Рішення

від 25.08.2021 по справі 910/21187/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.08.2021Справа № 910/21187/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Сєдова О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (Tottenham offices and hauses limited) (3-й поверх, Палладіум Хаус, 1-4 Арджил Стріт, Лондон, W1F 7LD, Англія; ідентифікаційний код: 3841279)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12 Е; ідентифікаційний код: 30634134)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" (04136, місто Київ, вул. Північно-Сирецька, буд. 1-3; ідентифікаційний код 31281429)

про визнання права власності, витребування майна та зобов`язання вчинити дії,

Представники сторін:

від позивача: Щербаха Р.С.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Непом`яща П.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Компанія Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" в якому позивач просить суд:

- визнати з 26.04.2007 за Компанією Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (Tottenham offices and hauses limited), реєстраційний номер 3841279; зареєстрований офіс за адресою: 3-й поверх, Палладіум Хаус, 1-4 Арджил Стріт, Лондон, W1F 7LD, Англія, право власності на нежитлові приміщення (в літ. А), за реєстраційним номером 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14.

- витребувати нежитлові приміщення (в літ. А), за реєстраційним номером 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12 Е; ідентифікаційний код: 30634134) у власність Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (Tottenham offices and hauses limited), реєстраційний номер 3841279; зареєстрований офіс за адресою: 3-й поверх, Палладіум Хаус, 1-4 Арджил Стріт, Лондон, W1F 7LD, Англія.

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12 Е; ідентифікаційний код: 30634134) на нежитлові приміщення (в літ. А) загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1862900980000, індексний номер: 47583909 від 02.07.2019).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що наявність в нього відповідних документів доводить факт виконання умов Інвестиційного договору від 09.12.2003 щодо повного фінансування та приналежності Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед спірного нерухомого майна, тоді, як дії відповідача встановлюють умови, за якими відсутні інші, окрім судового, шляхи для відновлення порушеного права позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03.02.2021.

03.02.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Сіті Інвест СТ" про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У підготовчому засіданні 03.02.2021 суд розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Сіті Інвест СТ" про вступ у справу у якості третьої особи та заслухавши пояснення представників сторін дійшов висновку відмовити у її задоволенні з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засіданні від 03.02.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2021 підготовче засідання відкладено на 17.03.2021.

17.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" про вступ у справу у якості третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 31.03.2021.

30.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" до поданої заяви про вступ.

31.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення позивача щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" про вступ у справу у якості третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 заяву Товариства обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" про вступ у справу задоволено та залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські Готелі" у зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 21.04.2021.

21.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовчому засіданні 21.04.2021 представник позивача надав суду докази направлення копії позовної заяви з додатками на адресу третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.04.2021.

23.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення позивача щодо клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

23.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення третьої особи до клопотання про залишення позову без розгляду.

За наслідками розгляду у підготовчому засіданні 23.04.2021 клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання 23.04.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2021 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.05.2021.

27.04.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про призначення судової технічної експертизи.

28.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення третьої особи у справі.

11.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

20.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на пояснення третьої особи у справі.

21.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

21.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення третьої особи у справі.

21.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача на клопотання про призначення судової технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.06.2021.

24.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи про ознайомлення з матеріалами справи.

24.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

01.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на пояснення третьої особи.

01.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача щодо нового місця реєстрації офісу Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (Tottenham offices and hauses limited).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16.06.2021.

02.06.2021 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

02.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення позивача щодо клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду.

04.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

07.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи про ознайомлення з матеріалами справи.

14.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на додаткові письмові пояснення третьої особи.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, не видаляючись до нарадчої кімнати, судом постановлено відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про залишення позову без розгляду, у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання 16.06.2021.

Розглянувши подані клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, не видаляючись до нарадчої кімнати, судом постановлено відмовити у задоволенні клопотань третьої особи про витребування доказів, а саме, документів з технічними характеристиками спірного суб`єкта та банківських документів, у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю, зокрема, судом будуть перевірені надані позивачем докази та відповідно надана їм оцінка. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання 16.06.2021.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, не видаляючись до нарадчої кімнати, судом постановлено відмовити у задоволенні клопотання третьої особи про призначення судової технічної експертизи, у зв`язку з його безпідставністю, зокрема, призначення такої експертизи призведе лише до затягування розгляду справи, втім не вплине на оцінку поданих доказів. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання 16.06.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.07.2021.

