Ухвала

від 01.09.2021 по справі 4/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.09.2021Справа № 4/260 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима"

про заміну сторони виконавчого провадження у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Морський транспортний банк"

до фізичної особи-підприємця Ступака Дмитра Васильовича

про розірвання кредитного договору та стягнення 375 504,85 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Масна А.А.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2009 позов задоволено повністю, розірвано кредитний договір №100/К від 26.07.2006 та стягнуто з ФОП Ступака Д.В. на користь ВАТ "Морський транспортний банк" 347 625,6 грн - заборгованості, 21 938,28 грн - відсотків, 5 940,92 грн - пені, 7 200 - комісії, 3 840 грн - державного мита, 118 грн - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

17.08.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" надійшла заява про заміну сторони у справі, а саме стягувача - ПАТ "Марфін Банк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Проксима".

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана заява передана для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 19.08.2021 вказана заява призначена до розгляду на 01.09.2021.

У судове засідання 01.09.2021 представники сторін не з`явилися, причин неявки суду не повідомили, про місце, дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Проксима" та Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" було укладено договір про відступлення права вимоги №100/К, відповідно до умов якого право вимоги за кредитним договором №100/К від 26.07.2006, який був укладений між ВАТ "Морський транспортний банк" (у подальшому найменування було змінено на Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк") та фізичною особою-підприємцем Ступак Д.В., перейшло до заявника.

Відповідно до п. 2.1 договору, кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорі, та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених Договором. При цьому, новий кредитор набуватиме статус правонаступника кредитора відповідно до чинного законодавства України у виконавчому провадженні, пов`язаному з правом вимоги.

У дату відступлення права вимоги кредитор вважається таким, що відступив, а новий кредитор таким, що набув права вимоги до боржника та набув усіх прав та обов`язків сторони - кредитора за кредитним договором. Права вимоги переходять до нового кредитора у повному обсязі. З дати відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора (пункт 2.2 договору).

Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим, для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи, у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

За приписами ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №910/16109/14.

Внаслідок заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим, припиняється її статус як сторони виконавчого провадження. Заміна такої особи належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 334 Господарського процесуального кодексу України за заявою, зокрема, заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За приписами ч. 5 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як зазначалося судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.07.2009 позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2010 указане рішення суду залишене без змін.

Таким чином, станом на день подання заяви про заміну стягувача строк пред`явлення до виконання наказу про примусове виконання рішення закінчився.

Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Тобто, не може бути предметом відступлення права вимоги та вимога, яка не виникла та/або не існувала на момент переходу права.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 у справах №6-459цс-17 та №752/8842/14-ц, Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №756/9788/15-ц та від 21.01.2019 у справі №909/1411/13.

Відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість штучно збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №910/10031/13, від 30.07.2019 у справі №5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

У той же час, як було зазначено вище, договір про відступлення прав вимоги №100/К між Публічним акціонерним товариством "МТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" було укладено 21.12.2018.

Відтак, зі змісту наявних у матеріалах справи документів вбачається, що строк пред`явлення виконавчого документу на виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.07.2009 сплив ще до придбання 21.12.2018 заявником прав вимоги до боржника. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів, які підтверджують те, що під час продажу заявнику права вимоги за Договором строк пред`явлення виконавчого документа у справі № 4/260 до виконання не закінчився, що свідчило б про фактичну дійсність спірної вимоги, яка передавалася за договором, і заявником не надано суду належних доказів, які підтверджують період переривання строку пред`явлення наказу про примусове виконання рішення суду від 28.07.2009 року в справі №4/260 до виконання у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що подання заяви про заміну стягувача його правонаступником після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, що не був поновлений судом, виключає можливість задоволення такої заяви.

Керуючись ст. 52, 234-235, 334 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Проксима" про заміну сторони виконавчого провадження від 17.08.2021 у справі №4/260 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 06.09.2021.

Суддя Н.І. Зеленіна