Рішення

від 26.08.2021 по справі 701/712/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/712/20

Номер провадження2/701/15/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2021 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: служба у справах дітей Уманської райдержадміністрації у Черкаській області та ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та його скасування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання протиправним рішення та його скасування.

На підставу своїх вимог спирається на те, що 21 червня 2014 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району управління юстиції у м. Черкаси, актовий запис № 175. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , народила сина ОСОБА_3 батьком якого є позивач ОСОБА_1 . На протязі останнього року сімейне життя між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин у липні 2019 року. Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 19.09.2019 р., їх з відповідачем шлюб було розірвано. Дитиною ОСОБА_2 не займається, дитина вже майже рік (а дитині всього 2 роки) у садочку. Позивач на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває. Має власне житло, що придбав за власні кошти ще до шлюбу: квартиру по АДРЕСА_1 . Як свідчать докази обстеження його житлових умов органом опіки і піклування Черкаської міської ради, у дитини є окрема кімната в квартирі позивача (адже дитина ростиме і розвиватиметься), дитячий куточок у спальні позивача (адже дитина маленька), іграшки, книжки, одяг і все необхідне для життя і розвитку дитини. За місцем проживання і місцем роботи позивача характеризують з позитивного боку, позивач користується певним авторитетом у колективі та у сусідів. Позивач самостійно, навіть в період карантину, сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 , на утримання дитини, починаючи з дати розлучення, доказ чого надає до зустрічного позову чеки. Позивач працює в ТОВ СВІТ ЛАСОЩІВ , матеріально забезпечений, завжди перебував з дитиною (дистанційна робота), а на час роботи на кілька годин може винайняти няню для дитини, дати найкраще своєму сину, забезпечити його як матеріальний так і духовний психічній, фізичний і психологічний розвиток, а найголовніше оточити його батьківською турботою і любов`ю, що колишня дружина не здатна забезпечити з огляду на її особисте життя. Позивач має дуже тісний зв?язок із сином. З часу його народження намагався завжди бути поруч з сином, завжди піклувався про сина, про що свідчить окрім іншого низка фотографій з дитиною. Але колишня дружина останнім часом перешкоджає у вихованні дитини, усіляко перешкоджає позивачу у спілкуванні із сином. З приводу даних обставин позивач неоднаразово звертався до Служби у справах дітей Маьнківської райдержадміністрації у Черкаській області. Висновком органу опіки і піклування Маньківської райдержадміністрації від 19.11.2019, при наявності судової справи про визначення місця проживання дитини, визначено місце проживання дитини з матір?ю ОСОБА_2 . Після даного висновку, ОСОБА_2 , полишила дитину на своїх батьків і декілька тижнів не з ?являлась. Тому позивач звертався до Служби у справах дітей Манківської райдержадміністрації у Черкаській області щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною і проведення перевірки, як в час коли і дитина і батьки дитини перебували за кордоном, без згоди батька дитина була зареєстрована за адресою проживання матері в недобудованому будинку, який їй не належить. Вказані обставини третьою особою взагалі не перевірялись, оскільки третя особа виказала формальний підхід. Рішенням комісії Маньківської райдержадміністрації з питань захисту прав дітей № 4 від 19.02.2020 Про розгляд звернення ОСОБА_1 , щодо визначення участі у вихованні малолітнього сина відмовлено в задоволені звернень позивача і визначено неадекватні (з огляду на відстань між смт. Маньківкою та м. Черкаси і транспортною розв?язкою) часи у спілкуванні з дитиною, і з огляду на те, що позивач працює. Фактично орган опіки піклування здійснив можливе зловживання правами ОСОБА_2 . Дане рішення позивач так і не отримав. 18 березня 2020 року на адресу позивача простою поштою надійшло розпорядження Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області № 33 від 25.02.2020 року Про визначення участі батька у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 в якому визначені аналогічні з рішенням комісії Маньківської райдержадміністрації з питань захисту прав дітей № 4 від 19.02.2020, часи побачення і дні побачення з дитиною. З 12 березня 2020 року було оголошено карантин. Через що позивач опинився у ситуції безвиходу. Рішенням комісії Маньківської райдержадміністрації з питань захисту прав дітей № 9 від 24.06.2020 залишено без змін рішення комісії Маньківської районної державної адміністрації з питань захисту прав дітей № 4 від 19.02.2020 Про розгляд звернення ОСОБА_1 , щодо зміни часів і місця побачень з малолітнім сином . А листом Служби у справах дітей Маньківської райдержадміністрації № 276 від 06.07.2020 позивача повідомлено про розгляд його звернення, однак розгляд звернення відбувся формально. Позивачу рекомендовано самостійно звертатись до третьої особи і відповідача щодо притягнення ОСОБА_2 , до адмінвідповідальності за невиконання розпорядження Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області № 33 від 25.02.2020 року Про визначення участі батька у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 . При цьому, у травні позивач звертався саме з таким зверненням. Тому є незрозумілим чому ОСОБА_2 , і досі не притягнута до адмінвідповідальності за явного перешкоджання спілкування з дитиною в період карантину. Вказані дії відповідача є триваючим порушенням прав позивача, що і змусило позивача звернутися з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задоволити їх.

