Ухвала

від 05.08.2021 по справі 405/5530/21

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5530/21

1-кс/405/2595/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області майор поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020125180000059 від 05.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України про арешт майна,-

встановив :

слідчий запогодженням зпрокурором звернувсядо слідчогосудді зклопотанням пронакладення арештуна земельні ділянки: земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0084 площею 6, 6582 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5001 площею 1, 6899 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5002 площею 1, 600 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0147 площею 6, 1099 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0037 площею 6, 544 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0068 площею 6, 6583 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5008 площею 1, 9999 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0164 площею 6, 8456 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0196 площею 6, 8816 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0131 площею 6, 6579 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0117 площею 6, 8779 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0113 площею 6, 6583 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0159 площею 6, 7994 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0136 площею 6, 6408 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0157 площею 6, 3812 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0202 площею 7, 667 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0156 площею 6, 2502 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0289 площею 6, 6578 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0155 площею 6, 1314 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5039 площею 2 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0236 площею 6, 6577 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:53:000:5115 площею 1, 5355 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0025 площею 6, 6584 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5024 площею 1, 75 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0251 площею 7, 8609 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0055 площею 2, 7366 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:01057 площею 2, 7366 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0057 площею 3, 9223 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0022 площею 6, 5621 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5032 площею 2 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:3278 площею 0, 9375 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:1278 площею 5, 7147 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:1023 площею 9, 9917 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:2023 площею 2, 6667 га, які знаходяться на території Виноградівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та перебувають у фактичному користуванні ТОВ «Стед Інвест» на підставі договорів суборенди, шляхом заборони користування та розпорядження майном будь-яким особам окрім законного користувача ТОВ «Стед Інвест» код ЄДРПОУ 43526927. А також просив накласти арешт на посіви та врожай сільськогосподарських культур, які знаходяться на земельних ділянках з наступними кадастровими номерами: земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0084 площею 6, 6582 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5001 площею 1, 6899 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5002 площею 1, 600 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0147 площею 6, 1099 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0037 площею 6, 544 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0068 площею 6, 6583 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5008 площею 1, 9999 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0164 площею 6, 8456 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0196 площею 6, 8816 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0131 площею 6, 6579 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0117 площею 6, 8779 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0113 площею 6, 6583 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0159 площею 6, 7994 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0136 площею 6, 6408 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0157 площею 6, 3812 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0202 площею 7, 667 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0156 площею 6, 2502 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0289 площею 6, 6578 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0155 площею 6, 1314 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5039 площею 2 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0236 площею 6, 6577 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:53:000:5115 площею 1, 5355 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0025 площею 6, 6584 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5024 площею 1, 75 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0251 площею 7, 8609 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0055 площею 2, 7366 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:01057 площею 2, 7366 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0057 площею 3, 9223 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0022 площею 6, 5621 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5032 площею 2 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:3278 площею 0, 9375 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:1278 площею 5, 7147 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:1023 площею 9, 9917 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:2023 площею 2, 6667 га, шляхом заборони користування та розпорядження майном будь-яким особам окрім законного користувача ТОВ «Стед Інвест» код ЄДРПОУ 43526927.

На обгрунтуванняклопотання зазначив,що досудовим розслідуванням встановлено, що у травні 2020 року між ТОВ«Стед Інвест», код 43526927 та ФГ «Зобенка Л.В.» і ПП «Вісмут» укладено ряд договорів суборенди земельних ділянок розташованих на території Виноградівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області внаслідок чого ТОВ «Стед Інвест» набув право користування на земельні ділянки, що перебували в оренді ФГ «Зобенка Л.В.» та ПП «Вісмут».

Вказані договори суборенди у встановленому Законом порядку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У період часу з 11.11.2020 по 13.11.2020 невстановлені слідством особи здійснили самовільне зайняття орендованих ТОВ«Стед Інвест», код 43526927 у ФГ «Зобенка Л.В.» та ПП «Вісмут» земельних ділянок та збір урожаю на вказаних ділянках на підставі ухвали Компаніївського районного суду Кіровоградської області у справі №391/700/19 від 16.09.2019 про забезпечення позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Крім цього в ході слідства встановлено, що у провадженні Компаніївського районного суду перебуває дві цивільні справи за позовами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які стосуються права на земельні ділянки, що перебувають у суборенді ТОВ«Стед Інвест», код 43526927.

