Постанова

від 19.08.2021 по справі 925/294/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2021 р. Справа№ 925/294/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Мартюк А.І.

За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.

представників сторін:

від позивача - Джулай Ю.В. (довір. від 30.06.21);

від відповідача - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ-Україна"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2021

у справі № 925/294/20 (суддя Чевгуз О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ-Україна"

до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Тетяна і К"

про стягнення 129 744 грн. 18 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.07.2021 у справі №925/294/20 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:

- позивач в обґрунтування позовних вимог не надав належні та допустимі докази, які дали б можливість суду встановити, який об`єм робіт був виконаний відповідачем при підготовці об`єкту до укладення плитки та безпосередньому укладення тротуарної плитки на об`єкті Будівництво офісно-складського комплексу селекційно-дослідної станції ТОВ ДСВ-Україна в адмінмежах Дубіївської сільської ради, за межами населеного пункту, Черкаського району, Черкаської області, а також вартість виконаних робіт.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що:

- відповідач повинен був виконати певну роботу, а в разі її невиконання повернути отримані грошові кошти.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Шапрана В.В., Буравльова С.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ДСВ-Україна на рішення Господарського суду Черкаської області, справу №925/294/20 призначено на 19.08.2021.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2021, у зв`язку перебуванням суддів Шапрана В.В. та Буравльова С.І., які не є головуючими суддями (суддями-доповідачами), у відпустках, у справі № 925/294/20 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 справа № 925/294/20 передана на розгляд колегії суддів у складі: Пашкіна С.А. (головуючий), судді Сітайло Л.Г., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Сітайло Л.Г., Мартюк А.І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ-Україна" на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2021 у справі № 925/294/20.

В судове засідання апеляційного господарського суду не з`явився представник відповідача.

Враховуючи те, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, явка учасників судового процесу не визнана обов`язковою, колегія суддів ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача .

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача колегією суддів встановлено.

У червні 2017 між позивачем (замовником) та відповідачем (виконавцем) було усно погоджено та укладено у спрощений спосіб договір підряду на виконання робіт з укладення тротуарної плитки на об`єкті Будівництво офісно-складського комплексу селекційно-дослідної станції ТОВ ДСВ-Україна в адмінмежах Дубіївської сільської ради, за межами наведеного пункту, Черкаського району, Черкаської області.

09.06.2017 відповідач виставив рахунок №716 на суму 70 002,28грн в якості попередньої оплати (авансу) за підготовку та укладення тротуарної плитки на ділянці площею 602,45кв.м. за ціною роботи 116,20грн на 1кв.м. Даний рахунок оплачений позивачем 09.06.2017 платіжним дорученням №818.

19.06.2017 відповідачем виставлено рахунок №722 на суму 30 210,96 грн. в якості попередньої оплати за підготовку та укладення тротуарної плитки на ділянці площею 260кв.м. за ціною роботи 116,20 грн. за 1кв.м. Даний рахунок був оплачений позивачем 06.07.2017 платіжним дорученням №983.

Таким чином, позивачем було здійснено попередню оплату (аванс) на загальну суму 100 213, 24грн.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає про те, що відповідач приступив до виконання договору підряду та провів частину робіт з погодженого обсягу робіт, на суму 9 295,67грн.

Як передбачено у ч.1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Так, після перевірки ходу робіт, за повідомленням представника технічного нагляду на будівництві зазначеного вище об`єкта - Архітектурного бюро Пилипенко в листі від 01.08.2017 за №315 було встановлено, що станом на 01.08.2017 підрядником Приватним виробничо-комерційним підприємством Тетяна і К були виконані роботи по укладенню тротуарної плитки площею 80кв.м., частина з якої, приблизно 3кв.м. підлягала демонтажу, ущільнення основи та переукладення, що стало наслідком підмивання нижнього шару основи після дощу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно до ч.1 ст.180 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення договору підряду. Таким чином, до договору підряду застосовуються загальні положення про підряд.

Отже, з фактичних обставин у справі та наведених норм законодавства, сторонами погоджено умови договору підряду, що підтверджується зазначеними вище виставленими відповідачем рахунками на оплату, що містили основні умови договору підряду. Факт оплати даних рахунків позивачем та прийняття, відповідно даної оплати відповідачем є додатковим підтвердженням укладення сторонами договору підряду. Крім того, відповідач приступив до виконання робіт та частково їх виконав.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 846 ЦК України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. (ч.2 ст. 849 ЦК України).

Так, позивачем була направлено відповідачу претензію від 06.12.2018 №150 з вимогою вважати припиненим договір підряду та з вимогою повернення попередньої оплати в сумі 90 917,57грн протягом семи днів з моменту отримання претензії, яку відповідач отримав 19.12.2018 (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), отже мав повернути вказану суму попередньої оплати в строк до 26.12.2018.

Отже, зобов`язання сторін припинились у зв`язку з відмовою позивача (замовника) від договору, що було зазначене в претензії від 06.12.2018 за №150, а відтак збереження відповідачем (підрядником) суми грошових коштів в розмірі сплаченого, але не використаного авансу, є безпідставним.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги. (п.2 ст. 530 ЦК України).

З урахуванням наведено та того, що відповідач умови договору щодо виконання своїх зобов`язань не виконав, не здійснив роботи у визначених об`ємах, позовні вимоги про стягнення з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Тетяна і К" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ-Україна" основного боргу в сумі 90 917грн.75коп. підлягає задоволенню, а рішення а цій частині скасуванню.

Крім того, звертаючись з позовом позивач просить стягнути з відповідача 38 826,43грн. збитків, які позивач обґрунтовує тим, що сума збитків розраховується як різниця додаткової вартості робіт до вартості робіт, яку був зобов`язаний здійснити відповідач (129 744,00грн - 90 917,57грн). При цьому позивач зазначає про те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо проведення робіт, позивач був вимушений залучити іншого підрядника - ФОП Вербовий Анатолій Матвійович. Вартість додаткових робіт понад обсяги робіт, що були виконані відповідачем, в межах загального обсягу робіт, яку мав виконати відповідач, склала 129 744,00грн.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги в зазначеній частині (збитки) задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки боржника; 2) наявність збитків; 3) безпосереднього причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та настанням збитків; 4) вини боржника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

На позивача покладений обов`язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов`язання, прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і завданими збитками та їх розмір.

У відповідності до ст.13 ГПК України позивач повинен довести ті обставини, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, довести факт спричинення збитків, обґрунтувати розмір понесених збитків, вказати на причинно-наслідковий зв`язок між ними та наявність вини.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Посилання позивача на те, що ним понесені збитки на суму 38 826,43грн належними доказами не підтверджено, не доведено причинного зв`язку між ними та наявністю вини відповідача.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2021 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ-Україна" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.07.2021 у справі № 925/294/20 скасувати.

3. Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Тетяна і К" (18036, м.Черкаси, Проспект Хіміків, 47; 25205996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ-Україна" (01133, м.Київ, Бульвар Лесі Українки, 34; код ЄДРПОУ 37100542) 90 907грн.75коп. основного боргу, 2 102грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Тетяна і К" (18036, м.Черкаси, Проспект Хіміків, 47; 25205996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСВ-Україна" (01133, м.Київ, Бульвар Лесі Українки, 34; код ЄДРПОУ 37100542) 3405,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали справи № 925/294/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.

7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

А.І. Мартюк