Ухвала

від 03.09.2021 по справі 916/2130/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2130/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н. В., розглянув заяву (вх.№2-1116/21 від 02.09.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Восток про забезпечення позову у справі №916/2130/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Восток (65048,м. Одеса, вул. Успенська, буд.39/1, 1-2 поверх, офіс 2/4, код ЄДРПОУ - 41301451, електронна адреса: tkvostok2017@ukr.net, alla2008v@ukr.net )

До відповідача: Приватного підприємства Топрак Агро (68710, Одеська обл., Болградський р-н, с. Дмитрівка, вул. Леніна, буд. 188, код ЄДРПОУ - 39796211)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) Торгівельна компанія Восток , звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства (далі-ПП) Топрак Агро про стягнення заборгованості у розмірі 539 640 грн та пені у розмірі 69 147 грн 30 коп.

Ухвалою суду від 27.07.2021р. позовну заяву ТОВ Торгівельна компанія Восток залишено без руху.

06 серпня 2021р. до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2021р. відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.09.2021р.

Ухвалою суду від 02.09.2021р., у зв`язку із неявкою представників сторін, підготовче засідання відкладено на 07.10.2021р.

02 вересня 2021р. до суду від ТОВ Торгівельна компанія Восток надійшла заява ( вх.№2-1118/21) про забезпечення позовної заяви шляхом накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с. Дмитрівка, загальною площею 31,8297 га, кадастрові номери: 5121483000:01:003:0622; 5121483000:01:004:1475; 5121483000:01:005:1621; та накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с/рада Олександрівська, загальною площею 68,5589 га, кадастрові номери: 5121480400:01:001:0483; 5121480400:01:001:0485; 5121480400:01:001:0487.

В обґрунтування зазначеної заяви про забезпечення позову ТОВ Торгівельна компанія Восток зазначає, що предметом позову у справі №916/2130/21 є вимога позивача щодо стягнення з ПП Топрак Агро заборгованості у розмірі 539 640 грн та пені у розмірі 69 147 грн 30 коп. у зв`язку із невиконанням зобов`язання щодо оплати за отриманий товар.

Добровільно погасити заборгованість відповідач не бажає, що викликало необхідність звернутися до суду.

Заявник зазначає, що відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначає ТОВ Торгівельна компанія Восток з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань йому стало відомо, що статутний фонд ПП Топрак Агро становить 300 грн. Нерухомого майна у власності відповідача не має. Основним видом діяльності ПП Топрак Агро є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ПП Топрак Агро зареєстровано право оренди на земельні ділянки: кадастровий номер 5121483000:01:003:0622, площею 11,8902 га, угіддя: рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Одеська області, Болградський р-н, с.Дмитрівка, зі строком дії договору оренди до 10.12.2025р.; кадастровий номер 5121483000:01:004:1475, площею 16,7755 га, угіддя: рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Одеська області, Болградський р-н, с.Дмитрівка, зі строком дії договору оренди до 27.09.2025р.; кадастровий номер 5121483000:01:005:1621, площею 3,164 га, угіддя: рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Одеська області, Болградський р-н, с.Дмитрівка, зі строком дії договору оренди до 27.09.2025р.; кадастровий номер 5121480400:01:001:0483, площею 27,3 га, угіддя: рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Одеська області, Болградський р-н, с\рада Олександрівська, зі строком дії договору оренди до 22.12.2026р.; кадастровий номер 5121480400:01:001:0485, площею 21,998 га, угіддя: рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Одеська області, Болградський р-н, с\рада Олександрівська, зі строком дії договору оренди до 22.12.2026р.; кадастровий номер 5121480400:01:001:0487, площею 19,2709 га, угіддя: рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Одеська області, Болградський р-н, с\рада Олександрівська, зі строком дії договору оренди до 22.12.2026р.

Позивач зазначає, що на зазначених земельних ділянках відповідач вирощує сільськогосподарську продукцію, і саме з метою забезпечення врожайності майбутнього врожаю ПП Топрак Агро було придбано добрива у ТОВ Торгівельна компанія Восток за договором купівлі-продажу №10-02/7 від 10.02.2020р.

