Ухвала

від 26.07.2021 по справі 203/2882/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2882/21

Провадження № 2/0203/1147/2021

УХВАЛА

26 липня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства Обласний шкірно-венерологічний диспансер Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконним наказу про оголошення догани,

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Патика Андрій Володимирович з позовом до Комунального підприємства Обласний шкірно-венерологічний диспансер Дніпропетровської обласної ради, в якому просить суд:

- визнати незаконним наказ від 23.06.2021 року № 61-к Комунального підприємства Обласний шкірно-венерологічний диспансер Дніпропетровської обласної ради про оголошення догани ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що у ст. ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначені вимоги до позовної заяви.

Суд, вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, у позовній заяві позивач заявляє клопотання про відстрочення йому сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України Про судовий збір , з приводу чого суд зазначає наступне.

Питання щодо сплати судового збору за подання позовної заяви урегульовано главою 1 ЦПК України та Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ Про судовий збір (далі - Закон).

Відповідно до положень ст. 1, ст. 2, ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних в кримінальних справ від 17.10.2014 року за № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 136 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, доводи про відсутність можливості сплати коштів самі по собі не можуть бути підставою для відстрочення від сплати судового збору, оскільки заявник має не лише навести обставини, які свідчать про його скрутне матеріальне становище, але й подати до суду відповідні докази.

Суд зазначає, що у ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір визначений вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору. Проте зазначені позивачем у клопотанні підстави для відстрочення сплати судового збору не відповідають тим умовам, які відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про судовий збір , є правовою підставою для відстрочення сплати судового збору. Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору при пред`явленні до суду позовної заяви про визнання незаконним наказ про оголошення догани. Тому, суд не бере до уваги зазначені позивачем твердження у клопотанні про відстрочення сплати судового збору щодо наявності підстав для відстрочення йому сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Крім того, суд зазначає, що ст. 129 Конституції України визначено, що однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі , право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі і фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Також суд звертає увагу заявника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Окрім того, невмотивоване відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку щодо необхідності відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про визнання незаконним наказу про оголошення догани.

Так, відповідно до п.2 п.2 ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яку подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 9 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Отже, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року (2270 гривень 00 копійок), тому належний до сплати позивачем розмір судового збору за подання позовної заяви становить 908 гривень 00 копійок.

Тому позивачу слід сплатити судовий збір за подання позовної заяви про визнання незаконним наказу про оголошення догани у розмірі 908,00 грн.

Крім цього, позивач у позовній заяві просить суд витребувати у відповідача документи та викликати та допитати свідків.

Тому слід звернути увагу позивача, що вимоги до клопотання про витребування доказів судом зазначені у ст. 84 ЦПК України, а про виклик свідка у ст. 91 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, вирішуючи питання щодо залишення позовної зави без руху, також керується практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

У свою чергу, суд звертає увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух ( рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого Королівства від 28.10.1998 року та Креуз проти Польщі від 19.06.2001 року).

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням їй строку для усунення недоліків позовної заяви, відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185, 260 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Обласний шкірно-венерологічний диспансер Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконним наказу про оголошення догани - залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- - оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 908,00грн., який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Центр.р/ 22030101 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA418999980313171206000004631, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію ухвали направити позивачу.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.М. Ханієва