Рішення

від 06.09.2021 по справі 904/5882/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021 Справа № 904/5882/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп Інтерактив", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПІБУД", м. Дніпро

про стягнення збитків у розмірі 167 981,08грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джамп Інтерактив" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПІБУД" (далі - відповідач) про стягнення збитків у розмірі 167 981,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок виявлених ГУ ДФС у м. Києві порушень вимог податкового законодавства в господарській діяльності відповідача, які не були спростовані (в тому числі через бездіяльність відповідача) в межах розгляду справи №826/10144/18, у позивача виникли збитки у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 167 981,08 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.

Ухвала суду від 05.07.2021, яка направлялася за адресою місцезнаходження Відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулась до суду з відміткою у поштовому повідомленні «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Зважаючи на те, що в силу приписів п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав у зв`язку із чим, керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа вирішується за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, в зв`язку з розглядом справи без виклику сторін, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Джамп Інтерактив" (далі - контент-провайдер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПІБУД" (далі - субконтент-провайдер) укладено договір №01/12/15-02 за умовами якого, субконтент-провайдер надає контент-провайдерові послуги з забезпечення технічної можливості доступу до свого/їх контенту/контент-послуг користувачам мережі оператора (за їх запитами), перелік і опис яких наведені в додатках до договорів, з використанням свого інтерактивного центра. Контент-провайдер забезпечує доступ користувачів мережі оператора до інтерактивного центру субконтент-провайдера шляхом конфігурування, підтримки та вибору короткого номера доступу до послуги.

Пунктом 2.2 договору визначено, що субконтент-провайдер надає контент-провайдерові послуги з забезпечення технічної можливості доступу до WAP-порталів користувачам мережі оператора (за їх запитами), перелік і опис яких наведені в додатках до договору, а також послуги з підтримки таких WAP-порталу(ів) на умовах договору і додатків до нього, для подальшого надання користувачам мережі оператора контенту/контент-послуг (за їх запитами).

Відповідно до пункту 2.3 договору, розробка та/або придбання контенту і отримання прав на контент, організаційні та технічні дії щодо надання контенту/контент-послуг користувачам здійснюється субконтент-провайдером самостійно та за свій рахунок, своїми технічними засобами, шляхом передачі субконтент-провайдером такого контенту/контент-послуг безпосередньо до користувачів через транспортну мережу операторів, використовуючи власний WAP-портал або короткі номери операторів.

Пунктом 2.4 договору визначено, що контент/контент-послуги надаються на платній основі будь-якому користувачу, який ініціює запит до інтерактивного центру субконтент-провайдера через транспортну мережу оператора. Контент/контент-послуги самостійно надаються субконтент-провайдером від свого імені для будь-якого користувача, який надсилає запит в інтерактивний центр субконтент-провайдера, за допомогою передачі такого контенту/контент-послуги та запиту через мережу оператора. Контент-провайдер не надає (прямо або побічно) контенту/контент-послуги користувачам і/або операторові, не використовує контент, не контролює і не може контролювати вміст (наповнення) контенту, не відповідає перед оператором/користувачем або іншими третіми особами за вміст контенту, надісланого субконтент-провайдером користувачеві, та/або отриманого користувачем за допомогою контенту/контент-послуги субконтент-провайдера. Контент-провайдер не купує, не отримує контент від субконтент-провайдера і іншим чином не використовує його для передачі операторові або користувачеві.

