Рішення

від 30.08.2021 по справі 451/1599/20

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

30 серпня 2021 рокуСправа №451/1599/20 Провадження № 2/451/362/21

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.,

з участю позивача

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1599/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

09 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту та визнання права власності.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що вказано у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 від 19 грудня 2002 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Грицеволя Радехівського району Львівської області померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 26.08.2014 року, виданим Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львова).

Оскільки, після смерті ОСОБА_5 залишилася спадкова маса, а заповіт спадкодавцем не складався, мало місце спадкування майна померлої за законом. У склад спадкового майна, окрім іншого, увійшла земельна ділянка, загальною площею 2,2338 га, кадастрові номери 4623980600:11:000:0764, 4623980600:06:000:0764, 4623980600:10:000:0764, 4623980600:08:000:0764, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на які виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №739983 від 16 вересня 2005 року.

Позивач хоча і набув права на спадкову масу, належну ОСОБА_5 , шляхом проживання з померлою, однак із заявою про прийняття спадщини у органи нотаріату не звертався, а тому не переоформив право власності на нерухоме майно. Так само він не звертався до нотаріуса із заявою про відмову прийняття спадщини. Таким чином, позивач пропустив визначений законодавцем строк для прийняття спадщини і вагомих причин, за наявності яких можна було б клопотати про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не має. Лише нещодавно позивач звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, однак, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки пропущені строки для прийняття спадщини за законом, а також втрачено оригінал Державного акта на право власності на земельну ділянку.

За таких обставин, більш дієвих заходів для забезпечення реалізації його майнових прав, окрім як звернення до суду, позивач немає.

Просить суд: встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 без реєстрації до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,2338 га, що складаються із чотирьох земельних ділянок площами: 0,3918 га із кадастровим номером 4623980600:11:000:0764, 0,7938 га із кадастровим номером 4623980600:06:000:0764, 0,7781 га із кадастровим номером 4623980600:10:000:0764, 0,2700 га із кадастровим номером 4623980600:08:000:0764, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Березівської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №739983, виданого 16.09.2005 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4-7).

У підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, позов просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явився, проте скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає (а.с.39).

Також відповідач ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явився, проте надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає (а.с.41).

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом ч.ч.1-2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, а також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 у віці 92 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно 26.08.2020 року Радехівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с.12).

Окрім цього, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Львів помер ОСОБА_4 у віці 83 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19.12.2002 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського обласного управління юстиції (а.с.18).

23 лютого 1947 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 одружилися, після реєстрації одруження чоловікові та дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження, серії НОМЕР_5 , виданого повторно 29 січня 1976 року (а.с.20).

Родинні відносини позивача та відповідачів зі спадкодавцем підтверджуються наступними документами: копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_6 , виданого 23 березня 1959 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_7 , виданого 25 листопада 1953 року; копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_8 , виданого 22 лютого 1951 року (а.с.11,21,23).

Після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , залишилась земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,2338 га, що розташована на території Березівської сільської ради Радехівського району Львівської області, та складається з чотирьох земельних ділянок: площею 0,3918 га із кадастровим номером 4623980600:11:000:0764, площею 0,7938 га із кадастровим номером 4623980600:06:000:0764, площею 0,7781 га із кадастровим номером 4623980600:10:000:0764, площею 0,2700 га із кадастровим номером 4623980600:08:000:0764, і належала спадкодавцю на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №739983, виданого 16 вересня 2005 року (а.с.14-14 зворот).

З довідки №638 від 25.08.2020 року, виданої виконкомом Лопатинської селищної ради Березівського старостинського округу, вбачається, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 до дня смерті. Від імені померлої виконкомом Березівської сільської ради заповіт не посвідчувався (а.с.15).

Відповідно до даних, що викладені у довідках №639 від 25.08.2020 року та №640 від 27.08.2020 року, виданих виконкомом Лопатинської селищної ради Березівського старостинського округу, констатовано, що на момент смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею в одному житловому будинку по АДРЕСА_1 , зареєстрованих осіб не було. Проте ОСОБА_1 проживав без реєстрації разом із мамою - ОСОБА_5 , на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 (а.с.16-17).

З заяви ОСОБА_2 , посвідченої 02.09.2020 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Козловою Н.В., вбачається, що відповідач після смерті матері - ОСОБА_5 , не претендує на спадкове майно і не буде заявляти права на нього в майбутньому (а.с.22).

Також ОСОБА_3 відмовився від оформлення своїх спадкових прав після смерті матері - ОСОБА_5 , про що написав відповідну заяву, посвідчену 27.08.2020 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лойко О.І. (а.с.24).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Факт, що ОСОБА_1 постійно проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 без реєстрації до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , не довіряти показам яких у суду немає підстав (а.с.43).

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що втрачений оригінал правовстановлюючого документа, а також наявна суперечність між зареєстрованим та фактичним місцем проживання спадкоємця, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання спадкодавця зі спадкоємцем на момент відкриття спадщини та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо встановлення факту спільного проживання спадкоємця зі спадкодавцем, визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,206, 258-259,263-265,315 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 постійно проживав по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_5 без реєстрації до дня її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2,2338 га, що складаються із чотирьох земельних ділянок площами: 0,3918 га із кадастровим номером 4623980600:11:000:0764, 0,7938 га із кадастровим номером 4623980600:06:000:0764, 0,7781 га із кадастровим номером 4623980600:10:000:0764, 0,2700 га із кадастровим номером 4623980600:08:000:0764, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Березівської сільської ради Радехівського району Львівської області, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №739983, виданого 16.09.2005 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 , жителя АДРЕСА_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_10 , жителя АДРЕСА_3 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_4 , судовий збір в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Повний текст судового рішення виготовлено 6 вересня 2021 року.