Ухвала

від 03.09.2021 по справі 912/2475/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03 вересня 2021 рокуСправа № 912/2475/21

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши заяву про забезпечення позову Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, офіс 506)

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ХВИЛЯ" про визнання права власності на посіви соняшника та на врожай соняшника 2021 року на земельних ділянках кадастровий номер 3523480400:02:001:0003 та кадастровий номер 3523480400:02:001:0004, що розташовані на території Верблюзьської селищної ради, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування поданого позову Приватним сільськогосподарським підприємством "АГРО ВІТА ЛМ" зазначено, що останнє є належним землекористувачем зазначених земельних ділянок на підставі договорів оренди земельної ділянки від 01.10.2018, укладених з громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Разом з тим, листом від 13.08.2021 №13 відповідач повідомив позивача про те, що буде здійснено збирання врожаю соняшника на земельних ділянках к.н. 3523480400:02:001:0003 та к.н. 3523480400:02:001:0004, що розташовані на території Верблюзьської селищної ради Новогородківського району Кіровоградської області.

Ухвалою від 25.08.2021 господарський суд залишив без руху позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ", встановивши останньому строк для усунення її недоліків.

02.09.2021 позивачем подано суду супровідним листом виправлену позовну заяву з додатками.

Разом з виправленою позовною заявою до суду від Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ" надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії з посівами соняшника та врожаєм соняшника 2021 року на земельних ділянках к.н. 3523480400:02:001:0003 та к.н. 3523480400:02:001:0004, в т.ч. збирати, косити, приймати рішення та вчиняти будь-які інші дії по відчуженню вказаного майна, передавати дане майно в заставу та використовувати його іншим чином з метою та в якості забезпечення виконання власних зобов`язань та зобов`язань третіх осіб, звертати стягнення на це майно, передавати його третім особам до моменту розгляду спору по суті.

В обґрунтування поданої заяви Приватним сільськогосподарським підприємством "АГРО ВІТА ЛМ" зазначено, що у випадку незаконного косіння належних йому на праві власності посівів та майбутнього врожаю, позивачу складно буде виконати свої грошові зобов`язання зі сплати орендної плати орендодавцям-громадянам в загальній сумі 73 059,00 грн, податкові зобов`язання зі сплати орендної плати за 2021 рік в розмірі 4 705,18 грн, єдиного податку за 2021 рік в сумі 6 598,34 грн, фінансові зобов`язання перед своїми кредиторами, а також підприємство не зможе виконати вимоги п.п. 298.8.4 ст. 298 ПКУ щодо підтвердження 75% частки сільськогосподарського виробництва, що призведе до позбавлення позивача статусу платника єдиного податку IV групи.

Тому, за твердженням позивача незабезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії щодо предмета позову призведе до неможливості виконання рішення суду в майбутньому, порушить право власності позивача, яке набуте ним відповідно до вимог чинного законодавства, може спричинити неплатоспроможність позивача.

Поміж тим, в заяві про забезпечення позову зазначено, що можливість незаконного косіння належного позивачу майна підтверджується його зверненням до правоохоронних органів про вчинення злочину невідомими особами, номер кримінального провадження - 1202112116000256.

На виконання ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до заяви додано квитанцію №ПН4927955 від 01.09.2021, що підтверджує сплату судового збору, у встановлених порядку та розмірі.

При розгляді заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ" про забезпечення позову господарський суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача чи іншого учасника справи з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Разом з тим, господарський суд враховує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Водночас, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України обґрунтування необхідності та доцільності вжиття заходів забезпечення позову, який належить застосувати, покладено на заявника.

Так, згідно зі ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, заявником не зазначено та не додано доказів на підтвердження того, що відповідачем або іншими особами здійснюються відповідні дії, які спрямовані на збирання, косіння врожаю соняшника 2021 року на земельних ділянках з кадастровими номерами 3523480400:02:001:0003 та 3523480400:02:001:0004, приймання рішень та вчинення будь-яких інших дій по відчуженню соняшника, передавання даного майна в заставу та використовування його іншим чином.

Про можливість незаконного косіння належного заявнику майна, за його твердженням, свідчить звернення останнього до правоохоронних органів про вчинення злочину невідомими особами, номер кримінального провадження - 1202112116000256.

Згідно з доданого до заяви про забезпечення позову витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 29.07.2021 дійсно зареєстровано кримінальне провадження за №1202112116000256.

Проте, із змісту вказаного у наведеному витягу короткого викладу обставин вбачається, що невстановлені особи за допомогою трьох комбайнів, здійснюють збір урожаю пшениці на земельній ділянці з кадастровим номером 3523480400:02:001:0108, яка перебуває в користуванні заявника та знаходиться на території Верблюзьської селищної ради.

Поряд з цим, згідно з поданого позову заявлено вимогу про визнання права власності на посіви соняшника, які знаходяться на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3523480400:02:001:0003 та 3523480400:02:001:0004, що розташовані на території Верблюзьської селищної ради.

Відповідно ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Так, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, зі змісту поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що остання містить лише посилання на правові норми, які регулюють інститут забезпечення позову, а також припущення позивача щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Водночас, обґрунтування фактичними даними та відповідними документами ймовірного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду щодо визнання права власності на посіви соняшника на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3523480400:02:001:0003 та 3523480400:02:001:0004 - відсутнє.

Таким чином, позивачем не наведено жодних достатніх підстав та не надано доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Також суд звертає увагу заявника на те, що останній не позбавлений права повторно звернутися з заявою про забезпечення позову за наявності відповідних обставин.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "АГРО ВІТА ЛМ" про забезпечення позову (вх. 2557/2021 від 02.09.2021) у справі №912/2475/21 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду.

Копії ухвали надіслати Приватному сільськогосподарському підприємству "АГРО ВІТА ЛМ" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, офіс 506 та на електронну пошту: itd-ls@ukr.net); Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ХВИЛЯ" (25002, м. Кропивницький, просп. Перемоги, буд. 8, корп. 2, кв. 75).

Суддя М.С. Глушков