Справа № 761/14219/21
Провадження № 1-кс/761/8724/2021
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСББ ОВК «Замкове» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22012110000000031, -
В С Т А Н О В И В :
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСББ ОВК «Замкове» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22012110000000031.
Клопотання мотивовано тим, що СУ ГУНП у м. Києві на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22012110000000031 від 27.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.1 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 233, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 362, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 233, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 367 КК України.
Постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 22.10.2012 накладено арешт на ряд земельних ділянок, які розташовані в м. Києві, в тому числі на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 37-г з кадастровим номером 8000000000:85:425:0016.
Як вказує заявник, рішення щодо арешту нерухомого майна є неправомірним, необґрунтованим і безпідставним, оскільки ОСББ ОВК «Замкове» не є фігурантом кримінального провадження, зокрема з 2010 року жодній особі у вказаному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.
Також заявник вказує, що на даний час потреба у вказаному арешті майна, який накладено більш ніж 10 років тому, відпала, оскільки подальше втручання держави внаслідок накладення арешту на земельну ділянку порушує право ОСББ ОВК «Замкове» на володіння і користування своїм майном.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСББ ОВК «Замкове», підтримав доводи скарги, просив її задовольнити.
Уповноважений слідчий СУ ГУНП у м. Києві, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №22012110000000031 від 27.11.2012, будучи належним чином повідомленим про дату, час, місце розгляду клопотання про скасування арешту майна, в судове засідання не з`явився , що не є перешкодою для його розгляду у відсутності слідчого. Водночас, на електронну адресу суду надійшли письмові заперечення слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
У судовому засіданні встановлено, що СУ ГУ НП у м. Києві на даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22012110000000031 від 27.11.2012, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.1 ст. 362, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 367, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 233, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 362, ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 233, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 367 КК України.
З матіралів скарги вбачається, що постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 22.10.2012 накладено арешт на ряд земельних ділянок, які розташовані в м. Києві, в тому числі на земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 37-г з кадастровим номером 8000000000:85:425:0016.
Оскільки кримінальне провадження у справі, у якій накладено арешт згідно із вимогами КПК України від 1960 року триває, справа не передана до суду на час набрання чинності КПК України від 2012 року, то вирішення питання щодо зняття арешту чи оскарження дій чи бездіяльності слідчого у кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України від 2012 року.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 по справі № 461/233/17-ц (провадження №14-326цс18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2018 по справі № 755/6685/16-ц (провадження № 61-19107св18).
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно із ст.1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та ЛьонротпротиШвеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).
Статтею 28 КПК України, якою регламентовано одну із загальних засад кримінального провадження розумні строки, визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Згідно із ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.
Так, під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого адвокатом ОСОБА_3 було встановлено, що за весь час досудового розслідування кримінального провадження підозру жодній особі не пред`явлено, а власник арештованого майна ОСББ ОВК«Замкове», не має жодного статусу у даному кримінальному провадженні.
Крім того, на день розгляду клопотання слідчим не надано жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими.
Аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а також недоведеність факту використання вище вказаних земельних ділянок, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, так само як і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:425:0016, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська, 37-г, відпала потреба, у зв`язку з чим арешт, накладений постановою слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 22.10.2012 на зазначене нерухоме майно, підлягає скасуванню, а клопотання адвоката ОСОБА_3 ,який дієв інтересахОСББ ОВК«Замкове» задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою слідчого від 22.10.2012 у кримінальному провадженні № 22012110000000031, а саме:
- на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:425:0016, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить Об`єднанню власників квартир «Замкове».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2021 |
Оприлюднено | 01.02.2023 |
Номер документу | 99374562 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Аббасова Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні