Рішення

від 03.09.2021 по справі 613/1014/21

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1014/21 Провадження № 2/613/366/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Макушинської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/1014/21 за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якоїдіє представник позивача - адвокат Колєснік І.А., звернулася до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, у якому просить: визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право постійного користування земельною ділянкою площею 1, 60га, кадастровий номер: 632208845500:01:002:0397, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за закономсвого чоловіка , ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем свого проживання в с. КленовеБогодухівського району Харківської області. Позивач прийняласпадщину ОСОБА_2 за законом , Богодухівською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за № 286 /20 12 . Інших спадкоємців ОСОБА_2 за законом або за заповітом немає.

Позивач зазначає, що до складу спадщини ОСОБА_2 входить право постійного користування земельною ділянкою площею 1, 60га, для ведення особистого підсобного господарства, державної форми власності, на території колишньої Кленівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, правонаступником якої є Богодухівська міська рада Харківської області, за межами населеного пункту. Право постійного користування на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_2 посвідчене Державним актом на право постійного користування землею, серії ХР - 04-00-01 8271 , виданим 31.10.1997 Кленівською сільською радою на підставі рішення ради № 13 від 29.03.1993.

Богодухівською державною нотаріальною конторою повідомлено позивачу про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за закономна вказану земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , оскільки нотаріусом установлено спір про право, пов`язаний із невизначеністю в чинному законодавстві щодо правових підстав спадкування права постійного користування земельною ділянкою, припинення цього речового права після смерті спадкодавця та його належності до спадкового майна. У зв`язку з вказаним позивач вважає, що вказаний спір має бути вирішений у судовому порядку.

З посиланням на ст.ст.1216-1219, 1268 ЦК України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 по справі № 179/1043/16-ц, постанові Верховного Суду від 20.11.2019 по справі № 368/54/17, стверджує, що право постійного користування земельною ділянкою є об`єктом спадкування та не припиняється у зв`язку зі смертю особи, якій воно належало на день смерті на підставі державного акту про право постійного користування земельною ділянкою. З огляду на викладене, вважає, що позивач має право на визнання за нею права постійного користування на земельну ділянку в порядку спадкування.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 15.07.2021 відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання.

Клопотання представника позивача адвоката Колєсніка Ігоря Анатолійовича про витребування доказів - задоволено.

Витребувано у Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області належним чином завірену копію спадкової справи № 286/2012, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 15.07.2021 у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Колєсніка Ігоря Анатолійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування - відмовлено .

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, у поданій до суду письмовій заяві повідомив, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03.08.2021 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представники сторін та третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у поданих до суду письмових заявах просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-04-00-018271, виданого Кленівською сільською радою 31.10.1997, ОСОБА_2 на підставі рішення Кленівської сільської ради від 29.03.1993 № 13 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 1,60 га для ведення особистого підсобного господарства. Земельна ділянка розташована на території Кленівської сільської ради (а.с. 9).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.07.2021, ОСОБА_2 є суб`єктом права на земельну ділянку з кадастровим номером 63200884500:01:002:0397, площею 1,60 га, яка перебуває у державній власності, цільове призначення - 01.04 для ведення підсобного сільського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для ведення підсобного сільського господарства.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 16.11.1982, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб 16.11.1982 , після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_4 що підтверджується також наявною в матеріалах справи копією паспорту ОСОБА_1 (а.с. 11, 19).

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.05.2012, виданого Кленівською сільською радою Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

20.07.2012 Богодухівською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 286/2012 після смерті ОСОБА_2 , номер у спадковому реєстрі - 53118529 (а.с. 41).

Спадкова справа була заведена за заявою ОСОБА_1

20.07.2012 мати померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , та 13.11.2012 діти померлого - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , - подали державному нотаріусу заяви про відмову від належної їм частини спадкового майна (а.с. 42, 43).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Кленівської сільської ради від 14.03.2013 № 02-30/136 ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , виписаний у зв`язку зі смертю. На день смерті разом з ним були зареєстровані та проживали мати ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_7 .

Від ОСОБА_2 заповіт в Кленівській сільській раді не посвідчувався (а.с.45).