Згідно з п. 4.1 договору визначено вартість послуг субконтент-провайдера: грошові кошти, отримані оператором від користувачів як оплата за транзакції по контент-послугам, визначених в додатках до цього договору, перераховуються оператором контент-провайдеру на підставі відповідних двосторонніх контрактів між останніми, за вирахуванням коштів, що належать операторові (доля оператора). При цьому, оператори оплачують контент-провайдеру контент-послуги в розмірі вартості транзакцій для користувачів мережі операторів за звітний період, зазначених у рахунках, виставлених операторами контрактним користувачам їх мереж, і вартості транзакцій за звітний період оплачених користувачами передплатних послуг, за винятком контакт-послуг, використання доступу до яких в певному звітному періоді за визначенням операторів здійснювалось користувачами з ознаками недобросовісних конкурентних дій, незаконного підприємництва, порушення прав споживачів, зловживання правом та іншими аналогічними ознаками. Також виключенню підлягають транзакції, в результаті яких сформувалась дебіторська заборгованість на рахунках абонентів, яка не була сплачена впродовж двох попередніх звітних періодів. При цьому, стандартна плата за встановлення з`єднання, а також стандартна плата за надсилання SMS-повідомлення та MMS-повідомлення є коштами операторів та не беруть участь у розрахунку вартості послуг субконтент-провайдера. Перші 12 секунд з`єднання, протягом яких субконтент-провайдер забезпечує безкоштовне доведення користувачам інформацію про умови доступу, зміст і тарифах контент-послуги, згідно пункту 3.27 договору, не беруть участь у розрахунку вартості послуг субконтент-провайдера.

В порядку і на умовах цих договорів контент-провайдер щомісячно оплачує субконтент-провайдеру послуги з забезпечення технічної можливості доступу до контент/контент-послуг користувачам мережі оператора по коротким номерам доступу за звітний період, у розмірі грошових коштів, отриманих контент-провайдером від операторів на свій поточний рахунок за відповідний звітний період по транзакціях по таким коротким номерам доступу, за вирахуванням долі контент-провайдера.

Відповідно до акта про надання коду доступу до сервісу, розташування та виходу контенту/контентпослуг в комерційну експлуатацію від 24.12.2015, ТОВ «ДЖАМП ІНТЕРАКТИВ» передано відповідачу реквізити доступу до сервісу контент-провайдера та параметри налаштування ІР протоколу.

На виконання умов вказаного договору сторонами підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- № 25 від 31.12.2015 на загальну суму 523 563,05грн., в т.ч. ПДВ - 87 260,51 грн.;

- № 29 від 31.12.2015 на загальну суму 484 323,44грн., в т.ч. ПДВ - 80 720,57 грн.

Датою складання вказаних актів, відповідачем виписано на користь позивача відповідні податкові накладні.

25.01.2016 між ТОВ "Компібуд" (далі - первісний кредитор) та ТОВ "Макрос Компані" (далі - новий кредитор), ТОВ "Джамп Інтерактив" (далі - боржник) укладено договір відступлення права вимоги №25/01/16-01, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором №01/12/15-02 від 01.12.2015 (далі - основний договір), а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору за основним договором. З цього договору випливає, що новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов`язаннях, що вникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору.

Як зазначає позивач, з моменту укладення відповідачем договору відступлення права вимоги, позивач вважається таким, що виконав усі грошові зобов`язання перед ТОВ "Компібуд" за надані послуги, в тому числі зі сплати ПДВ у розмірі 167 981,08 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що в період з 30.01.2018 по 09.02.2018 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Джамп Інтерактив" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.04.2014 по 30.09.2017, валютного за період з 17.04.2014 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 17.04.2014 по 30.09.2017.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт, яким встановлено порушення ТОВ "Джамп Інтерактив" підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 589 448,00грн., у тому числі: за 2015 рік у сумі 3 214 828,00 грн., за 2016 рік у сумі 3 337 483,00 грн., за 3 квартал 2017 року у сумі 37 137,00 грн.

В тому числі, актом перевірки зафіксовано, що позивачем у грудні 2015 року включено до податкового кредиту ПДВ по податковим накладним, виписаними, зокрема ТОВ "Компібуд" на суму 167 981,08 грн.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі аналізу документів та інформації, що міститься у відкритих реєстрах, надано висновок про неможливість зазначених вище господарських операцій між ТОВ "Джамп Інтерактив" та ТОВ "Компібуд" по договору 01/12/15-02 від 24.12.2015 з причин, що не залежать від позивача.

Так, контролюючий орган встановив дефектний статус відповідача та дійшов висновку про нереальність господарської операції (відсутність можливості у ТОВ "Компібуд" виконати умови договору № 1/02/16-4) та, як наслідок, про не правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 167 981,08 грн., отриманого на підставі податкових накладних, виписаних відповідачем.

