Ухвала

від 08.07.2021 по справі 757/34390/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34390/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12019230230000141 від 29.01.2019 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

30.06.2021 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12019230230000141 від 29.01.2019 про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме: коштів, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 , та інших рахунках, відкритих останнім в АТКБ«Приватбанк» (кодЄДРПОУ 14360570, МФО 305299), які визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

1 липня 2021 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження слідчим подана заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, у заяві зазначено, що слідчий клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому, та просить його задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність сторін, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Обґрунтовуючи вказане клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке 29.01.2019 зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019230230000141 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст.190 і ч. 2 ст. 209 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1 і 4 ст.358, ч.3 ст. 3652 КК України..

Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканець м. Гола Пристань Херсонської області ОСОБА_5 , вступивши у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами, організував заволодіння земельними ділянками загальною площею 4,2 га, розташованими на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, які належали вказаній селищній раді, шляхом незаконного на підставі підробленого рішення суду оформлення права власності на них на ім`я підставної фізичної особи ОСОБА_6 .

Після цього, ОСОБА_5 , організувавши заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме 19 земельними ділянками, розташованими на території Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, шляхом незаконної на підставі підробленого рішення суду реєстрації права власності на них на ім`я підставної фізичної особи ОСОБА_6 , та маючи у своєму розпорядженні рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.05.2018 у справі №654/804/18 про примусове стягнення з ОСОБА_6 на свою користь коштів в сумі 15 млн грн, що надає йому право і підстави для реалізації цієї землі, використовуючи повноваження і можливості приватного виконавця, вчинив правочини з цим незаконно здобутим майном під виглядом стягнення неіснуючого боргу з ОСОБА_6 і реалізації зареєстрованих на його ім`я земельних ділянок через відкриті торги третім заздалегідь невизначеним особам.

Установлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6524755500:01:063:01113, яка належить територіальній громаді Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, площею 3га з 13.10.2008 перебувала в оренді у ТОВ «Бі-Метал», після чого з 2015 року зареєстрована на праві комунальної власності вказаної селищної ради і перебувала в оренді у ТОВ «Науково виробниче об`єднання Фастівський завод хімічного машинобудування «Червоний жовтень», але 18.12.2017 вказане товариство за власною ініціативою розірвало договір оренди з Лазурненською селищною радою.

Також, установлено, що у комунальній власності Лазурненської селищної ради також перебувала земельна ділянка площею 1,2га з кадастровим номером 6524755500:01:063:0122, яка за невстановлених обставин поділена на невеликі земельні ділянки за кадастровими номерами: 6524755500:01:001:0244; 6524755500:01:001:0246; 6524755500:01:001:0247; 6524755500:01:001:0248; 6524755500:01:001:0249; 6524755500:01.001:0250; 6524755500:01:001:0251; 6524755500:01:001:0252; 6524755500:01:001:0253; 6524755500:01:001:0254; 6524755500:01:001:0255; 6524755500:01:001:0256; 6524755500:01:001:0257; 6524755500:01:001:0258; 6524755500:01:001:0259; 6524755500:01:001:0260; 6524755500:01:001:0261; 6524755500:01:001:0262.

Відповідно до підробленого рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 14.03.2008 задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6524755500:01:063:0113 площею3га та на вказані 18 земельних ділянок загальною площею1,2га. Вказане рішення Скадовським районним судом Херсонської області не приймалося, а за номером цивільної справи обліковується інше рішення суду, будь-яких угод між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , яка померла у 2007 році, не укладалося.

У подальшому, ОСОБА_5 на підставі вказаного підробленого рішення від 14.03.2008 Скадовського районного суду Херсонської області організовано незаконну реєстрацію права власності на згадані земельні ділянки на ім`я підставної фізичної особи ОСОБА_6 , Так,02-06.11.2018 службові особи Херсонської обласної філії КП«Центр державної реєстрації» Садківської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, незважаючи на відсутність наданого їм судового рішення від 14.03.2008 про визнання права власності на земельні ділянки за ОСОБА_6 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, та наявність реєстрації права власності на ці земельні ділянки за Лазурненською селищною радою, прийняли від ОСОБА_8 , який діяв за нотаріально посвідченою довіреністю, виданою 07.03.2018 від імені ОСОБА_6 , вказане рішення суду до виконання та зареєстрували на ім`я ОСОБА_6 право власності на вказані земельні ділянки, загальна ринкова вартість яких становить 6639674 грн.