08.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.07.2021.

28.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь позивача на додаткові письмові пояснення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2021.

04.08.2021 до Господарського суду міста Києва електронною поштою від третьої особи надійшов письмовий виступ у судових дебатах.

04.08.2021 у судовому засіданні представниками позивача та третьої особи були подані виступи у судових дебатах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 25.08.2021.

У судовому засіданні 25.08.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.

Представник третьої особи заперечив щодо заявлених позовних вимоги та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 25.08.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.12.2003 між ТОВ "Торг-Альянс" (далі - замовник) та Компанією Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (далі - дольщик-інвестор ) було укладено договір про інвестування у будівництво об`єкту "Прибудова окремої вхідної групи з ліфтом та офісними приміщеннями до будинку по вул. Госпітальній, 12-Г в Печерському районі м. Києва" (далі - інвестиційний договір) за умовами якого сторони домовились про їх співробітництво із будівництва "об`єкта договору" і передачі його в експлуатацію.

Пунктом 1.3. інвестиційного договору сторони визначили, що "об`єктом договору" є:

- приміщення загального користування, розташовані на першому, четвертому та п`ятому поверхах відповідної прибудови, згідно з по поверховими планами приміщень (додаток № 1 до інвестиційного договору), загальною площею 38,3 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, а саме: на першому поверсі - загальна площа 21,9 кв.м, яка включає в себе площу під один ліфтом; на четвертому поверсі - загальна площа 8,2 кв.м; на п`ятому поверсі - загальна площа 8,2 кв.м (далі перелічене - нерухоме майно), та ліфт фірми "Коне".

Вищезазначена загальна площа нерухомого майна підлягає уточненню у момент його здачі в експлуатацію відповідно до акту інвентаризації.

У рамках інвестиційного договору замовник зобов`язується своїми силами і засобами, за рахунок коштів дольщика-інвестора, виконати визначені п. 2.1. роботи та виділити у власність останнього нерухоме майно та ліфт фірми "Коне" , а замовник забезпечити своєчасне та в повному обсязі їх фінансування згідно з розділом 3 інвестиційного договору та прийняти зазначене вище майно у власність (пункт 1.2).

За умовами п. 3.1. інвестиційного договору, сторони визначили загальну суму інвестування у розмірі 209 000,00 доларів США, що за курсом Національного банку України на дату укладання відповідного договору складало суму 1 114 388, 00 грн., у тому числі ПДВ 185 731, 33 грн. Крім того, за цим пунктом, сторони встановили, що, повністю проінвестувавши 209 000, 00 доларів США, дольщик-інвестор отримає у власність 38,3 кв.м площі та змонтований і зданий в експлуатацію ліфт фірми "Коне".

Пунктом 3.4. інвестиційного договору сторони встановили умову про остаточність і незмінність вказаної у п. 3.1. інвестиційного договору суми інвестування.

Відповідно до п. 3.2 інвестиційного договору, дольшик-інвестор зобов`язувався протягом п`яти банківських днів з моменту підписання інвестиційного договору перерахувати замовнику 167 200, 02 доларів США, що за курсом Національного банку України на дату укладання договору складало суму 891 510, 50 грн., у тому числі ПДВ 148 585, 08 грн., та далі щомісячно перераховувати по 4 644, 44 долари США. Також, у цьому пункті 3.2. сторони закріпили, що з моменту сплати усієї суми інвестицій дольщик-інвестор вважається таким, що повністю виконав свої зобов`язання за інвестиційним договором із оплати "об`єкту договору " .

В пункті 3.5. інвестиційного договору сторони визначили валютою платежу - українську гривню. Перерахунок валюти договору в валюту платежу здійснюється за курсом НБУ на день здійснення платежу.

Як про це зазначає позивач, ним було повністю виконано умови, зокрема, п. 3.1. інвестиційного договору та здійснено суму інвестування у розмірі 210 281, 22 доларів США.

Відтак, позивач вказує, що сплативши сто відсотків вартості суми інвестицій, він згідно пункту 3.3. інвестиційного договору став власником відповідного нерухомого майна за адресою: вул. Госпітальна, 14 у Печерському районі м. Києва, загальною площею 35,3 кв. м, а тому має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій.