Представник відповідача Уманської районної державної адміністрації Черкаської області в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів.

Представник третьої особи служби у справах дітей Уманської райдержадміністрації у Черкаській області в судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення), причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів.

Третя особа ОСОБА_2 , в судове засідання не з?явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином , причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у її відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у її відсутність на підставі зібраних доказів.

Представник третьої особи ОСОБА_2 , адвокат Федоркін А.В., в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини: 21 червня 2014 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували у відділі реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району управління юстиції у м. Черкаси, актовий запис № 175 (т. 1 а.с. 62). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , народила сина ОСОБА_3 батьком якого є позивач ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 59-61). Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 19.09.2019 р., їх з відповідачем шлюб було розірвано (т. 1 а.с. 55). Відповідно до довідок КНП Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради та КНП Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради позивач на психіатричному та наркологічному обліках не перебуває (т. 1 а.с. 54). Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, має власне житло, квартиру по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 28-29). Згідно акту обстеження його житлових умов органом опіки і піклування Черкаської міської ради, у дитини є окрема кімната в квартирі позивача, дитячий куточок у спальні позивача, іграшки, книжки, одяг і все необхідне для життя і розвитку дитини (т. 1 а.с. 44). За місцем проживання і місцем роботи позивача характеризують з позитивного боку, позивач користується певним авторитетом у колективі та у сусідів (т. 1 а.с. 46-48). Листом служби у справах дітей Маньківської районної державної адміністрації № 485 від 15.10.2019 р., ОСОБА_1 , повідомлено, що до служби у справах дітей Маньківської районної державної адміністрації звернулась гр. ОСОБА_2 , з заявою про надання висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання їхньої спільної дитини ОСОБА_3 , за місцем проживання матері (т. 1 а.с. 50). Висновком органу опіки і піклування Маньківської райдержадміністрації № 841/01-38 від 19.11.2019, визначено місце проживання дитини з матір?ю ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 63). Розпорядженням Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області № 33 від 25.02.2020 року Про визначення участі батька у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 визначені часи побачення і дні побачення з дитиною: безперешкодно зустрічатись з дитиною за місцем проживання дитини не рідше ніж два рази на тиждень до 2-х годин на день - понеділок, середа, п`ятниця з 16.00 до 18.00 години, двічі на місяць у вихідні дні з 10.00 до 13.00 години; цікавитись життям та здоров`ям сина, відвідувати сина в дошкільному закладі, спілкуватися з сином в телефонному режимі та в режимі відеозв`язку у дні визначені для спілкування понеділок, середа, п`ятниця з 16.00 до 18.00 години, у вихідні дні з 10.00 до 13.00 години (т. 1 а.с. 68). Рішенням комісії Маньківської райдержадміністрації з питань захисту прав дітей № 9 від 24.06.2020 залишено без змін рішення комісії Маньківської районної державної адміністрації з питань захисту прав дітей № 4 від 19.02.2020 Про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо зміни часів і місця побачень з малолітнім сином (т. 1 а.с. 71). Листом Служби у справах дітей Маньківської райдержадміністрації № 276 від 06.07.2020 позивача повідомлено про розгляд його звернення, та повідомлено, що 25.02.2020 р., було надано розпорядження Маньківської районної державної адміністрації № 33, яке ніким не оспорювалося, тому підлягає до виконання обома батьками, та у разі порушення його прав, як батька та невиконання рішення органу опіки та піклування він має право на звернення до служби у справах дітей про притягнення ОСОБА_2 , до адміністративної відповідальності (т. 1 а.с. 72).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першої статті 12 Закону України Про охорону дитинства на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України Про охорону дитинства , дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

За змістом ст. 19 Сімейного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

Згідно п. 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини затвердженого Постановою КМУ № 866 від 24 вересня 2008 року у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини.

Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов`язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров`я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини.

Після з`ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок.

Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у м. Києві та м. Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, рішення органу місцевого самоврядування може бути визнане незаконним та скасоване лише за умови, якщо воно суперечить Конституції та Законам України.

Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 155 Сімейного кодексу України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з положеннями статей 157, 159 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього кодексу. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Відповідно до ст. 158 Сімейного кодексу України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Частиною 2 ст. 159 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ЦПК України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між батьками дитини існують неприязні відносини, однак жодних доказів існування для ОСОБА_1 , перешкод у спілкуванні з дитиною станом на момент пред ?явлення позову до суду останнім не надано. Відповідно до листа Служби у справах дітей Черкаської обласної державної адміністрації № 01-26/С-11/2 від 23.10.2020 року вказано, що за інформацією Служби у справах дітей Маньківської райдержадміністрації від 21.10.2020 року до Служби у справах дітей звернень від ОСОБА_1 , про чинення перешкод у спілкуванні з дитиною не надходило, також 19.10.2020 року та 21.10.2020 року працівниками Служби у справах дітей зафіксовано, що у визначені для ОСОБА_1 , години доступу у спілкуванні з дитиною (з 16.00 до 18.00) на діючий телефон ОСОБА_2 , вказаний в її заявах, у тому числі до суду ( НОМЕР_1 ) дзвінки від ОСОБА_1 , або із заявленого ним номеру телефона ( НОМЕР_2 ) повідомлення, скайп-дзвінки не поступали (т. 2 а.с. 22).

