Рішення

від 27.08.2021 по справі 229/978/21

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/978/21

Провадження №2/229/429/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря

судового засідання Головченко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженною відповідальністю "Камос" про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати договір оренди землі від 01.11.2007року, укладений нею з СТОВ імені С.М. Кірова; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі в сумі 9503,72грн, та судові витрати в сумі 1816грн. Обгрунтовує вимоги таким.

Вона є власником земельної ділянки площею 4,940га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0093, яка розташована на території Новобахмутівської сільради Ясинуватського району Донецької області.

01.11.2007р нею з СТОВ імені С.М. Кірова був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки. Правонаступником цього товариства на даний час є СТОВ "Камос".

Основна мета договору оренди земельної ділянки - своєчасне отримання орендодавцем орендної плати в установленому розмірі.

Однак відповідач в порушення вимог діючого законодавства та договору оренди землі від 01.11.2007р не виплатив їй орендну плату за 2019-2020р.р., що є систематичністю несплати орендної плати . Вона була позбавлена доходу у вигляді отримання орендної плати за 2019-2020р.р. в сумі 9503,72грн.

Відповідачем не виконувалася також вимога п. 13 договору про перегляд кожні три роки розміру орендної плати.

Ухвалою суду від 01 березня 2021р прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у цивільній справі. Визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с. 18-19)

Ухвалою суду від 21 квітня 2021року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с42)

Під час розгляду справи представник позивача адвокат Штукін В.А. підтримав позовні вимоги і просить їх задовольнити з підстав викладених в позові. Зазначив, що позивачка неодноразово зверталася до відповідача з приводу виплатити їй орендну плату, але останній не виконує умови договору, орендну плату за відповідний період не виплатив. Доказів вчасного нарахування орендної плати відповідач не надає.

Представник відповідача ОСОБА_2 , який є директором СТОВ "Камос" , позовні вимоги не визнав. Зазначив, що до 2019р позивачка отримувала орендну плату і претензій до підприємства не було. В 2017році ОСОБА_1 видає довіреність ОСОБА_3 , який на прикінці року звертався до них для отримання орендної плати замість позивача. ОСОБА_5 надавав рахунок, список осіб, представником яких він був, і підприємство перераховувало орендну плату.

Проте в 2019році товариству стало відомо, що існує договір емфітевзису , який укладений між позивачкою та ОСОБА_4 , при наявному договорі оренди з СТОВ . Тому в липні 2019року вони звертаються до суду з позовом про визнання договору емфітевзису земельної ділянки недійсним. Рішенням суду від 21.02.2020року такий договір визнали недійсним. Після чого, позивачка та її представник ОСОБА_5 не зверталися за орендною платою та почали відмовлятися від її отримання. На прикінці року всі орендодавці приходять до бухгалтерії товариства і отримують орендну плату. Товариство друкує оголошення в сільраді, яким повідомляють людей про необхідність отримання орендної плати. ОСОБА_1 не приходила. Її представник не звертався за отриманням орендної плати. Реквизитів для перерахування їй орендної плати не надали. На його думку такі дії є умисними для створення ситуації невиплати їй орендної плати, щоб розірвати договір та заволодіти земельною ділянкою ОСОБА_5 . ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_5 кошти за земельну ділянку, передавши її за договором емфітевзису. Оскільки склалася така ситуація, у квітні 2021р, він разом з бухгалтером приїзджали до ОСОБА_1 до дому і пропонували їй отримати орендну плату по відомості в сумі 8499,04грн за 19-20р.р., але вона відмовилася від отримання, пояснивши, що по договору емфітевзиса вона отримала кошти, а тепер розбирайтеся з ОСОБА_5 .

Враховуючи таку ситуацію, товариство, на прикінці 2020року, зробило оголошення в місцевій газеті про необхідність отримання орендної плати. Вважає, що позивач умисно відмовляється від отримання орендної плати. Просить в позові відмовити.