З матеріалів цивільних справ вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 19.04.2016 набули у власність та корпоративні права ПП «Вісмут». Одночасно з набуттям права на ПП «Вісмут» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прийняли на себе обов`язки орендаря ПП «Вісмут», а саме земельні ділянки площею 460 га., що не підтверджується показами керівника ПП «Вісмут» станом на 19.04.2016 ОСОБА_7 , яка повідомила, що дійсно мала намір продати корпоративні права на ПП «Вісмут» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які у подальшому відмовились здійснити придбання корпоративних прав на вказане Підприємство та угода з продажу корпоративних прав фактично не відбулась.

У подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не набувши корпоративні права на ПП «Вісмут» звернулись до Компаніївського районного суду із заявою про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками ПП «Вісмут», яка була повністю задоволена. На підтвердження факту незаконного використання земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 надали до суду договір про надання послуг №01/10/18 від 01.10.2018 укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з СФГ«ТІОС» в особі ОСОБА_5 та акти наданих послуг з оранки, передпосівної культивації, боронування, посівів кукурудзи та соняшнику.

В ході слідства керівником ПП «Вісмут» ОСОБА_8 надано додаткову угоду №1 від 20.08.2019 про внесення змін та доповнень умов договору про надання поворотної фінансової допомоги від 05.07.2018 між СФГ ТІОС та ПП «Вісмут», яка підтверджує наявність господарських відносин між СФГ ТІОС та ПП «Вісмут» у вигляді надання зворотної фінансової допомоги строком виконання до 30.10.2021.

Ураховуючи вище викладені обставини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та СФГ«ТІОС» не набувши корпоративні права на ПП «Вісмут» та права орендаря вчинили самовільне зайняття земельних ділянок ПП «Вісмут» площею 333 га та здійснили самовільний збір урожаю на вказаних земельних ділянках у 2019-2020 роках, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0084 площею 6, 6582 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5001 площею 1, 6899 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5002 площею 1, 600 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0147 площею 6, 1099 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0037 площею 6, 544 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0068 площею 6, 6583 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5008 площею 1, 9999 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0164 площею 6, 8456 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0196 площею 6, 8816 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0131 площею 6, 6579 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0117 площею 6, 8779 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0113 площею 6, 6583 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0159 площею 6, 7994 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880901:02:000:0136 площею 6, 6408 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0157 площею 6, 3812 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0202 площею 7, 667 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0156 площею 6, 2502 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0289 площею 6, 6578 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0155 площею 6, 1314 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5039 площею 2 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0236 площею 6, 6577 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:53:000:5115 площею 1, 5355 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0025 площею 6, 6584 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5024 площею 1, 75 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0251 площею 7, 8609 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0055 площею 2, 7366 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:01057 площею 2, 7366 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0057 площею 3, 9223 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:0022 площею 6, 5621 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:5032 площею 2 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:3278 площею 0, 9375 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:1278 площею 5, 7147 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:1023 площею 9, 9917 га; земельна ділянка з кадастровим номером 3522880900:02:000:2023 площею 2, 6667 га, які знаходяться на території Виноградівської сільської ради Компаніївського району Кіровоградської області та перебувають у фактичному користуванні ТОВ «Стед Інвест» на підставі договорів суборенди.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що у 2021 році ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та СФГ«ТІОС» під видом господарських відносин можуть здійснити самовільне зайняття земельних ділянок та збір урожаю на вказаних земельних ділянках, а тому з метою збереження речових доказів виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані земельні ділянки.

Постановою слідчого від 30.07.2021 року вказані земельні ділянки та посіви сільськогосподарських культур, що знаходяться на вказаних земельних ділянках визнанні речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

З посиланням на викладенні обставини зазначається про необхідність накладення арешту на вказане майно.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, пославшись на обставини зазначені у клопотанні.

Представник власника майна в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання.

Заслухавши слідчого та дослідивши матеріали клопотання надані стороною кримінального провадження слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Частиною 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно із ст. 171 КПК України клопотання про арешт майна повинно бути мотивованим.

