Ухвала

від 30.08.2021 по справі 610/2078/21

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/2078/21 № 1-кс/610/646/2021

м. Балаклія 30.08.2021 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , користувача майна: ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021221080000213,

в с т а н о в и в:

Предметом клопотання є майно: автомобіль марки «MAZDA» моделі «323» реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 ,користувачем ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи клопотання користувач майна вказує про те, що арешт на вказане майно був накладений за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 14 липня 2021 року з метою його збереження в незмінному стані після ДТП до моменту його огляду експертами по призначеній слідчим судовій автотехнічній експертизі для виявлення та фіксації усіх наявних на автомобілі пошкоджень, слідів та слідових ознак. Зазначила, що відносно неї не відкрито кримінальне провадження та їй не повідомлено про підозру, кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано, цивільний позов не заявлено. Вважає, що на даний час огляд транспортного засобу не потрібний, тому потреба в подальшому його арешті відпала, зняття арешту ніяким чином не позначиться на ефективності досудового розслідування. При цьому, гарантувала зберігання вказаного транспортного засобу у незмінному після ДТП стані до закінчення досудового розслідування та розгляду справи в суді.

Користувач майна в суді підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Прокурор для розгляду клопотання не з`явився, його відсутність не перешкоджає розгляду клопотання. Кримінального провадження, заперечень тощо не надано.

Як вбачається з наявних у суду матеріалів, СВ ВП № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221080000213. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення з кваліфікацією за ч. 1 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 08.07.2021р.

14.07.2021р. за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області було накладено арешт, зокрема, на автомобіль марки «MAZDA» моделі «323» реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 ,користувачем ОСОБА_3 (за ухвалою ОСОБА_5 ).

Накладаючи арешт слідчий суддя виходив з того, що автомобіль є речовим доказом, тобто знаряддям вчинення кримінального правопорушення, що зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому з метою уникнення загрози зміни або знищення транспортного засобу, його окремих складових частин, втрати слідової інформації на нього необхідно накласти арешт.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

ОСОБА_3 є користувачем вказаного автомобілю.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень ч. 2 ст.170КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно доп.2ч.3ст.132КПК Українизастосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.

Згідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Законом передбачений судовий контроль у вигляді можливості ревізії рішення про накладення арешту на майно. Тягар доведення необхідності застосування цього заходу покладений на сторону обвинувачення.

Права прокурора на участь в розгляді цього клопотання, відстоювання своєї позиції тощо було забезпечено, однак прокурор в судове засідання не з`явився, письмових заперечень не надав, не обґрунтував необхідність залишення арешту вказаного автомобіля, а своїми фактичними діями не заперечував проти його скасування.

Як убачається з наданих суду матеріалів після накладення арешту на майно пройшло вже півтора місяці. Як зазначає користувач майна, жодних процесуальних дій з автомобілем на цей час не проводиться. Суду не надано доказів протилежного, призначення експертиз із дослідженням автомобілю тощо, хоча необхідність накладення арешту прокурором була мотивована необхідністю проведення експертиз з автомобілем.

При розгляді цього клопотання прокурором не доведено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування все ще виправдовують застосований ступінь втручання у права і свободи власника та користувача майна, як це було і на початковому етапі розслідування. Прокурором не доведено, що скасування арешту з вказаного транспортного засобу може негативно вплинути на хід досудового розслідування.

Враховуючи викладене, наслідки арешту автомобіля для його власника та користувача, тривалість, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не доведення проведення слідчих та інших процесуальних дій з автомобілем до цього часу, розумні строки, фактичне не підтримання прокурором необхідності застосування цього заходу, суд визнає слушними доводи користувача майна про те, що у сторони обвинувачення відпала потреба в подальшому застосуванні арешту майна, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, є підставою для скасування арешту в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання задовольнити повністю.

2.Повністю скасувати арешт майна: автомобіля марки «MAZDA» моделі «323» реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 ,користувачем ОСОБА_3 , накладений за ухвалою слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 14 липня 2021 року.

Ухвала оскарженнюне підлягає,набирає законноїсили змоменту їїоголошення.

Відповідно до ст. 169 КПК України скасування арешту є підставою для повернення вилученого майна особі, у якої воно було вилучено.

Слідчий суддя ОСОБА_1