04.06.2013 ОСОБА_1 звернулась до Богодухівської державної нотаріальної контори із заявою, в якій повідомила, що прийняла спадщину після ОСОБА_2 та просила видати їй свідоцтво про право на спадщину (а.с.44).

04.06.2013 ОСОБА_1 було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_2 : 1/4 (одну четверту) частини будинку по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку з кадастровим номером 6320884500:02:001:0233, площею 3,6896 га, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту серії ХР № 112406 (зворотній бік а.с.45, а.с. 46).

Отже, з матеріалів спадкової справи ОСОБА_2 № 286/2012 вбачається, що єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .

Як вбачається зі змісту листа Богодухівської державної нотаріальної контори від 21.07.2021 № 1011/02-17, ОСОБА_1 зверталась до Богодухівської державної нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (спадкова справа № 286/2012), на земельну ділянку - цільове призначення якої - для ведення особистого підсобного господарства, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-04-00-018271. Однак, 21.07.2021 Богодухівською державною нотаріальною конторою було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку після смерті ОСОБА_2 , оскільки нотаріусом установлено спір про право, пов`язаний із невизначеністю в чинному законодавстві щодо правових підстав спадкування права постійного користування земельною ділянкою, припинення цього речового права після смерті спадкодавця та його належності до спадкового майна (а.с. 61).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 15.12.2020 № 42-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , згідно з актом приймання-передачі від 15.12.2020, передано у комунальну власність Богодухівської територіальної громади 941 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4993,4776 га, які розташовані за межами населених пунктів Богодухівської міської ради на території Богодухівського району Харківської області, зокрема, і земельну ділянку з кадастровим номером 63200884500:01:002:0397 (а.с. 13-16).

У вказаному акті приймання-передачі відображено, що вищезазначена земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-04-00-018271 від 31.10.1997.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 набув права постійного користування земельною ділянкою площею 1,60 га для ведення особистого підсобного господарства у 1997 році, тобто, до набрання чинності Земельним кодексом України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ (чинного на час набуття ОСОБА_2 права постійного користування земельною ділянкою) користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (стаття 23 ЗК України 1990 року).

Відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 562-XII Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Згідно з частиною першою статті 92 Земельного кодексу України 2001 року (далі - ЗК України), який набрав чинності з 01 січня 2002 року, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Вичерпний перелік осіб, які могли набувати земельні ділянки у постійне користування, був визначений у частині другій статті 92 ЗК України. Фермерські господарства та фізичні особи до вказаного переліку не належали. Але у пункті 6 розділу Х Перехідні положення зазначеного кодексу було передбачено, що громадяни та юридичні особи, які вже мали у постійному користуванні земельні ділянки, не могли мати їх на такому праві та повинні були у визначений строк переоформити право власності або право оренди на них відповідно до встановленого порядку.

22 вересня 2005 року Конституційний Суд України ухвалив рішення № 5-рп/2005, згідно з яким визнав неконституційним пункт 6 розділу Х Перехідні положення ЗК України щодо обов`язку переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди. Конституційний Суд України вказав, що немає підстав визнавати неконституційною статтю 92 ЗК України, оскільки використання у ній терміна набувають (який означає ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь ) вказує на те, що ця стаття не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення (абзац 11 пункту 5.3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01 січня 2002 року, не втрачається внаслідок його непереоформлення користувачем, який за ЗК України не є суб`єктом такого права. Право постійного користування земельною ділянкою зберігається за таким користувачем до приведення прав і обов`язків щодо вказаної ділянки у відповідності до вимог чинного законодавства.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 663/1738/16-ц.

У постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з передбачених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року підстав, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою поза межами підстав, визначених у статті 141 ЗК України від 25 жовтня 2001 року, є такими, що порушують це право.

В силу ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщини, визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини.

Право постійного користування (на підставі відповідного державного акта) земельною ділянкою не припиняється зі смертю фізичної особи, якій було надане таке право, незалежно від цільового призначення відповідної ділянки.

Тому право постійного користування земельними ділянками, яке перейшло у порядку спадкування, не припиняється ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть осіб, яким це право належало.

Такі висновки висловлено Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 по справі № 681/1154/17 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20).