Однак, 28.12.2020 позивач, отримавши інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, дізнався, що 27.06.2019 за відповідачем приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О.А. зареєстровано право власності на нежитлові приміщення (в літ. А), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14. Підставою для реєстрації права власності став висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, виданий 13.06.2019 ТОВ "Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна".

В обґрунтування необхідності звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що відповідач не маючи жодних правових підстав, порушуючи умови пункту 3.3. інвестиційного договору, здійснив на свою користь державну реєстрацію речових прав на належне на праві власності позивачу нерухоме майно, чим порушив відповідні майнові права позивача.

У зв`язку із протиправними діями відповідача, позивач й звертається до суду із вимогами про визнання за Компанією Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед права власності на нерухоме майно; витребування відповідного нерухомого майна із чужого незаконного володіння та скасування запису про проведену на користь відповідача державної реєстрації права власності на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Із поданих ТОВ "Українські Готелі" (третя особа) пояснень вбачається, що останнє заперечує щодо задоволення позовних вимог ви:ходячи з наступного:

- позивачем не доведено тотожності предмета інвестування та предмета заявлених позовних вимог;

- об`єктивної неможливості існування правовідносин, які позивач зазначає, як фактичні підстави своїх вимог;

- не вчинення позивачем жодних дій задля отримання об`єкту інвестування у власність;

- наявність об`єктивних сумнівів в укладенні сторонами договору інвестування з відповідними умовами;

- необґрунтованість зазначених позивачем підстав для скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за ТОВ "Торг-Альянс".

Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

За приписами ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог статті 11 Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.1991 № 1560-ХІІ (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), інвестиціями є усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об`єкти підприємницької та інших видів діяльності, у результаті якої створюється прибуток доход) або досягається соціальний ефект.

Об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, інші об`єкти власності, а також майнові права (ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність").

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 7 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що усі суб`єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України.

Інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Частиною 2 ст. 19 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що інвесторам, у тому числі іноземним, забезпечується рівноправний режим, що виключає застосування заходів дискримінаційного характеру, які могли б перешкодити управлінню інвестиціями, їх використанню та ліквідації, а також передбачаються умови і порядок вивозу вкладених цінностей і результатів інвестицій.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, виконуючи вищезазначені умови інвестиційного договору, позивачем на користь відповідача було сплачено перший платіж в розмірі 167 200, 02 доларів США, що дорівнює 891 510, 50 грн згідно платіжних доручень № 1 від 10.12.2003 та № 2 від 15.12.2003.

В подальшому позивачем було перераховано на користь відповідача: 99 056, 64 грн, що за курсом НБУ на день здійснення платежу (532, 95 грн. за 100 дол. США) дорівнювало 18 586, 48 доларів США платіжне дорученням № 3 від 15.03.2004; 123 820, 80 грн, що за курсом НБУ на день здійснення платежу (505,50 грн. за 100 дол. США) дорівнювало 24 494, 72 долари США платіжне доручення № 3 від 03.06.2005.

В загальному, згідно означених вище платіжних доручень позивач сплатив за інвестиційним договором загальну суму інвестування у розмірі 210 281, 22 доларів США, тобто повністю виконав пункт 3.1. інвестиційного договору щодо інвестування.

Факт сплати позивачем в повному обсязі суми інвестування та перехід відповідного нерухомого майна у власність позивача відповідач підтвердив довідкою від 10.04.2012 вих. № 14 та переліком інвесторів від 21.11.2012 вих. № 23, який відповідач затвердив і де вказано, що позивачем проінвестовано загальну площу допоміжних приміщень у розмірі 35,3 кв.м, за адресою: вул. Госпітальна, 14 у Печерському районі м. Києва.

Крім того, 24.11.2005 між позивачем, відповідачем та ТОВ "Екотехніка" монтажною організацією, що змонтувала ліфт, було підписано акт прийомки ліфта, за яким змонтований ліфт фірми "Коне" відповідачем та ТОВ "Екотехніка" був переданий у власність позивача та який до цього часу перебуває в експлуатації позивача. Для постійного обслуговування ліфту 01.10.2006 позивачем із ТОВ "ФінЛіфт-К" укладено договір № 30 на технічне обслуговування ліфту. На підтвердження факту перебування відповідного ліфту у власності позивача та постійного надання відповідних послуг до теперішнього часу з боку ТОВ "ФінЛіфт-К", позивачем надано копії відповідних актів надання послуг та платіжних доручень на оплату наданих послуг за періоди: з 01.2013 по 04.2013, з 10.2014 по 12.2014, з 01.2015 по 04.2015, з 30.11.2020 по 30.04.2021, копію листа від 03.08.2007 ТОВ "ФінЛіфт-К".