На підставі акта перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 00002851402 від 16.03.2018, яким збільшено ТОВ "Джамп Інтерактив" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 9 592 592,50 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 7 674 074,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 918 518,50 грн.

В тому числі, 167 981,08 грн. сума зобов`язання з ПДВ яка донарахована контролюючим органом у зв`язку з невизнанням наданих відповідачем послуг реальною господарською операцією.

ТОВ "Джамп Інтерактив" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, прийнятих на підставі акта перевірки, в тому числі податкового повідомлення-рішення № 00002851402.

Рішенням Окружного адміністративного сулу міста Києва по справі №826/10144/18 від 12.12.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2020, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, основним видом діяльності ТОВ "Компібуд" є: 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель. Кількість працюючих - 1 особа. Декларація з податку на прибуток за 2015 ТОВ ТОВ "Компібуд" до податкового органу не подавалась, основні засоби - інформація відсутня. Свідоцтво платника ПДВ анульовано з 14.09.2017 р. (причина анулювання - 22 - ненадання декларацій протягом року). Остання звітність з податку на додану вартість подана платником податків за січень 2016 року. Згідно інформації ЄРПН, залучення сторонніх організацій до виконання задекларованих робіт не встановлено, згідно ЄРПН ТОВ «РЮМПІБУД» у грудні 2015 року декларувало придбання обробки даних для видачі сертифікату відкритого ключа електронного цифрового підпису, постачання компонентів сумісної роботи з ключем АЦСК КП "Надійний засіб ЕЦП" до закінчення терміну дії відкритого ключа ЕЦП. Надані позивачем документи бухгалтерської звітності, не можуть вважатись такими, що відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , що в сукупності з іншими додатками контролюючого органу свідчать про не підтвердження фактичного виконання зобов`язань за договором між позивачем та ТОВ "Компібуд".

Таким чином, внаслідок виявлених ГУ ДФС у м. Києві порушень вимог податкового законодавства в господарській діяльності ТОВ "Компібуд", які не спростовані судами в межах розгляду справи №826/10144/18, у ТОВ "Джамп Інтерактив" виникли збитки у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 167 981,08 грн.

Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (далі Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 20013. статті 2001 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 (п. 3 Наказу №1307).

Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим порядком.

Згідно з п. 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9 - 15 та 19 цього порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до абз.14 та 15 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абз. 21 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, ГУ ДФС у місті Києві за результатами здійснення документальної виїзної перевірки виявлено порушення вимог податкового законодавства, в тому числі, не неможливість господарських операцій з ТОВ "Джамп Інтерактив" в межах договору №01/02/16-4 від 01.02.2016 через не підтвердження можливості здійснення відповідачем операцій з постачання відповідних робіт (послуг), та позбавлено позивача права включення суми ПДВ до складу податкового кредиту і, відповідно, визначено зобов`язання сплатити на користь держави грошового зобов`язання з ПДВ у розмірі 167 981,08 грн., тобто позивач поніс збитки.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Наявність податкового боргу у позивача підтверджується матеріалами справи.

Суд вбачає наявність у спірних правовідносинах всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача, що обґрунтовується наступним.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих не резидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно вимог ст.198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Положення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Згідно приписів абзацу 1 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Тобто, внаслідок виявлених ГУ ДФС у м. Києві порушень вимог податкового законодавства в господарській діяльності відповідача, які не були спростовані (в тому числі через бездіяльність відповідача) в межах розгляду справи №826/10144/18, у позивача виникли збитки у вигляді збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 167 981,08 грн.

Враховуючи вищевикладене, наявний прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача та неможливістю включення сум ПДВ 167 981,08 грн. до податкового кредиту, а також, відповідно, збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 167 981,08грн

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відшкодування збитків.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 167 981,08 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компібуд" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Журналістів, буд. 3, код ЄДРПОУ 39719776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джамп Інтерактив" (02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 42-А, код ЄДРПОУ 39182826) збитки в розмірі 167 981,08 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 519,72 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.09.2021

Суддя О.В. Ліпинський