Рішення

від 31.08.2021 по справі 443/79/21

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/79/21

Провадження №2/443/874/21

РІШЕННЯ

іменем України

31 серпня 2021 рокуЖидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бібрської міської ради Львівської області про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , право власності на земельні ділянки площею 0,4360 га (кадастровий номер 4621555900:02:000:0200) та площею 0,4157 га (кадастровий номер 4621555900:01:000:1400) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бібрської міської ради (колишньої Новострілищанської селищної ради Жидачівського району) Львівської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю IІ-ЛВ №078105 від 06.04.2001 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина на вказані вище земельні ділянки. Згідно довідки виконавчого комітету Бібрської міської ради №461 від 17.08.2021 року, останнім постійним місцем проживання ОСОБА_2 було село Любешка та йому дійсно належить на праві приватної власності на землю земельна ділянка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8517 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №078105, яка розташована на території Новострілищанської селищної ради. Від імені ОСОБА_2 у Ланівському старостинському окрузі Бібрської МТГ Львівського району Львівської області заповіт не посвідчувався. Зазначає, шо як спадкоємець першої черги за законом має право на спадщину, що належало його батьку, оскільки спадкоємці першої черги за законом, що мають право на спадкування: мати ОСОБА_3 не може претендувати на майно померлого, оскільки шлюб між нею та батьком було розірвано, а брати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та сестра ОСОБА_6 не претендують на спадкове майно померлого батька, оскільки написали заяви про відмову від спадщини. Спадкоємці інших черг відсутні.

19.01.2019 року позивач звернувся з заявою до нотаріуса про відкриття та оформлення спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , однак нотаріус листом-відповіддю рекомендував звернутися до суду про визнання права власності на спадкове майно, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що знаходиться на території Новострілищанської селищної ради Жидачівського району Львівської області, що належала померлому і є спадковим майном. Відтак, позивач змушений звертатися до суду із вказаним позовом з метою захисту своїх майнових прав.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 19.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 13.04.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті. Крім того, в порядку витребування доказів вирішено зобов`язати Жидачівську державну нотаріальну контору в особі завідувача в строк до 07 травня 2021 року надати до Жидачівського районного суду Львівської області інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і якщо так, то надати спадкову справу для огляду в судовому засіданні.

29.04.2021 року через канцелярію Жидачівського районного суду Львівської області завідувачем Жидачівською ДНК Матусеком В.В. надіслано інформаційну довідку, якою повідомлено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Жидачівській ДНК спадкова справа не заводилася, однак згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані наїх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 28.04.2021 року, спадкова справа №3/2019 від 17.01.2019 року заведена Перемешлянською державною нотаріальною конторою Львівської області.

Ухвалою від 20.05.2021 року, в порядку витребування доказів вирішено зобов`язати Перемишлянську державну нотаріальну контору в особі завідувача в строк до 17 червня 2021 року надати до Жидачівського районного суду Львівської області належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи №3/2019 від 17.01.2019 року після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.05.2021 року через адресу Жидачівського районного суду Львівської області завідувачем Перемишлянською ДНК Сус У.Й. надіслано копію спадкової справи №3/2019, яка заводилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити без участі представника за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи, Заслухавши вступне слово позивача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини і вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується витягом із свідоцтва про смерть, НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану м.Краків (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшли земельні ділянки площею 0,4360 га (кадастровий номер 4621555900:02:000:0200) та площею 0,4157 га (кадастровий номер 4621555900:01:000:1400) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бібрської міської ради (колишньої Новострілищанської селищної ради Жидачівського району) Львівської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю IІ-ЛВ №078105 від 06.04.2001 року.

Згідно довідки виконавчого комітету Бібрської міської ради №461 від 17.08.2021 року, останнім постійним місцем проживання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 було село Любешка виконавчого комітету Бібрської міської ради Львівського району Львівської області. ОСОБА_2 помер останнім членом господарського двору та йому дійсно належить на праві приватної власності на землю земельна ділянка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8517 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ №078105, яка розташована на території Новострілищанської селищної ради. Від імені ОСОБА_2 у Ланівському Старостинському окрузі Бібрської МТГ Львівського району Львівської області заповіт не посвідчувався (а.с.99).