26.04.2007 розпорядженням № 484 Печерської районної у місті Києві державної адміністрації "Про затвердження акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта "Офісна споруда за адресою: вул. Госпітальній, 12-Г" було затверджено відповідний акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 26.04.2007.

Відповідно до розпорядження № 3 Печерської районної у місті Києві державної адміністрації від 08.01.2008 "Про присвоєння поштової адреси завершеного будівництвом офісному будинку на вул. Госпітальній, 12-Г", адресі завершеного будівництвом офісному будинку на вул. Госпітальній, 12-Г було присвоєно поштову адресу: вул. Госпітальна, 14 у Печерському районі м. Києва.

Також, актом № 1 від 18.11.2012 розподілу площ за адресою: вул. Госпітальна, 14 у Печерському районі м. Києва, який був підписаний усіма інвесторами відповідної офісної споруди, підтверджується прийняття позивачем нерухомого майна у власність та його приналежність на праві власності Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України).

Відтак, сплативши сто відсотків вартості суми інвестицій, позивач згідно пункту 3.3. інвестиційного договору став власником відповідного нерухомого майна за адресою: вул. Госпітальна, 14 у Печерському районі м. Києва, загальною площею 35,3 кв.м, а тому має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій.

Водночас, відповідач зареєструвавши за собою право власності на спірне майно, протиправно позбавив позивача права власності на відповідне майно, чим у свою чергу унеможливив володіння та розпорядження цим майном на власний розсуд.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Крім того, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України)

Передумовою для застосування положень наведеної норми є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Зазначені положення стосуються випадків, коли наявне, належно набуте від попереднього власника та належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою, або у разі відсутності в особи документів, що засвідчують належність їй такого права, у зв`язку з їх втратою.

Відтак, відповідний позов пред`явлено на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності чи іншого речового права на майно.

Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Отже, до предмета доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 26.06.2018 у справі 911/5039/14.

Твердження третьої особи щодо недоведеності позивачем тотожності предмета інвестування та предмета заявлених позовних вимог, не заслуговують на увагу з огляду на слідуюче.

Згідно наданих позивачем документів, а саме акту розподілу площ № 1 від 18.11.2012, переліку інвесторів від 21.11.2012 вих. № 23, оформленого відповідачем, відповідна прибудова входила до складу цілої офісної споруди із офісними та допоміжними приміщеннями, на момент будівництва, по вул. Госпітальній, 12-Г м. Києва, про що й вказано в акті державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта "Офісна споруда за адресою: вул. Госпітальній, 12-Г" від 26.04.2007 № 484.

Також, у вказаних акті розподілу площ № 1 від 18.11.2012 та переліку інвесторів від 21.11.2012 вих. № 23 зазначено, що Компанії як інвестору належить 35,3 кв.м відповідних площ, тобто, сторони уточнили фактичний розмір належних Компанії квадратних метрів у відповідній будівлі.

Оскільки, станом на момент будівництва відповідної офісної споруди, за адресою вул. Госпітальна, 12-Г м. Києва вже існувала нежитлова будівля, в якій позивач 08.08.2003 придбав частину приміщень, то, відповідно, Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією й було прийнято розпорядження "Про присвоєння поштової адреси завершеного будівництвом офісному будинку на вул. Госпітальній, 12-Г" від 08.01.2008 за № 3, за яким відповідному завершеному будівництвом офісному будинку було присвоєно поштову адресу: вул. Госпітальна, 14.

Належність позивачу на праві власності відповідного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, підтверджується наданою суду копією договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 8/8 від 08.08.2003 та актом прийому-передачі майна № 1 від 11.08.2003. На підтвердження факту реєстрації права власності на відповідні приміщення, позивачем надано копію реєстраційного посвідчення Київського МБТІ від 23.06.2004 № 646-3.

