Ухвала

від 19.08.2021 по справі 761/29569/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/29569/21

Провадження № 1-кс/761/17022/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представника володільця майна ОСОБА_8 ,

розглянувши в приміщені суду клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12021100100003119, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2021

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно у кримінальному провадженні №12021100100003119, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні слідчого відділення поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12021100100003119, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10 серпня 2021 року за адресою АДРЕСА_1 , а саме: на Софіївській площі, двоє невстановлених слідством осіб, прибувши у супроводі декількох автомобілів, маючи на причепах два автомобілі, а саме: Nissan 350Z д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та Nissan Silvia, синього кольору, номер кузова НОМЕР_3 , які були підготовленні для проведення перегонів, в подальшому сіли в зазначенні автомобілі та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, не зважаючи на суспільну небезпеку своїх дій, почали рухатись на зазначених автомобілях на великій швидкості навколо пам`ятника « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та по «Софіївській площі», фільмуючи свої дії на відеокамери та умисно пошкоджуючи бруківку, яка викладена на «Софіївській площі».

У подальшому, після закінчення хуліганських дій, двоє невстановлених слідством осіб, завантаживши два автомобілі, а саме Nissan 350Z д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та Nissan Silvia, синього кольору, номер кузова НОМЕР_3 , на автопричепи з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

У ході виконання доручення в порядку ст.40 КПК України працівниками СКП ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві було встановлено, що автомобілі, на яких було вчинено кримінальне правопорушення Nissan 350Z д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та Nissan Silvia, синього кольору, номер кузова НОМЕР_3 , були доставлені на орендований майданчик, на якому проводяться автомобільні перегони, за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності приватної належить ТОВ «Митний термінал Київщини» (код ЄДРПОУ 32612086).

10.08.2021 слідчим слідчого відділу поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві прийнято рішення щодо проникнення до іншого володіння особи, а саме майданчику, що за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності приватної належить ТОВ «Митний термінал Київщини» (код ЄДРПОУ 32612086), та проведення обшуку без відповідної ухвали слідчого судді з метою виявлення та вилучення:

- Автомобіля Nissan 350Z д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 ;

- Автомобіля Nissan Silvia, синього кольору, номер кузова НОМЕР_3 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_10 ;

- Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 Nissan 350Z д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 серпня 2021 року, в порядку ч. 3 ст.233 КПК України, надано дозвіл на проведення обшуку майданчику за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві власності приватної належить ТОВ «Митний термінал Київщини» (код ЄДРПОУ 32612086), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а саме:

- Автомобіля Nissan 350Z д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ;

- Автомобіля Nissan Silvia, синього кольору, номер кузова НОМЕР_3 .

На даний час в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та може бути використано як доказ у кримінальному провадженні №12021100100003119, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2021.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовільнити з підстав у ньому наведених.

Адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала. Вказала, що у матеріалах клопотання міститься протокол огляду місця події, що складено 10.08.2021, відповідно до якого пошкодження бруківки та постраждалих не встановлено. Таким чином, прокурором не доведено факту вчинення кримінального правопорушення та не доведено, що на дату судового розгляду існує необхідність у застосування такого заходу забежпечення кримінального провадження. Також, адвокат зазначила, що майно не містить ознак речових доказів, а постанова про визнання речовим доказом є формальною та такою, що не може слугувати підставою для арешту майна. Вказала, що в постанові відсутні данні про те, що речі відповідають встанволеним законодавством вимогам. Так, сторона захисту переконана, що постанова не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України. Крім того, постанова не містить посилання ст.98 КПК України. Зазначила, що автомобілі використувуються у професійній спортивній діяльності, виключає наявність ризику знищення майна його володільцем. Крім того, пояснила, що автомобіль вимагає відповідного догляду та постійного обслуговування, що орган досудового розслідування не в змозі забезпечити. Також, сторона захисту переконана, що прокурором пропущено процесуальний строк подачі клопотання про арешт майна, передбачений ч.5 ст.171 КПК України, оскільки до суду дане клопотання надійшло 13 серпня 2021 року.

Адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні посилався на відсутність складу кримінального правопорушення, оскільки у діях водіїв відсутній умисел у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 КК України. Вказав, що автомобілі не є знаряддям вчинення злочину у кримінальному провадженні, тому клопотання прокурора не підлягає задоволенню.

Адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Зазначив, що прокурором не вказано, які слідчі (розшукові) дії планується проводити з майном у випадку його арешту. Повідомив, що автомобілі є спеціальними засобами, тобто такі для них необхіні спеціальні умови зберігання, проте прокурором не зазначено, яким чином будуть зберігатись автомобілі. Зазначив, що дані автомобілі потребують спеціального зберігання. Вказав на можливість переданя такого майна на відповідальне зберігання власнику. Просив звернути увагу, на те, що автомобілі є частиною професійного спорту і є джерелом доходу. Автомобіль також має нести контрактні зобов`язання перед спонсорами, оскільки автомобілі для дрифтингу є рекламними площадками. Крім того, вказав, що автомобілі беруть участь у Чемпіонаті України з дрифтингу, ці змагання передбачають певну етапність, де кожен автомобіль має брати участь. Тому вилучення автомобілів потягне за собою неможливість участі в змаганнях. Просив відмовити в задовленні клопотання клопотання прокурора.

Адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію інших захисників. Вказав, що прокурором пропущено процесуальний строк для звернення до суду з клопотанням про арешт майна. Просив клопотання про арешт майна залишити без задоволення.

Представник власника майна ОСОБА_8 підтримав позицію сторони захисту та просив клопотання прокурора залишити без задоволення.

Дослідивши доводи прокурора щодо підстав накладення арешту на майно, заперечення сторони захисту та копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання.

Так, наразі виникла необхідність у застосуванні з метою досягнення дієвості кримінального провадження, заходу забезпечення провадження у вигляді арешту майна.

Враховуючи таузагальнюючи вищевикладене,з метоюзбереження речовихдоказів,до моментуз`ясування всіхподій таобставин розслідуваногокримінального провадженнявиникла необхідністьу накладенніарешту намайно,тимчасово вилученепід часпроведення обшуку10серпня 2021 року.

Так, в провадженні слідчого відділення поліції №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження №12021100100003119, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

Як убачається із матеріалів клопотання, накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно необхідно з метою збереження речових доказів, оскільки вилучені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено,що арештом майна є тимчасове, доскасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених уст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3ст. 110 КПК Україниприймається у формі постанови.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження,забезпеченнязбереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення,слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено, що необхідність встановлення всіх обставин кримінального правопорушення виправдовує можливість настання негативних наслідків та обмежень в результаті застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.

Крім того, слідчий суддя не погоджується з позицією сторони захисту щодо пропущення прокурором процесуального строку подання клопотання про арешт майна.

Так, відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно інформації, що міститься на копії конверту, приєднаної до матеріалів клопотання, прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні 11 серпня 2021 року. Таким чином, під час подання клопотання прокурором виконано вимоги, передбачені ч.5 ст.171 КПК України.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт нерухомого майна, з метою уникнення можливості його пошкодження, псування, знищення тазабезпеченнязбереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення,слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна, тимчасово вилученого 10 серпня 2021 року під час проведення обшуку, а саме: автомобіля Nissan 350 Z, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 та автомобіля Nissan Silvia S15, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузова S НОМЕР_6 .

Водночас, слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_4 Nissan 350Z д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_9 , оскільки прокурором в клопотанні не доведено, що вказане майно має доказове значення у кримінальному провадженні №12021100100003119, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2021, у зв`язку з чим у цій частині клопотання прокурора не підлягає задоволенню

Керуючись статтями 2, 7, 8, 170-173, 309, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12021100100003119, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2021 задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 10.08.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме:

- автомобіль Nissan 350 Z, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 ;

- автомобіль Nissan Silvia S15, державний номерний знак НОМЕР_5 , номер кузова S НОМЕР_6 .

Виконання ухвали доручити старшому групи слідчих у кримінальному провадженні №12021100100003119 - слідчому СВ ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_11 , із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб шляхом їх письмового повідомлення про проведені процесуальні дії.

У задоволенні іншої частини клопотання, - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Повний текст ухвали оголошено 25 серпня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1