Рішення

від 02.09.2021 по справі 189/826/21

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/826/21

2/189/442/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Єдаменко І. В.,

за участю секретаря судового засідання Котляревської А. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про припинення договорів оренди земельної ділянки шляхом розірвання та стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із цивільним позовом (уточненим) до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про припинення договорів оренди земельної ділянки шляхом розірвання та стягнення боргу, а саме, просив припинити договір №б/н оренди земельної ділянки від 19.10.2021 року, кадастровий №1224280500:01:001:0649, площею 5,090 га, зареєстрований 16.02.2012 року відділом Держкомзему у Покровському районі за №122428054000061, шляхом розірвання, зобов`язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Відродження , повернути позивачу земельну ділянку площею 5,090 га, кадастровий номер 1224280500:01:001:0649, окрім цього позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на його користь орендну плату за 2020 рік у сумі 14968,94 грн., пеню у розмірі 317,34 грн. та судові витрати у розмірі 2724,00 грн (а. с. 28).

Позов мотивований тим, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 1224280500:01:001:0649, площею 5,090 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Олександрівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №853282 від 19.10.2011 року.

19.10.2011 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224280500:01:001:0649, площею 5,090 га, який був зареєстрований 16.02.2012 року відділом Держкомзему у Покровському районі за №122428054000061. Договір укладений терміном до 31 грудня 2021 року, орендна плата за користування земельною ділянкою складає 14968,94 грн.

07.04.2021 року у позивач звернувся до відповідача із претензією щодо виплати йому орендної плати за 2019 та 2020 роки.

14.05.2021 року позивачу був виплачений борг за 2019 рік в сумі 11939 грн.

Орендну плату за 2020 рік на момент подачі позовної заяви до суду відповідач не виплатив.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань встановлених договором оренди земельної ділянки від 19.10.2021 року позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки, повернути належну йому земельну ділянку та стягнути з відповідача орендну плату за 2020 рік у сумі 14968,94 грн. та пеню у розмірі 317,34 грн.

Представник відповідача надав суду відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свою позицію мотивував тим, що між позивачем та відповідачем 19.10.2011 року дійсно був укладений договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1224280500:01:001:0649, загальною площею 5,09 га., термін дії договору до 31.12.2021 року.

26.10.2017 року до діючого договору був укладений договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, земельної частки (паю) відповідно до п. 1 умов якого, за кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату у грошовій формі у розмірі, що становить 14968,94 грн. в т.ч. ПДФО, військовий збір та ін., до виплати на руки 12050,00 грн.

Відповідач посилається на пп. 170.1.1 ст. 170 ПКУ, відповідно до якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків випливає, що нарахований доход у розмірі 14968,94 грн. сума утриманого податку (ПДФО) складає 2694,40 грн., сума військового збору складає 224,54 грн., отже сума орендної плати у 2020 році за договором оренди, яка виплачується на руки, складає 12050,00 грн., а розрахунки заборгованості, які розраховані та зазначені у позовній заяві не відповідають дійсності.

Позивач ОСОБА_1 надав суду письмове клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі, уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЛ №853282 від 19.10.2011 року, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.07.2010 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 5,0900 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 1224280500:01:001:0649, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (а. с. 13).

19.10.2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ Відродження був укладений договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 16.02.2012 року відділом Держкомзему у Покровському районі за №122428054000061 (а. с. 7-8).

Відповідно до п. 3.1 договору договір укладено терміном до 31.12.2021 року.

Відповідно до п. 4.1 договору за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату у грошовій формі, у розмірі, що становить 2982,14 гривень.

Відповідно до п. 4.5 договору орендна плата сплачується до 30 листопада кожного року дії договору оренди.

26.10.2017 року до діючого договору був укладений договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.10.2011 року, кадастровий номер - 1224280500:01:001:0649, загальною площею 5,0900 га.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець і орендар у зв`язку зі згодою сторін прийшли до згоди внести наступні зміни до договору оренди земельної ділянки, а саме За кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату у грошовій формі у розмірі, що становить 14968,94 грн. в т.ч. ПДФО, військовий збір та ін., до виплати на руки 12050,00 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди… .

05.04.2021 року позивач направив на адресу ТОВ Відродження письмову претензію щодо договору оренди земельної ділянки від 19.10.2011 року в якій вимагав протягом 7 календарних днів, з дня отримання претензії, виплатити йому орендну плату за користування земельною ділянкою за 2019-2020 роки (а. с. 14)

Згідно довідки з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ТОВ Відродження виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2018 рік в третьому кварталі 2019 року, за 2019 рік в 4 кварталі 2020 року (а. с. 16).

Згідно виписки по надходження по картці ОСОБА_1 за період з 01.08.2019 року по 31.08.2019 року, на картку ОСОБА_1 15.08.2019 року були зараховані грошові кошти у розмірі 12045,00 грн., коментар до платежу Орендна плата за 2018 рік (а. с. 17).

Згідно виписки по надходження по картці ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 року по 09.06.2021 року, на картку ОСОБА_1 14.05.2021 року були зараховані грошові кошти у розмірі 11989,75 грн., коментар до платежу ТОВ Відродження орендна плата за 2019 рік (а. с. 18).

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Загальними умовами зобов`язання є те, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (статей 525, 625 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 р. №161-Х1У є спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі.