Як вбачається із свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 30.05.1988 року, його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 , 29.07.2003 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу зроблено запис №93 (а.с.17).

Листом відповіддю №259/02-14/3/2019 від 18.02.2019 року (а.с.37) завідувачем Перемишлянської ДНК ОСОБА_7 роз`яснено ОСОБА_1 , що у випадку відсутності правовстановлючих документів на спадкове майно, чи їх неналежного оформлення, процедура вирішення спадкування у безспірному порядку неможлива і Вам необхідно звернутися до суду про визнання права власності в порядку спадкування.

Позивач стверджує, що оригінал Державного акту на право приватної власності на землю, що належав ОСОБА_8 втрачено.

Даний факт також підтверджується оголошенням в періодичному виданні «Нова доба» №40 (650), з якого видно, що втрачений державний акт на право власності на землю серії ІІ-ЛВ №078105, виданий 06.04.2001 року на ім`я ОСОБА_9 вважати недійсним (а.с.38).

Доказом того, що ОСОБА_2 на праві власності належала земельні ділянки площею 0,4360 га (кадастровий номер 4621555900:02:000:0200) та площею 0,4157 га (кадастровий номер 4621555900:01:000:1400) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бібрської міської ради (колишньої Новострілищанської селищної ради Жидачівського району) Львівської області, є копія архівного примірника Державного акту на право приватної власності на землю IІ-ЛВ №078105 від 06.04.2001 року (а.с.18) та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки №НВ-4608640332019 та №НВ-4609923772019 (а.с.18-22, 100-102).

Відповідно до заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , від належної їм частки на спадкове майно за законом не претендують та відмовляються від частки на користь ОСОБА_1 (а.с.12-16, 88-92).

Як видно з матеріалів спадкової справи №3/2019 померлого ОСОБА_2 , із заявою про прийняття спадщини після її смерті звертався лише його син ОСОБА_1 (а.с.66-79).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України ). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України ).

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із вимогами ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має право протягом шестимісячного строку подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку, шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК України. За змістом ст. 392 ЦК України, належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно.

Статтею 1297 ЦК України, встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296,1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Водночас, згідно з роз`ясненнями, викладеними Міністерством юстиції України у своєму листі № 19-32/319 Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна , зазначено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Крім того, п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав від 07 лютого 2014 року № 5 з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Наведене, з урахуванням зазначених вище норм ЦК України, а також позицій Пленуму Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дає обґрунтовані підстави вважати, що позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку загальною площею 0,8517 гектарів.

Враховуючи зазначені норми ЦК України, роз`яснення постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 7 та листа ВССУ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту порушеного права, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ в нотаріальному порядку, право власності спадкоємця на спадкове майно оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом положень ст. 392 ЦК України право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та в інший спосіб такі перешкоди не можуть бути усунуті.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством.

Пунктами 4.15, 4.18 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МЮУ від 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкодавця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. З урахуванням положень статей 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Отже, відсутність факту офіційного визнання перешкоджає належному володінню користуванню та розпорядженню успадкованим майном, створює умови правової невизначеності речових прав позивача. При цьому, в даному випадку, нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину з-за відсутності у нього правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Відсутність у позивача правовстановлюючого документу на вказане вище нерухоме майно, що належало померлому ОСОБА_2 (спадкове майно), перешкоджає йому в реалізації спадкових прав, зокрема оформленню спадщини нотаріусом.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши докази в їх сукупності, системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , право власності на земельні ділянки площею 0,4360 га (кадастровий номер 4621555900:02:000:0200) та площею 0,4157 га (кадастровий номер 4621555900:01:000:1400) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Бібрської міської ради (колишньої Новострілищанської селищної ради Жидачівського району) Львівської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю IІ-ЛВ №078105 від 06.04.2001 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 вересня 2021 року.

Головуючий суддя С.І Сливка