Крім цього, не надано суду також доказів неналежного виконання матір`ю своїх обов`язків щодо участі у вихованні сина, в тому числі створення матір`ю певних перешкод усталеним умовам проживання дитини, зайнятості дитини протягом дня та догляду за дитиною.

Не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що рішенням фактично вирішено питання визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , адже не відповідають дійсності.

Суд враховує, що наразі тривають судові спори щодо визначення місця проживання дитини, жоден із батьків не позбавлений батьківських прав, а відтак мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, що відповідає приписам статті 153 СК України.

Таким чином, суд не вбачає жодних порушень законних прав та інтересів позивача з боку відповідача.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані розпорядження заступника голови Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області № 33 від 25.02.2020 року Про визначення участі батька у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , рішення комісії Маньківської районної державної адміністрації з питань захисту прав дітей № 4 від 19.02.2020 року Про розгляд звернення ОСОБА_1 , щодо визначення участі у вихованні малолітнього сина , та рішення комісії Маньківської районної державної адміністрації з питань захисту прав дітей № 9 від 24.06.2020 року Про розгляд звернення ОСОБА_1 , щодо зміни часів і місця побачень з малолітнім сином були прийняті в межах наданих законом повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, розсудливо та добросовісно, оскільки відповідачем були дотримані всі вимоги чинного законодавства щодо вчинення таких дій, і встановлені в судовому засіданні докази у своїй сукупності повністю це підтверджують. Так, при визначені порядку участі батька у вихованні дитини були максимально враховані інтереси дитини та забезпечено дотримання норм, встановлених Сімейним кодексом України в частині рівності прав батьків щодо участі в житті дитини.

Крім того, суд вважає, що оскаржувані розпорядження та рішення в першу чергу сприяють якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також забезпечують рівне здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків.

Також суд звертає увагу й на ті обставини, що фактично позивач не погоджується із рішенням органу опіки та піклування щодо встановлення порядку побачення батька з дитиною. Чинним законодавством визначений певний порядок вирішення батьками питання участі у вихованні дитини. Якщо хтось із батьків не погоджується із рішенням органу опіки та піклування, він може звернутися для вирішення спору до суду. У цьому випадку законодавство не вимагає окремого оскарження рішення органу опіки та піклування, оскільки положеннями ч. 3 ст. 159 Сімейного кодексу України встановлено, що суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору. При цьому будь-хто із батьків може звернутися до органу опіки та піклування для визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. У разі наявності спору про способи участі одного з батьків у вихованні дитини, зокрема, якщо орган опіки та піклування не визначив способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не виключається вирішення такого спору в судовому порядку незалежно від того, хто з батьків звертається з позовом (той, хто проживає з дитиною, чи той, хто проживає окремо) і визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, що є ефективним способом захисту та не суперечить закону. Така ж правова позиція висловлена й у висновках Верховного суду, викладених у постанові від 01 квітня 2020 року (справа № 165/2839/17).

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати розпорядження заступника голови Маньківської районної державної адміністрації Черкаської області № 33 від 25.02.2020 року Про визначення участі батька у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , рішення комісії Маньківської районної державної адміністрації з питань захисту прав дітей № 4 від 19.02.2020 року Про розгляд звернення ОСОБА_1 , щодо визначення участі у вихованні малолітнього сина , та рішення комісії Маньківської районної державної адміністрації з питань захисту прав дітей № 9 від 24.06.2020 року Про розгляд звернення ОСОБА_1 , щодо зміни часів і місця побачень з малолітнім сином є безпідставними та необґрунтованими, а рішення органу опіки та піклування повністю відповідає інтересам дитини в відповідний період її розвитку.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову, оскільки відсутні передбачені законом підстави для визнання протиправним рішення та його скасування, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 7, 19, 141, 153, 155, 157-159, 170 СК України, ст. ст. 12, 15 Закону України "Про охорону дитинства", суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстрованого АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області (20301, площа Соборності, 1, м. Умань, Черкаської області, код ЄДРПОУ: 04061292), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: служба у справах дітей Уманської райдержадміністрації у Черкаській області (20301, вул. Садова, 7/12 м. Умань, Черкаської області) та ОСОБА_2 (жителька АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про визнання протиправним рішення та його скасування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення проголошено 02.09.2021.

СуддяА. І. Костенко