Постанова

від 25.08.2021 по справі 520/16971/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 р.Справа № 520/16971/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

представника позивача Тарасенко О.М.

представника відповідача Лантушенко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, по справі № 520/16971/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Скорпіон-РП"

до Головного управління ДПС у Харківській області,утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Скорпіон-РП» (надалі по тексту позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форма «В4» Головного управління ДПС у Харківській області від 19.11.2020 №00033490732.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Скорпіон-РП» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В4» Головного управління ДПС у Харківській області від 19.11.2020 №00033490732.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Скорпіон-РП» (61158, Харківська обл., місто Харків, вулиця Велозаводська, будинок 4, код ЄДРПОУ 23317544) у розмірі 10002,52 грн (десять тисяч дві гривні 52 копійки).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року, в позові відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Скорпіон-РП» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 23317544, є платником ПДВ.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області (надалі - Відповідач) від 15.10.2020 № 3885 та направлень на перевірку від 16.10.2020 № 599, №603 Відповідачем з 16.10.2020 по 22.10.2020 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Скорпіон-РП» (надалі - Позивач) з питань правомірності визначення суми від`ємною значення з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 року (від 16.09.2020 № 9235139000) у розмірі 1 777 664 гривень, яку сформовано за рахунок періоду виникнення від`ємного значення - липень 2020 року.

За результатами перевірки Відповідачем складено акт від 29.10.2020 №2362/20-40-07-3 09/23317544 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ фірма «Скорпіон-РП» (код за ЄДРПОУ 23317544 тел.: +380572940765) щодо дотримання податково законодавства при декларуванні за серпень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, в якому зафіксовані порушення Позивачем пп. «а» п. 198.1, абзаців першого і другого п.п. 198 3 ст. 198. та пп- «в» п. 200.4, ст. 200 Розділу V Податкового кодексу України від 02.12.20 року №2755-VI із змінами та доповненнями, безпідставно завищено суму податкового кредиту на загальну суму 666835 грн., у т.ч. у липні 2020 року у сумі 666835 грн., що призвело до завищення від`ємного значення у сумі 666835 грн, у т.ч. у серпні 2020 року.

На підставі зазначених висновків акту перевірки контролюючим органом 19.11.2020 винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» №00033490732, яким Товариству з обмежено відповідальністю фірма «Скорпіон-РП» зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість, що враховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 666835 грн.

Висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, ґрунтуються на тому, що господарські операції Позивача з ТОВ «АСТБУД» (код за ЄДРПОУ 42934295), на думку податкового органу, фактично не відбувались. Такі висновки зроблено на підставі інформації з інформаційних систем податкового органу відповідно до якої контрагента комісією регіонального рівня встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, у контролюючих органів наявна інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючи органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності контрагента встановлено обрив ланцюга постачання ТМЦ - документально оформлено реалізацію ТМЦ невідомого походження, податкова звітність контрагента та податкові накладні реєструвались та надсилались з мережевої адреси IP 139.28.37.114, яка за даними Інтернет ресурсу рахується за містом Київ, що є відмінним від податкової адреси контрагента, яке зареєстроване у м. Львів.

Аналізом представлених до перевірки товаро-транспортних накладних відповідачем встановлено відсутність у відповідних графах інформації про час прибуття, вибуття від вантажовідправника та до вантажоодержувача, про вантажно-розвантажувальні операції, у графі «Прийняв» відповідальна особа вантажоодержувача зазначено підпис особи, яка за даними табелю робочого часу за відповідний період не працювала на підприємстві. Податковим органом не заперечується факт наявності первинних документів, що підтверджують господарські операції, однак, на думку Відповідача, такі сформовано для отримання штучної податкової вигоди. У зв`язку з наведеним, ГУ ДПС у Харківській області стверджує, що складені за наслідками господарських операцій між Позивачем та ТОВ «АСТБУД» податкові накладні не мають юридичної сили первинних документів.

У зв`язку з вказаним, з урахуванням податкової інформації, було встановлено факт відображення у бухгалтерському та податковому обліку нереальної господарських операцій (яких в дійсності не відбулось) по взаємовідносинам з придбання товарно-матеріальних цінностей, чим порушено п.п. «а» п. 198.1, абз.1,2 п. 198.3. ст. 198, пп. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит з податку на додану вартість.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є податкове повідомлення-рішення форма «В4» Головного управління ДПС у Харківській області від 19.11.2020 №00033490732, яким Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Скорпіон-РП» зменшено від`ємне значення з податку на додану вартість, що враховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 666835 грн.

Підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства що, на думку відповідача, призвело до завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 666835 грн за серпень 2020 року стали доводи податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ по господарських операціях з ТОВ «АСТБУД» за липень 2020 року, оскільки такі операції не мають реального характеру.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів перевіряючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказане рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З матеріалів справи слідує, що Позивачем було укладено договір поставки № Т-233С від 01.07.2020 з ТОВ «АСТБУД» , предметом якого є придбання арматури.

Відповідно до умов договору Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупцеві будівельні матеріали в асортименті (далі за текстом - Товар), а Покупець зобов`язується приймати Товар та сплачувати за нього певну грошову суму на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить з моменту його поставки.