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом конкретизації від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 368/54/17, у частині відступу від висновків, сформульованих у постановах Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 181/698/14-ц і від 23 листопада 2016 року у справі № 657/731/14-ц про те, що право користування земельною ділянкою, яке виникло в особи лише на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право, і не входить до складу спадщини.

З огляду на викладене, ані відсутність у Земельному кодексі України 2001 року такого права на земельну ділянку, як право постійного користування, ані смерть особи, якій належало таке право, - ОСОБА_2 - самі по собі не припиняють права постійного користування вказаною земельною ділянкою та не виключають права постійного користування земельною ділянкою зі складу спадщини.

Як вбачається зі змісту державного акту серії ХР № 04-00-018271, рішення про надання ОСОБА_2 у постійне користування земельної ділянки площею 1,60 га прийняте Кленівською сільською радою Богодухівського району Харківської області ХХІ скликання (рішення № 13 від 29.03.1993). Земельна ділянка надана для ведення особистого підсобного господарства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_2 на законних підставах, передбачених законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин, - на підставі рішення відповідної сільської ради народних депутатів - набув права постійного користування земельною ділянкою, з метою, передбаченою законом - для ведення підсобного сільського господарства.

Та обставина, що земельна ділянка з кадастровим № 6320884500:01:002:0397 площею 1,60 га є саме земельною ділянкою, наданою ОСОБА_2 згідно з державним актом серії ХР-04-00-018271 від 31.10.1997, площею 1,60 га з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства, підтверджується Інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 13.07.2021, відповідно до якого суб`єктом речового права на земельну ділянку з вказаним кадастровим номером є саме ОСОБА_2 ..

Статтею 141 чинного ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Суд зауважує, що ані за життя, ані після смерті ОСОБА_2 належне йому право постійного користування земельною ділянкою не було припинене, про що свідчать вказана Інформація з Державного земельного кадастру, в якій ОСОБА_2 зазначено як суб`єкта права.

Доказів того, що за життя ОСОБА_2 право його постійного користування спірною земельною ділянкою було припинено рішенням відповідної сільської ради з підстав, передбаченим ст. 27 ЗК 1990 року або статтю 141 чинного ЗК України, відповідачем не надано.

Докази того, що ОСОБА_2 реєструвалось фермерське господарство, а земельна ділянка отримувалась ним з метою ведення фермерського господарства, в матеріалах справи відсутні, а відтак, відсутні підстави вважати, що право постійного користування цієї земельною ділянкою перейшло від ОСОБА_2 за його життя до юридичної особи - фермерського господарства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що на момент смерті ОСОБА_2 право постійного користування земельною ділянкою площею 1,60 га, розташованої на території Кленівської сільської ради, на законних підставах належало спадкодавцю, не було припинене, а відтак, входить до складу спадщини ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Як зазначалось вище, інші спадкоємці першої черги - мати та діти ОСОБА_2 - відмовилася від права на спадщину.

Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 . Інші спадкоємці у встановлений законом строк подали до Богодухівської державної нотаріальної контори заяви про відмову від права на спадщину. Інших заяв про прийняття спадщини, крім заяви ОСОБА_1 , подано не було.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Частиною 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

На підставі викладеного, враховуючи те, що позивачка є спадкоємицею за законом на спадкове майно ОСОБА_2 , до якого входить, зокрема, право постійного користування земельною ділянкою площею 1,60 га на території Кленівської сільської ради, посвідчене державним актом серії ХР № 04-00-018271 від 31.10.1997, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на вказану частину спадщини з посиланням на наявність спору та невизначеність у чинному законодавстві, з вказівкою на необхідність вирішення питання в судовому порядку, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання права постійного користування вказаною земельною ділянкою в порядку спадкування за законом заявлено цілком обґрунтовано, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 20, 1216, 1218, 1220, 1222, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права постійного користування земельною ділянкою - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право постійного користування земельною ділянкою площею 1,60 га з кадастровим номером 6320884500:01:002:0397, за цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Богодухівський районний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - Богодухівська міська рада Харківської області, адреса: Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, код ЄДРПОУ 04058640.

Третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, розташована за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнка, буд. 7, код ЄДРПОУ 02900618.

Повний текст рішення складено 03.09.2021.

Суддя О.С. Сеник