В судове засідання 27 серпня 2021р сторони не з"явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі. На позові наполягає.

Судом встановлені такі фактичні обставини.

01.11.2007р між ОСОБА_1 та СТОВ ім. С.М. Кірова укладено договір оренди землі плошею 4,94га , який знаходиться на території Новобахмутівської сільради. Договір укладено на 15 років. (п.8); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі або натуроплатою (за бажанням орендодавця) в розмірі 491,79грн (п.10); розмір орендної плати переглядається кожні три роки (п.13); дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов"язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п.36); за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно закону та цього договору (п.39) (а.с.9-11)

СТОВ "Камос" є правонаступником СТОВ ім. С.М. Кірова.

До 2018року орендна плата за договором від 01.11.2007року виплачена відповідачем і отримана позивачкою.

В 2018році орендна плата отримана позивачкою за зверненням її представника ОСОБА_7 .

Ці обставини сторонами не оспорюються.

За 2019р і за 2020р орендна плата позивачу не виплачена. Данний факт відповідачем визнається.

За ствердженням відповідача позивачка не зверталася умисно до бухгалтерії товариства за отриманням орендної плати, реквізитів для перерахування їй орендної плати товариству не надавала. Більш того, при особистому відвідуванні позивачки у квітні 2021року, з метою видати їй орендну плату за спірний період, вона відмовилася від її отримання.

Мотиви з яких виходить суд

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 537 ЦК України передбачено, що боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори або на рахунок ескроу в разі:

1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання;

2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов`язаних із орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вже зазначав суд, наявні два випадки невиплати відповідачем позивачці орендної плати - за 2019р та за 2020р.

Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивачка не отримала того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

При таких обставинах суд вважає , є систематична несплата орендної плати, що є підставою для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням товариством свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати на протязі 2019-2020 років. Тому вимоги позивачки щодо розірвання договору оренди від 01.11.2007р підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність систематичної несплати орендної плати, оскільки в 2019-2020 роках позивачка відмовлялася від отримання орендної плати, а вони не знали куди відправляти кошти, є безпідставними, тому що товариство відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання, та якщо орендодавець ОСОБА_1 ухилялася від прийняття виконання договору.

Щодо розрахунку заборгованості за 2019-2020роки, то суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок орендної плати за 2018рік складав 4751,86грн (а.с.12)

Позивач просить стягнути з відповідача орендну плату саме в розмірі за 2018рік.

Доказів, що розмір орендної плати за 2019-2020р.р. складає іншу суму відповідачем суду не надано.

А тому, суд виходичі з принципу диспозитивності, закріпленого ст.13 ЦПК України, положень частини другої ст.264 ЦПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, вважає, що на користь позивача підлягає стягненню кошти за орендну плату в розмірі 9503,72грн. (4751,86+4751,86)

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись ст.141 ЦПК України, та враховуючи, що позовні вимоги немайнового характеру та майнового характеру задоволені повністю, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у загальному розмірі 1816,00 грн. (за немайновий спір 908 грн. + за майновий спір 908 грн.) (а.с.6,7)

Керуючись ст.ст. 2,4,5,10-13,76-81,89, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камос" про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,94га, кадастровий номер 1425583100:02:000:0093, розташованої на території Новобахмутівської сільської ради Ясинуватського району Донецької області, укладений 01.11.2007року між ОСОБА_1 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені С.М. Кірова

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженною відповідальністю "Камос", яке розташовано за адресою с.Новобахмутівка, Ясинуватського району Донецької області, вул.Шкільна,3 , ЄДРПОУ 30844979, на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , заборгованість по орендній платі за період 2019-2020р.р. в сумі 9503 (дев"ять тисяч п"ятсот три)грн 72коп, судові витрати в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять)грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27 серпня 2021року.

Суддя: Т.Л.Панова

повний текст рішення складений 06.09.2021р

суддя: Т.Л. Панова