення їх у психіатричний заклад, є рішення у справі Вінтерверп проти Нідерландів від 24 жовтня 1979 року.

У вказаній справі ЄСПЛ звернув увагу на три вимоги, що зумовлюють наявність законних підстав для обмеження волі психічно хворої особи. Зокрема, особа повинна реально страждати психічним захворюванням, тобто реальні психічні розлади повинні бути встановлені компетентними органами на основі об`єктивної медичної експертизи; психічні розлади повинні досягти такого рівня, які виправдовують позбавлення волі; дійсність позбавлення волі залежить від наявності такого захворювання, особа може бути позбавлена волі до тих пір, поки є захворювання, що встановлено відповідним висновком.

Такі ж висновки містяться й в інших рішеннях ЄСПЛ, а саме - рішення від 28 жовтня 2003 року у справі Ракевич проти Російської Федерації, рішенні від 27 березня 2008 року у справі Штукатуров проти Російської Федерації.

Як встановлено комісією лікарів-психіатрів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою, яка страждає на психічний розлад.

ОСОБА_1 , 1970 року народження, комісією лікарів-психіатрів згідно з висновком від 31.08.2021 встановлено діагноз: хронічний маячний розлад, параноїдий синдром.

Зазначений діагноз було встановлено на підставах та в порядку визначеному законом, він не спростований жодними доказами .

За висновком комісії лікарів-психіатрів КП Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР від 31.08.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи на наявність у неї тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона чинить реальні дії, що являють собою безпосередню небезпеку для себе та оточуючих (відмова від обстеження та лікування, агресивна поведінка по відношенню до оточуючих), категоричну відмову від лікування, яке можливе тільки в стаціонарних умовах, відсутність критичних здібностей, потребує госпіталізації до психіатричного стаціонару в примусовому порядку.

При вирішенні даної справи суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 лютого 2018 року в справі № 2-1/07, де суд зазначив, що надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку шляхом її госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації розглядаються як позбавлення свободи у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції з усіма гарантіями, що передбачені цією статтею, включно з правом на відшкодування будь-якої шкоди, завданої позбавленням свободи, якщо воно буде визнане таким, що не відповідає чинному законодавству України. Згідно з практикою ЄСПЛ щодо застосування підпункту е пункту 1 статті 5 Конвенції особа не може бути позбавлена свободи як психічно хвора , якщо не дотримано трьох мінімальних умов: по-перше, має бути достовірно доведено, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад повинен бути такого виду або ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні; і по-третє, обґрунтованість тривалого тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості відповідного захворювання.

В даному випадку суд приходить до висновку про достовірність тієї обставини, що особа є психічно хворою, що підтверджено висновком комісії - лікарів від 31.08.2021.

Психічний розлад ОСОБА_1 є такого виду та ступеня, що слугує підставою для примусового тримання у психіатричній лікарні, оскільки без лікування в стаціонарних умовах є ризик того, що вона може вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку як для неї самої, так і особливо оточуючих.

Обґрунтованість відповідних ризиків підтверджено, в тому числі показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.

Встановлено, що мешканці суміжних з особою квартир будинку по АДРЕСА_2 мають реальні підстави побоюватися можливих протиправних дій ОСОБА_1 , побоюються за своє життя та здоров`я в результаті вчинених ОСОБА_1 дій.

Зазначені побоювання суд вважає обґрунтованими, враховуючи, зокрема, події, що відбулися 05.05.2020 та встановлені постановою Київського районного суду м. Полтави від 18.08.2020 в справі № 552/2567/20, коли в результаті протиправних дій ОСОБА_1 погіршився стан здоров`я ОСОБА_4 , мав місце виклик невідкладної медичної допомоги.

Реальність вчинення ОСОБА_1 дій, які є небезпечними для оточуючих підтверджено також даними пояснювальної записки лікаря відділення виїзної бригади станції ШМД ОСОБА_5 та матеріалами проведеної службової перевірки дій бригади Станції ЕМД № 1.

Посилання представника заявника на те, що ОСОБА_1 може амбулаторно проходити лікування, судом оцінюється критично.

В судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечувала наявність у неї психічного захворювання, критика до власного стану у неї відсутня. Відтак, у зв`язку з особливостями психічного стану лікування особи можливе лише в умовах стаціонару.

Дані обставини підтверджені також показаннями допитаного в судовому засіданні лікаря-психіатра ОСОБА_6 .

Окрім того, обґрунтованість тривалості тримання у психіатричній лікарні в залежності від стійкості захворювання ОСОБА_1 може бути визначена лікарями виходячи із наступного протікання захворювання.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень лікаря щодо необхідності лікування ОСОБА_1 саме в стаціонарних умовах.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява лікаря-психіатра відділення інтенсивної терапії Комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради Майборода Ірини Володимирівни про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 264, 265, 342 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву лікаря-психіатра відділення інтенсивної терапії Комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради Майборода Ірини Володимирівни (місцезнаходження м. Полтава, вул. Медична, 1, код ЄДРПОУ 01999075) про примусову госпіталізацію ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) задовольнити.

Госпіталізувати в примусовому порядку до психіатричного стаціонару Комунального підприємства Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду підлягає негайному виконанню та може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 02.09.2021.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко

Присяжні О.С.Дубовик

С.М.Онацко