За змістом ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до п. 1 договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 19.10.2011 року орендодавець і орендар у зв`язку зі згодою сторін прийшли до згоди внести наступні зміни до договору оренди земельної ділянки, а саме За кожен рік використання землі орендар нараховує орендну плату у грошовій формі у розмірі, що становить 14968,94 грн. в т.ч. ПДФО, військовий збір та ін., до виплати на руки 12050,00 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору оренди… .

Сторони не заперечили те, що договір оренди укладений і діє на зазначених умовах.

У позові ОСОБА_1 зазначає, що йому не виплачена орендна плата за користування земельною ділянкою за 2020 рік, а орендна плата за 2018-2019 роки була виплачена зі значною затримкою.

Ознайомившись з договором оренди, суд дійшов висновку, що орендна плата орендодавцю згідно умов договору повинна бути виплачена: за 2018 рік - до 30 листопада 2018 року; за 2019 рік - до 30 листопада 2019 року, за 2020 рік - до 30 листопада 2020 року включно.

Судом встановлено, що позивачу орендна плата за 2018 рік була виплачена 15.08.2019 року з затримкою 8,5 місяців, за 2019 рік була виплачена 14.05.2021 року з затримкою 1 рік 5,5 місяців, а орендна плата за 2020 рік на момент розгляду справи взагалі не була виплачена.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати позивачу, у визначені договором строки, три роки поспіль свідчить про наявність систематичного порушення відповідачем, взятих на себе за договором оренди зобов`язань щодо виплати орендної плати.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі №6-977цс16 та від 12.12.2012 у справі №6-146цс12.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Таким чином, суд встановив, що відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, своєчасно не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо розірвання договору оренди землі.

В частині вимог про зобов`язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, суд дійшов наступного.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі , у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, норми закону щодо повернення земельної ділянки власнику у разі розірвання договору оренди є імперативними.

На даний час орендар користується земельною ділянкою на законних підставах і право позивача не є порушеним, тому позовні вимоги у цій частині є передчасними і не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення орендної плати та пені, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень п. п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 розд. ІV Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п. п. 170.1.1, п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п. п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов`язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку. Якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п.п.168.1.3.-168.1.5 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, у будь-якому випадку відповідач, зобов`язаний з дотриманням норм Податкового кодексу України, сплатити податки з нарахованого або нарахованого та виплаченого на користь позивача розміру орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. ст. 12 , 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 рік ОСОБА_1 нарахована орендна плата у розмірі 14968,94 грн., сума утриманого податку, у розмірі 2694,41 грн.

Окрім того, з нарахованого доходу утримується військовий збір у розмірі 1,5% (224,54 грн), таким чином до сплати підлягає: 14968,94 грн. - 2694,41 грн. - 224,54 грн. = 12050,00 грн.

Відповідачем не надано доказів того, що ним виплачена орендна плата за 2020 рік позивачу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.8. договору оренди земельної ділянки від 19.10.2011 року у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення (а. с. 7, зворот).

Оскільки відповідач допустив невиконання умов договору в частині виплати орендної плати за 2020 рік, відповідно до зазначених норм цивільного законодавства та договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штрафні санкції, у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Таким чином, сума пені по заборгованості за договором оренди земельної ділянки на суму 12050,00 грн. за період з 01.12.2020 року по 24.06.2021 року (всього 205 днів) становить 246,00 грн. (0,01% на суму 12050,00 грн. становить 1,20 грн. за один день * 205 днів = 246,00 грн.)

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення орендної плати та пені підлягає частковому задоволенню, а саме, стягненню підлягає орендна плата за 2020 рік у розмірі 12050,00 грн. та пеня у розмірі 246,00 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України , суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ними і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір за дві немайнові вимоги у розмірі 1816,00 грн. і судовий збір за одну майнову вимогу у розмірі 908,00 грн..

Сума заявлених позовних вимог у первісній позовній заяві дорівнює 15286,28 грн., а розмір задоволених вимог складає 12296,00 грн. Виходячи із принципу пропорційності, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі:

Судовий збір, що стягується з відповідача за одну вимогу майнового характеру: 12296,00 (стягнуті кошти) / 15286,28 (заявлені вимоги) * 908,00 (фактично сплачений судовий збір за одну вимогу майнового характеру) = 730,37 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1816,00 (фактично сплачений судовий збір за дві вимоги немайнового характеру) + 730,37 (судовий збір, що стягується з відповідача за одну вимогу майнового характеру) = 2546,37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України Про оренди землі , ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про припинення договорів оренди земельної ділянки шляхом розірвання та стягнення боргу - задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 19.10.2011 року, кадастровий номер 1224280500:01:001:0649, площею 5,0900 га, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Відродження , який зареєстрований 16.02.2012 року відділом Держкомзему у Покровському районі за №122428054000061.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою за 2020 рік у розмірі 12050,00 грн. (дванадцять тисяч п`ятдесят гривень 00 коп.) та пеню у розмірі 246,00 грн. (двісті сорок шість гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Відродження на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2546,37 грн. (дві тисячі п`ятсот сорок шість гривень 37 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Покровський районний суд Дніпропетровської області в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Відродження , код ЄДРПОУ 30699186, місцезнаходження: вул. Центральна, 17-А, смт. Покровське Покровський район Дніпропетровська область.

Суддя І. В. Єдаменко

02.09.2021