Частиною 2статті 170 КПК Українивстановлено арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2ст. 170 КПК України);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2ст. 170 КПК України);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 КПК України);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до витягу є Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020125180000059від 05.12.2020року датою надходження повідомлення про вчинення кримінального правопорушення вбачається 05.12.2021 року за ч.2 ст. 197-1 КК України.

Невстановлені слідством особи в період часу з 16.09.2019 по 13.11.2020 сомовільно захопили земельні ділянки площею 333 га, що розташовані на території Виноградівської сільської ради Компаніївського району, які знаходяться в оренді ПП «Вісмут» та ФГ «Зобенко» та суборенді ТОВ «СТЕД-ІНВЕСТ». Потерпіла особа не вказана.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 року) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 року), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 року) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

В практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права в Україні, Суд вказує, будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання стосовно того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним (справа «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, остаточне рішення від 10 травня 2011 року, п. 39).

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людиниполягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Також, у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи» (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року).

Так, зокрема, в рішенні у справі «Новоселецький проти України» (заява №47148/99, рішення від 22 лютого 2005 року, остаточне рішення від 22 травня 2005 року) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (п.101).

На час розгляду клопотання слідчим не надані конкретні докази, які безпосередньо вказували б на ознаки об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 2ст. 197-1 КК України, тобто самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що в кримінальному провадженні відсутня особа, якій повідомлено про підозру. Вартість сільськогосподарських культур, а так само і точна кількість, які посіяні на зазначених в клопотанні земельних ділянках, слідчим не встановлена, а також не визначено стан розвитку та стадія зрілості посівів, шляхи збереження і збору врожаю. Вказана обставина позбавляє можливості слідчого суддю при винесенні судового рішення взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження права власності та врахування усіх наслідків арешту майна, як того вимагає ст.173 КПК України.

Крім того, слідчий в своєму клопотанні не визначив точний перелік майна, індивідуальні ознаки, його вартість, що не узгоджується з вимогами ст. 171 КПК України, та позбавляє можливості визначити порядок виконання ухвали, проведення конкретних дій, направлених на збереження цілісності і вартості даного майна.

При цьому слідчий суддя враховує, що цивільний позов в даному провадженні відсутній, а санкція вказаної статті кримінального кодексу не передбачає спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи.

Крім того, клопотання слідчого не містить чітких підстав, у зв`язку з якими потрібно здійснити саме арешт вказаного майна. Зазначаючи як підставу накладення арешту, слідчий в клопотанні не вказав, які конкретно відомості містить вказане майно, на яке необхідно накласти арешт, для встановлення яких саме обставин скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 197-2 КК України, має значення зазначене майно, та не вказано, яким чином та які саме предмети можуть являтися предметом злочинних дій. У клопотанні також відсутнє належне обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Слідчим також не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6статті 170 КПК Українищодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2ст. 170 КПК України.

Також з тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положенняКПК Українибез належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Окрім того, долучена до клопотання постанова слідчого про визнання майна речовим доказом від 30.07.2021 року є необгрунтованою, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно зазначене у клопотанні слідчого, відповідає критеріям ч.1 ст. 98 КПК України, отже є формальною.

При цьому слідчий суддя відзначає, що клопотання слідчого в контексті мотивування необхідності накладення арешту на зазначене майно є безпідставним та за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження необхідними доказами та документами.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування, оскільки слідчим не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що грунтується на припущеннях.

Крім того, посилання слідчого у поданому клопотанні, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження призведе до втрати, зникнення, знищення чи перетворення речового доказу не знаходять свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження.

У клопотанні не наведено доводів стосовно настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню у разі незастосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Частина 1 ст.173 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Так, з урахуванням положень ст. 2,7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

В ході розгляду клопотання слідчого про накладення арешту у кримінальному провадженні не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Вищезазначене узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі Смирнов проти Росії було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до вимогст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

В даному випадку слідчим не доведено жодного із цих пунктів та не зазначено, які саме потреби досудового розслідування задовольнятимуться завдяки цьому арешту, в чому полягає неможливість вчинення будь-яких інших дій по відношенню до майна, на яке просить накласти арешт, і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.

Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 170- 173, 175, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-

постановив :

у задоволенні клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області майор поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020125180000059 від 05.12.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України про арешт майна відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Ленінського районного суду

м. Кіровограда ОСОБА_9