Одночасно з цим, відповідно до рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 03.05.2018 задоволено позов ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_6 насправді неіснуючого боргу за фіктивним договором позики у сумі 15000000грн.

Після цього, на підставі вказаного рішення суду від 03.05.2018 ОСОБА_5 вчинено дії, спрямовані на легалізацію незаконно отриманого майна, а саме земельних ділянок, право власності на які протиправно оформлено у власність підставної особи ОСОБА_6 , шляхом вчинення з цими земельними ділянками правочинів їх реалізації третім особам через відкриті торги під виглядом стягнення з ОСОБА_6 насправді неіснуючого боргу.

Так, в ході примусового виконання цього рішення суду від 03.05.2018 приватним виконавцем ОСОБА_9 з метою примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 відкрито виконавчі провадження №57648333 і №58976590 та виставлено зареєстровані на праві власності за ОСОБА_6 земельні ділянки на відкриті торги через ДП«СЕТАМ».

За результатами проведених торгів всі земельні ділянки реалізовано різним фізичним особам, а земельна ділянка площею 3 га продана юридичній особі ТОВ«Фінкаса» (код ЄДРПОУ 41425605). Кошти, що отримувалися від покупців земельних ділянок в результаті проведення приватним виконавцем ОСОБА_9 виконавчих дій з реалізації земельних ділянок через відкриті торги на ДП «СЕТАМ», перераховувалися на рахунок стягувача ОСОБА_5 , який розпорядився ними на власний розсуд. Так, у період часу з 31.01.2019 по 19.08.2019 приватним виконавцем ОСОБА_9 перераховано на банківський рахунок ОСОБА_5 № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), кошти в сумі 1792357,77 грн.

Отже, шляхом неправомірних дій ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленими особами вищевказані земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, незаконно переведені у приватну власність шляхом оформлення на ім`я підставної фізичної особи ОСОБА_6 , та вчинено їх легалізацію шляхом укладення з ними правочинів з реалізації третім особам, вигодонабувачем від чого став ОСОБА_5 , отримавши від їх реалізації кошти в особливо великих розмірах.

25.06.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст.190 і ч.2 ст. 209 КК України.

Санкції ч. 4 ст. 190 і ч. 2 ст. 209 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_5 , передбачає позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна винної особи.

Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: забезпечення речових доказів та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Для забезпечення кримінального провадження, а саме можливої конфіскації майна як виду покарання, виникла необхідність у накладенні арешту на кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 та інших рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк», які відкриті і належать ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , позбавивши його права на відчуження та розпорядження коштами на цих рахунках.

Також, кошти, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_2 й інших рахунках, відкритих в АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), можуть бути здобуті злочинним шляхом, отримані від реалізації земельних ділянок через відкриті торги ДП«СЕТАМ», мають значення для досудового розслідування та можуть бути доказами під час судового розгляду.

30.06.2021 постановою про визнання речових доказів, копія якої долучена слідчим до заяви, кошти, які знаходяться на банківському рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_2 й інших рахунках, відкритих в АТ «КБ «Приватбанк» (МФО 305299), визнані у кримінальному провадженні речовими доказами.

Слідчий вказує, що арешт на вказане майно кошти на банківському рахунку ОСОБА_5 , необхідно накласти з метою запобігання ризикам перетворення, відчуження майна, а також збереження речових доказів, подальшої конфіскації майна як виду покарання.

Слідчим доведено, що вказане майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою збереження речових доказів, можливої конфіскації майна як виду покарання, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПКУкраїни,слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 у кримінальномупровадженні №12019230230000141від 29.01.2019про арештмайна задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме на кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 та інших рахунках, відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО НОМЕР_3 ), який розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, з наданням письмової інформації банком про суму коштів, на які накладено арешт на час надання ухвали на виконання.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1