Тобто, єдиним можливим активом ПП Топрак Агро є вирощений врожай, який у силу можливості віднесення його до майна може слугувати об`єктом накладення арешту з метою забезпечення позовних вимог позивача.

Згідно звіту про посівні площі сільськогосподарських культур, що надавався відповідачем до Головного управління статистики в Одеській області за 2021 рік, ним здійснено посів пшениці озимої на площі 85,0 га, ячміня озимого на площі 85,0 га, кукурудзи на зерно на площі 50,0 га. Вартість пшениці озимої та ячміня озимого згідно з відомостей з офіційного інтернет- сайту https: //agrotender.com.ua станом на 02.09.2021р. складає 7100 грн за тону ячміня, 7600 грн за тону кукурудзи, 7800 грн за тону пшениці.

Позивач вважає, що відсутність відповідного забезпечення позову у даній справі унеможливить подальше виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.

Розглянув матеріали справи, заяву ТОВ Торгівельна компанія Восток ( вх.№2-1118/21) про забезпечення позовної заяви шляхом накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с.Дмитрівка, загальною площею 31,8297 га, кадастрові номери: 5121483000:01:003:0622; 5121483000:01:004:1475; 5121483000:01:005:1621; та накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с/рада Олександрівська, загальною площею 68,5589 га, кадастрові номери: 5121480400:01:001:0483; 5121480400:01:001:0485; 5121480400:01:001:0487, Господарський суд Одеської області дійшов наступного висновку.

Дійсно, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову є правом, а не обов`язком суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виходячи з загальних положень законодавства, суд вважає за необхідне зауважити, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання стосовно необхідності у забезпеченні позову, суд виходить з того, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром грошових коштів, на які вимагається накладення арешту, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку

обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому, обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Згідно тексту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, предметом позову у справі №916/2130/21 є стягнення грошових коштів у загальному розмірі 608 787 грн 30 коп.

При цьому, факт невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу №10-02/7 від 10.02.2020р., у даному випадку, є предметом розгляду у справі №916/2130/21, не є беззаперечним, тому не може бути єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову ТОВ Торгівельна компанія Восток просить суд у якості забезпечення позову накласти арешт на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с.Дмитрівка, загальною площею 31,8297 га, кадастрові номери: 5121483000:01:003:0622; 5121483000:01:004:1475; 5121483000:01:005:1621; та накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с/рада Олександрівська, загальною площею 68,5589 га, кадастрові номери: 5121480400:01:001:0483; 5121480400:01:001:0485; 5121480400:01:001:048.

Отже, предмет спору у справі №916/2130/21 не стосується сільськогосподарської продукції, яку відповідач вирощує на орендованих земельних ділянках.

При цьому, на думку суду, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даній справі могло б бути накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог.

Посилання позивача у якості підстави застосування заходів забезпечення позову на розмір статутного фонду ПП Топрак Агро , відсутність нерухомого майна жодним чином не свідчить про відсутність у відповідача на рахунках грошових коштів та неможливість виконати рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Згідно з ч.1, ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного вище, на думку суду, станом на дату винесення зазначеної ухвали відсутні підстави для вжиття у справі №916/2130/21 заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с.Дмитрівка, загальною площею 31,8297 га, кадастрові номери: 5121483000:01:003:0622; 5121483000:01:004:1475; 5121483000:01:005:1621; та накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с/рада Олександрівська, загальною площею 68,5589 га, кадастрові номери: 5121480400:01:001:0483; 5121480400:01:001:0485; 5121480400:01:001:048.

Керуючись ст. ст. 136,137, 140, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія Восток ( вх.№2-1118/21) про забезпечення позовної заяви шляхом накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с.Дмитрівка, загальною площею 31,8297 га, кадастрові номери: 5121483000:01:003:0622; 5121483000:01:004:1475; 5121483000:01:005:1621; та накладення арешту на посіви (незібраний врожай) сільськогосподарських культур, що розташовані на земельних ділянках на території Одеської області, Болградський р-н, с/рада Олександрівська, загальною площею 68,5589 га, кадастрові номери: 5121480400:01:001:0483; 5121480400:01:001:0485; 5121480400:01:001:0487 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Суддя Н.В. Рога