З приводу подання означених документів позивач зазначає, що до правовстановлюючих документів на нерухоме майно належать усі документи, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а документами, що тільки підтверджують право власності на нерухоме майно, є Реєстраційні посвідчення, Витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідка Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки тощо. При цьому, Реєстраційне посвідчення видавалося БТІ до запровадження реєстру прав власності на нерухоме майно, враховуючи норму ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень", цей документ визнається дійсним на сьогодні, оскільки виданий відповідно до законодавства, яке було чинним на момент його видачі, тобто, власності позивача на відповідне нерухоме майно по вул. Госпітальна, 12-Г у м. Києві є зареєстрованим з 2004 року.

Так, у відповідно до пп. 2.1.3 інвестиційного договору, замовник зобов`язався надати дольщику-інвестору для вчинення дій із реєстрації права власності на проінвестований об`єкт нерухомості відповідні документи, які необхідні були дольщику-інвестору для оформлення права власності на об`єкт інвестицій, у тому числі документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку та завірену в установленому порядку копію примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії, як цього вимагав пункт 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 (у редакції станом на 19.09.2012.

Втім, позивач зазначає, що всупереч вказаним умовам інвестиційного договору та чинного на той момент (на дату затвердження переліку інвесторів) законодавства відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання.

Про вказані обставини позивач неодноразово звертався до відповідача, у підтвердження чого було надано суду копію відповідного листа від 21.05.2008 вих. № 29/21.05.

Також, позивач наголошує, що відповідач протягом існування відносин у межах інвестиційного договору систематично допускав порушення у виконанні його умов, про що свідчать відповідні листи: від 22.09.2005 вих. № 09/22.09, від 29.09.2005 вих. № 10/29.09, від 03.11.2005 вих. № 12/03 11, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд відзначає, що доказів, щоб свідчили про виконання відповідачем належним чином обумовлених договірних зобов`язань, щодо надання позивачу визначених підпунктом 2.1.3 пункту 2.1. інвестиційного договору документів в матеріалах справи не міститься, що у свою чергу унеможливлює здійснення дій із реєстрації права власності на збудоване та фактично прийняте у власність нерухоме майно.

Крім того, приписами статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає. Відповідний висновок викладений у постанові Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18.

Означене вище, також спростовує твердження третьої особи щодо об`єктивної неможливості існування правовідносин та не отримання об`єкту інвестування у власність.

Не заслуговують на увагу й твердження третьої особи, що додаток № 1 до інвестиційного договору має відношення до іншого договору через зазначення дати "25.11.2003", адже, схема розміщення приміщень відповідного додатку до інвестиційного договору, з урахуванням уточнень, повністю відповідає планам поверхів Технічного паспорту на відповідні нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 14, літ. "А", копія якого міститься в матеріалах справи. До того ж, розмір внутрішніх площ Технічного паспорту повністю співпадає із розміром площ, вказаних в акті розподілу площ № 1 від 18.11.2012.

Твердження третьої особи про відсутність в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про ліфт за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 14, літ. "А", є доказом різності відповідних об`єктів нерухомості, відхиляються судом, оскільки, по перше: ліфт, у розумінні ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України, не є об`єктом нерухомого майна. По друге: відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV із наступними змінами, Порядок ведення Державного реєстру прав визначає КМУ. Порядоком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1141 (у редакції постанови КМУ від 06.06.2018 № 484) не передбачено, що інформація про ліфт є складовою частиною інформації, яка підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, факт того, що спірний об`єкт нерухомого майна є відокремленим у складі відповідної будівлі із окремим входом по вул. Госпітальна, 14 у м. Києві, підтверджується наданим позивачем технічним паспортом на нежитловий будинок (приміщення) (інвентаризаційна справа 44915 виготовлений станом на 18.02.2008), а також поданим третьою особою висновком ТОВ "Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна", виданим відповідачеві.

Що стосується тверджень третьої особи, щодо обізнаності Компанії про наявність у відповідача права власності починаючи із 2014 року, то слід відзначити наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1141 (у редакції постанови КМУ від 06.06.2018 № 484), після внесення відомостей про речові права на нерухоме майно, обтяження таких прав до Державного реєстру прав відповідним відомостям автоматично присвоюється номер, який є їх ідентифікатором. Дата і час державної реєстрації набуття, зміни чи припинення права власності, довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань, речових прав на нерухоме майно, похідних від права власності, обтяжень речових прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна фіксуються автоматично та відповідають даті і часу реєстрації відповідної заяви.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої позивачем 28.12.2020, вбачається що саме 27.06.2019 за відповідачем було зареєстровано право власності на спірні нежитлові приміщення.

