Рішення від 03.09.2021 по справі 140/4310/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4310/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 05.02.2021 №З-423/15-20-СГ, про відмову позивачу у затвердженні документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, кадастровий номер 0724582600:01:003:0412 та зобов`язання затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом безоплатної передачі ОСОБА_1 для ведення особистого господарства за рахунок земель, що перебувають у державній власності Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, кадастровий номер 0724582600:01:003:0412.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Волинській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, кадастровий номер земельної ділянки 0724582600:01:003:0412 за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, із земель державної власності.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 05.02.2021 №З-423/15-21-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою» позивачу відмовлено у затвердженні вказаного проекту землеустрою.

Позивач не погоджується із вказаним наказом та вважає його протиправним, оскільки їй відмовлено у затвердженні проекту землеустрою з підстав, не передбачених законодавством.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 24.05.2021 №9-3-0.6-3255/2-21 відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного наказу. Крім того вказує, що суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, та приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області із заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області.

03.01.2020 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області прийняло наказ №З-47/15-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» , яким надано позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На замовлення позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, який був поданий відповідачу на затвердження.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 05.02.2021 №З-423/15-21-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою» відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 0724582600:01:003:0412, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: бажана до відведення земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 0724582600:01:003:0412, яка згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 04.02.2021 №10-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» , включена до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Луцькій територіальній громаді.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

За приписами частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому, з вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі №820/4852/17, та враховуються при вирішенні цієї справи.

З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0000 га, вказаний проект погоджено згідно з висновком про розгляд документації із землеустрою від 13.04.2020 №5741/82-20 експерта державної експертизи ОСОБА_4 , а відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0710350832020 від 03.09.2020 зареєстровано земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер 0724582600:01:003:0412, площею 2,0000 га, місце розташування: Волинська область, Рожищенський район, Іваничицівська сільська рада.

В той же час, оскаржуваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 05.02.2021 №З-423/15-21-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою» прийнятий з тієї підстави, що бажана до відведення земельна ділянка площею 2,0000 га кадастровий номер 0724582600:01:003:0412, яка згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 04.02.2021 №10-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» , включена до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність Луцькій територіальній громаді.

Проте, суд зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» не передбачено, що не отримання погодження об`єднаних територіальних громад (шляхом прийняття відповідною радою рішення) може бути підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою, оскільки це суперечитиме статті 118 ЗК України.

Таким чином, на думку суду, наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 05.02.2021 №З-423/15-21-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою» не містить законодавчо визначених підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою. Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих суду пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного наказу належить задовольнити.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, суд дійшов висновку про необхідність їх часткового задоволення, враховуючи таке.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє, а під ними необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

В матеріалах справи відсутні достатні докази, які б свідчили про відсутність можливості та наміру суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення з урахуванням позиції суду про те, що викладені у оспорюваному рішенні відповідача мотиви не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

На думку суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання повторно розглянути питання щодо затвердження поданого позивачем проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. При цьому, суд також врахував спосіб захисту порушеного права, визначений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.10.2018 у справі № 820/4852/17.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відтак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, що був сплачений в сумі 908,00 грн. платіжним дорученням від 22.04.2021 №7466663, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 05.02.2021 №З-423/15-20-СГ «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою» .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Волинській області повторно, у встановленому законодавством порядку розглянути питання про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів Іванчицівської сільської ради Рожищенського району Волинської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 0724582600:01:003:0412, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (43021, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, ідентифікаційний код 39767861

Суддя Ю.Ю. Сорока