Відповідно до п. 2.1 договору товар за цим договором постачається нерівними партіями на умовах склад покупця.

Моментом поставки Товару - є дата підписання видаткової накладної на Товар, представником Покупця. Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить з моменту його поставки. Після переходу права власності на поставлений товар Постачальник на вимогу Покупця забезпечує зберігання придбаного товару на складі Постачальника до моменту відвантаження Товару згідно умов даного договору ( п. 2.3 договору).

Договором передбачено, що відвантаження - передача Товару зі складу Постачальника Покупцю може відбуватися на протязі 30 днів після 100% оплати (п. 2.5 договору).

В підтвердження факту виконання сторонами умов вказаного договору позивачем були надані видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, внутрішні накладні, прибуткові ордери, оборотна відомість.

Згідно товарно-транспортних накладних, товар перевозився водіями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на автомобілях МАЗ, державний номер НОМЕР_1 , МАN, державний номер НОМЕР_2 , МАЗ, державний номер НОМЕР_3 , вантажовідправником є ТОВ «Астбуд» , перевізником- ТОВ фірма "Скорпіон-РП", пункт навантаження - Львівська обл., Старосамбірський р-н, с.Передільниця, вул.Польова, пункт розвантаження - м. Харків, вул.Велозаводська,4.

Наявність у позивача реальної можливості для здійснення перевезення товару за договором поставки з ТОВ «АСТБУД» підтверджується копіями техпаспортів на автомобілі МАЗ державний номер НОМЕР_1 , МАN державний номер НОМЕР_2 , МАЗ державний номер НОМЕР_3 , копіями договорів оренди транспортних засобів, укладених з ТОВ Укрпромстрой , ОСОБА_4 , копіями трудових книжок водіїв автотранспортних засобів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які здійснювали перевезення товару, копією звіту 1-ДФ про виплату заробітної плати вищевказаним особам.

Розрахунки з ТОВ «Астбуд» здійснювались на підставі платіжного доручення від 29.07.2020 р. №1529 на суму 440110 грн, в т.ч. ПДВ 73351,67 грн. Станом на 31.07.2020 обліковується кредиторська заборгованість в сумі 3560898,10 грн. В бухгалтерському обліку операції з придбання арматури відображено за відповідними проводками: Д-т 201 К-т 631 на суму 3334173,42 грн., Д-т 64 К-т 631 на суму 666834,48 грн, Д-т 631 К-т 311 на суму 440110,00 грн.

Суму податку на додану вартість за липень 2020 року за зазначеними податковими накладними у сумі 666834,48 грн Позивачем включено до податкового кредиту відповідного періоду, та відображено у Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2020р. Вищезазначені податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, зазначені первинні та складські документи позивача щодо придбання товару у ТОВ «Астбуд» підтверджують реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Астбуд» .

Доводи відповідача щодо нереальності спірних господарських операцій через непідтвердження ланцюга операцій з придбання ТОВ «Астбуд» поставленого позивачу товару колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки такі доводи податкового органу носять виключно характер припущень, при тому, що частиною другою статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про їх протиправність покладається на відповідача. Таким чином, з урахуванням наявності всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з зазначеним контрагентом, позивач мав повне право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту за відповідними операціями.

Доводи відповідача про те, що спірні господарські операції не мають реального характеру, оскільки рішенням Комісії регіонального рівня від 23.10.2020 №36198 встановлено відповідність ТОВ Астбуд п.8 Критеріїв ризиковості платника податку через наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки на час складання податкових накладних таке рішення було відсутнє, при цьому ТОВ «АСТБУД» було зареєстроване у встановленому законом порядку, доказів в спростування цих обставин відповідачем до суду не надано.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на нереальність спірних господарських операцій через те, що податкова звітність контрагента ТОВ «АСТБУД» та податкові накладні реєструвались та надсилались з мережевої адреси IP 139.28.37.114, яка за даними Інтернет ресурсу рахується за містом Київ, що є відмінним від податкової адреси контрагента, яке зареєстроване у м. Львів, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки такі обставини не доводять нереальності здійснення спірних господарських операцій.

Оцінюючи доводи відповідача в апеляційній скарзі щодо нереальності спірних господарських операцій через наявність у ТТН від 10.07.2020 року, 13.07.2020 року підпису ОСОБА_5 , яка за даними табелю робочого часу за відповідний період не працювала на підприємстві, що, на думку відповідача, доводить дефектність ТТН колегія суддів зазначає, що наказом генерального директора ТО «Скорпіон-РП» № 35 від 09.07.2020 було перервано відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін на час карантину завскладу ОСОБА_5 з 10.07.2020 по 13.07.2020 (а.с. 68), а тому такі доводи відповідача є необгрунтованими.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на нереальність спірних господарських операцій через відсутність у ТТН інформації про навантажувально-розвантажувальні роботи колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №393 (далі - Правила), якими врегульовано порядок оформлення ТТН, не встановлюють правил податкового обліку податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені вказаними Правилами, зокрема, ТТН, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що безпосередньо підтверджують факт придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Транспортною документацією підтверджується операція з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, тому за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару, певні недоліки у заповненні такого документа як ТТН не є самостійною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкових вигод.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 по справі № 520/16971/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 03.09.2021 року