Ухвала
від 06.09.2021 по справі 926/3615/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06 вересня 2021 року Справа № 926/3615/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегалайн Інвест м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю Текіла Голд , м.Чернівці

про стягнення заборгованості у сумі 235542,56 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю Мегалайн Інвест звернулося до Господарського суду Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю Текіла Голд з позовом, в якому просить стягнути заборгованість за виконані будівельні роботи за договором генерального підряду №09-19/Р від 04.06.2019, в сумі 235 542,56 грн, з яких 193970,29 грн основної заборгованості, 5920,55 грн відсотків за користування грошовими коштами, 16254,69 грн інфляційних втрат та 19397,03 грн штрафу, нарахованих за період з 13.05.2020 по 19.05.2021.

В обґрунтування позовних вимов позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору генерального підряду №09-19/Р від 04.06.2019 в частині сплати коштів за обсяг виконаних робіт.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову (вх. № 3616), в якій Товариство з обмеженою відповідальністю Мегалайн Інвест просить до вирішення спору у справі по суті та набрання рішенням законної сили забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Текіла Голд (58000, м.Чернівці, пр-т., Незалежності, буд.,106, оф.503-В, код 40504261), що обліковуються на будь-яких розрахункових рахунках ТОВ Текіла Голд , в межах ціни позову в сумі 235 542,56 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю Мегалайн Інвест посилається на те, що позивач неодноразово намагався зв`язатися з відповідачем для мирного врегулювання спору, однак відповідач на зв`язок не виходить; від будь-яких контактів ухиляється.

В подальшому, позивач вказує на те, що ним, 15 квітня 2021 року надіслано на адресу відповідача претензію про негайне погашення суми боргу, однак від останнього не надійшли ані кошти за виконану роботу, ані відповідь на претензію.

Відтак, позивач вважає, що відповідач продовжить політику ухиляння від погашення боргів, у зв`язку з чим, просить суд накласти арешт на грошові кошти банківських рахунків відповідача у розмірі 235 542,56 грн.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду України в окремих питаннях застосування положень ГПК України вказав, що пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. При цьому, за змістом цієї норми захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору.

Як зазначено в пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» , умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду юстиції» , «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 16 червня 2011 року № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За змістом пунктів 3, 4 частини 1 статті 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Згідно частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову (ч. 6 ст. 140 ГПК України).

З урахуванням загальних принципів та вимог господарського судочинства, передбачених, зокрема, частиною 3 статті 13 та статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 139 ГПК України обов`язковим є належне обґрунтування заяви про забезпечення позову, зокрема 1) доводами про те, які саме фактичні обставини та яким саме чином суттєво перешкоджатимуть чи будуть унеможливлювати, при прийнятті судом рішення про задоволення позову, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття заходів забезпечення позову, та 2) доказами, на підтвердження вказаних обставин.

Верховний Суд у постанові від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17 зазначив, що забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Слід зазначити, що, висловивши сумніви стосовно проведення відповідачем повних розрахунків з позивачем, останній не навів будь-яких доводів щодо їх обґрунтованості та не надав доказів на підтвердження обставин, які свідчать, що невжиття судом заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Саме лише посилання заявника, на недобросовісність виконання відповідачем договірних зобов`язань без доведення обставин, що утруднюють чи унеможливлюють виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Крім цього, заявником не вказано жодних з банківських рахунків відповідача.

Відтак, за результатами розгляду заяви про забезпечення позову суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мегалайн Інвест про забезпечення позову (вх. № 3616) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 06.09.2021.

Суддя О.В. Гончарук

Дата ухвалення рішення06.09.2021
Оприлюднено07.09.2021

Судовий реєстр по справі —926/3615/21

Ухвала від 02.12.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гончарук Олег Валентинович

Ухвала від 12.11.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гончарук Олег Валентинович

Ухвала від 04.11.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гончарук Олег Валентинович

Ухвала від 11.10.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гончарук Олег Валентинович

Ухвала від 06.09.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гончарук Олег Валентинович

Ухвала від 06.09.2021

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Гончарук Олег Валентинович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні