Ухвала

від 01.09.2021 по справі 500/5146/15-ц

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/5146/15-ц

Провадження № 2-во/946/90/21

УХВАЛА

01 вересня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання - Ромалійської М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2015 року по цивільній справі № 500/5146/15-ц,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, у якій просить виправити описку у рішенні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2015 року по цивільній справі № 500/5146/15-ц/ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, яким за нею визнано право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 .

Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 був власником цілої споруди за вищевказаною адресою за рішенням Ізмаїльської міської ради від 20.08.2009 року № 1084. Крім того, просить внести в рішення суду перелік споруд житлового будинку та надвірних споруд.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи, виправити допущені у судовому рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до висновку постанови Верховного Суду № 521/1074/17 від 21.07.2020 року, описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та просила визнати за нею право власності, в тому числі, на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 .

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2015 року по цивільній справі № 500/5146/15-ц за ОСОБА_1 визнано право власності, в тому числі, на 1/3 частину житлового будинку з надвірними спорудами та будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 . Рішення набрало законної сили.

Перевіривши матеріали справи, доводи заяви, суд дійшов висновку, що внесення заявлених виправлень у рішення суду призведе до зміни його змісту, що суперечить висновку Верховного Суду у постанові № 521/1074/17 від 21.07.2020 року, а також вирішить питання щодо вимог, які по справі № 500/5146/15-ц не заявлялись.

Виходячи з викладеного, заява про виправлення описки задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 258, 260, 263, 269 ЦПК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2015 року по цивільній справі № 500/5146/15-ц - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Г.І.Смокіна