Разом з тим, позивач зазначає, що про наявність у відповідача зареєстрованого права власності на іншу дату йому відомо не було, документами, підтверджуючими цю обставину позивач не володіє.

Судом відхиляються твердження третьої особи щодо "…нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12- Г (в подальшому Госпітальна, 14)..." були відчужені позивачем, посилаючись при цьому на судові рішення в адміністративній справі № 2а-5929/09/2670 як на доказ цих обставин.

Водночас, суд відзначає, що зміст відповідних судових рішень не містить підтвердження означеного вище твердження третьої особи.

Адміністративними судами не було встановлено факту відчуження позивачем за відповідними правочинами нерухомості ані за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ані за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 14. Навпаки, у відповідних судових рішеннях вказано, що позивач протягом "...з 18.07.2000 по 31.12.2008…" здавав відповідне нерухоме майно в оренду, тобто, позивач не здійснював відчуження належного йому по вулиці Госпітальній у місті Києві нерухомого майна, у тому числі спірного.

Поміж іншого, суд зазначає, що третя особа, вказуючи про наявність у неї сумнівів щодо укладення інвестиційного договору намагається звести розгляд даної справи у площину чинності інвестиційного договору та дійсності факту укладення, тим самим визначає його предметом спору у цій справі, змінюючи предмет спору, хоча за своїм процесуальним статусом не має на це жодних процесуальних прав.

Предметом спору в даній справі є визнання права власності на нерухоме майно, яке перебуває у повному володінні і користуванні позивача, відносного якого відповідачем протиправно було оформлено право власності на власне ім`я.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем заперечень щодо задоволення позовних вимог до суду не подано, а тим більше не ставилося питання та не наводилося жодних обставин з посиланням на вірогідні засоби доказування щодо чинності інвестиційного договору та дійсності його укладення.

Відтак, суд зазначає, що ставити під сумнів укладення 09.12.2003 між ТОВ "Торг-Альянс" та Компанією Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед інвестиційного договору взагалі не вбачається можливим.

Що стосується поданого третьою особою копії "договору про інвестування в будівництво об`єкту "Прибудова окремої вхідної групи з ліфтом та офісними приміщеннями до будинку по вул. Госпітальній, 12-Г в Печерському районі м. Києва" із датою 01.12.2003, то дану копію договору третя особа намагається представити, як доказ наявності сумнівів в укладенні між позивачем та відповідачем 09.12.2003 інвестиційного договору.

Разом з тим, зі змісту додаткових поясненнях третьої особи вбачається, що копія договору є матеріалами виконавчого провадження № 60614470, боржником за яким є відповідач.

При цьому, із поданої третьою особою копії листа ТОВ "Київ Сіті Інвест СТ" від 31.05.2021 (вих. № 31/05) відомо, що копія договору начебто була надана безпосередньо відповідачем та отримана безпосередньо приватним виконавцем для підтвердження наявності у відповідача "...відносин з інвесторами по окремим об`єктах.".

Наголошуючи про відмінність календарних дат копії договору та інвестиційного договору, третя особа також вказує про відмінність їх тексту, втім, не наводить жодного доказу на підтвердження цієї позиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, третьою особою не доведено у належний спосіб свої аргументи щодо відмінності текстів копії та інвестиційного договору.

Крім того, суд звертає увагу, що подана третьою особою копія договору не містить доказів того, що вона виготовлена саме із оригінального тексту документа оскільки незавірена належним чином жодною уповноваженою особою, у першу чергу відповідачем, який безпосередньо "надав" її приватному виконавцю.

За приписами ч. 2 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України).

Подана до господарського суду 02.06.2021 копія договору містить проставлену уповноваженим представником третьої особи позначку. "згідно з оригіналом" та дату такого засвідчення - 01.06.2021, тобто, представник третьої особи своїм підписом підтвердив відповідність копії договору оригіналу, який заходиться у третьої особи.

Водночас, безпосередньо у додаткових поясненнях, так і письмовій відповіді ТОВ "Київ Сіті Інвест СТ" від 31.05.2021 (вих. № 31/05) відсутні дані, що підтверджують наявність у вказаних осіб оригіналу документа, датованого 01.12.2003 та із назвою "договір про інвестування в будівництво об`єкту "Прибудова окремої вхідної групи з ліфтом та офісними приміщеннями до будинку по вул. Госпітальній, 12-Г в Печерському районі м. Києва", тобто, третьою особою, порушено означені вище приписи ч. 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, надана третьою особою копія договору про інвестування в будівництво об`єкту "Прибудова окремої вхідної групи з ліфтом та офісними приміщеннями до будинку по вул. Госпітальній, 12-Г в Печерському районі м. Києва" із датою 01.12.2003 не приймається судом, як належний та допустимий доказ.

Також, у додаткових поясненнях з посиланням на копію технічного паспорту на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по вул. Госпітальній № 14 місто Київ, виготовленого станом на 23.10.2020, вказано, що "...спірний об`єкт...містить в собі (має складовою) ще один ліфт (із прилеглими відповідними приміщеннями).". Наданим доказом третя особа намагається довести, що об`єкт інвестування є спірним та невизначеним.

Однак, надана копія технічного паспорту, також не має підтвердження її відповідності оригіналу відповідного технічного паспорту, тобто, є неналежним та недопустимим доказом у даній справі.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, враховуючи наявність у Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед відповідних документів, що доводять факт виконання умов інвестиційного договору щодо повного фінансування та приналежності позивачеві відповідного спірного нерухомого майна, та зважаючи на те, що дії відповідача встановлюють умови, за якими відсутні інші, окрім судового, шляхи для відновлення порушеного права, то за таких обставин, вимога позивача про визнання за ним з 26.04.2007 права власності на нежитлові приміщення (в літ. А), за реєстраційним номером 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14 є обґрунтованою, документально та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV у чинній редакції, однією із підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Отже, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то, вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна, також, відповідає належному способу захисту права. Задоволення відповідного віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Наведена правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114-116), від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 98).

Таким чином, вимога позивача про витребування нерухомого майна від відповідача, який незаконно, без відповідної правової підстави заволодів ним, відповідає приписам статті 387 Цивільного кодексу України та висновкам щодо застосування цієї норми права, викладеним у відповідних постановах Верховного Суду.

Крім того, задоволення вимоги позивача за даним позовом про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію права за відповідачем також забезпечить належний захист прав та інтересів позивача, що підтверджується відповідними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 07.04.2020 у справі № 904/3657/18 (пункт 100), а також у постановах від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.17), від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 (пункт 5.17), від 14.11.2018 у справі № 813/1462/17 (пункт 28.3).

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (Tottenham offices and hauses limited) - задовольнити.

2. Визнати з 26.04.2007 за Компанією Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (Tottenham offices and hauses limited), реєстраційний номер 3841279; зареєстрований офіс за адресою: 3-й поверх, Палладіум Хаус, 1-4 Арджил Стріт, Лондон, W1F 7LD, Англія) право власності на нежитлові приміщення (в літ. А), за реєстраційним номером 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14.

3. Витребувати нежитлові приміщення (в літ. А), за реєстраційним номером 1862900980000, загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 14, з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12 Г; ідентифікаційний код: 30634134) у власність Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (Tottenham offices and hauses limited), реєстраційний номер 3841279; зареєстрований офіс за адресою: 3-й поверх, Палладіум Хаус, 1-4 Арджил Стріт, Лондон, W1F 7LD, Англія).

4. Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12 Г; ідентифікаційний код: 30634134) на нежитлові приміщення (в літ. А) загальною площею 35,3 кв.м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 14 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1862900980000, індексний номер: 47583909 від 02.07.2019).

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Альянс" (01023, м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12 Г; ідентифікаційний код: 30634134) на користь Компанії Тоттенхем офісіз енд хаусіз лімітед (Tottenham offices and hauses limited), реєстраційний номер 3841279; зареєстрований офіс за адресою: 3-й поверх, Палладіум Хаус, 1-4 Арджил Стріт, Лондон, W1F 7LD, Англія) витрат по сплаті судового збору в розмірі 20 919 (двадцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн 82 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 06.09.2021

Суддя Д.О. Баранов