Ухвала
від 06.09.2021 по справі 160/15476/21
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

06 вересня 2021 р.Справа №160/15476/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову , яка подана разом із позовною заявою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення сесії VII скликання Дніпровської міської ради 02.09.2020 року № 319/20, яким ТОВ Сітілайн ЛТД , код ЄДРПОУ 40161448, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Глинки, 17 та проведення її експертної грошової оцінки для продажу.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, у якій позивач просить суд: зупинити дію рішення сесії VII скликання Дніпровської міської ради 02.09.2020 року № 319/20, яким ТОВ Сітілайн ЛТД , код ЄДРПОУ 40161448, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Глинки, 17 та проведення її експертної грошової оцінки для продажу, до набрання рішенням суду законної сили; заборонити Дніпровській міській раді (код ЄДРПОУ 26510514) затверджувати у порядку денному та розглядати на сесії питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Глинки, 17, ТОВ Сітілайн ЛТД , код ЄДРПОУ 40161448, до набрання рішенням суду законної сили.

Клопотання обгрунтовано тим, що позивач як і ТОВ Сітілайн ЛТД претендує на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:02:415:0059; оскаржуване рішення має ознаки протиправності, оскільки наданню дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:415:0059 має передувати рішення органу місцевого самоврядування про виставлення вказаної земельної ділянки на торги окремим лотом.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

З огляду на викладене, посилання позивача на невмотивованість та необґрунтованість оскарженого рішення відповідача як на очевидні ознаки протиправності останнього підлягають відхиленню.

Доводи того, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваного позивачем рішення зумовить настання негативних та незворотних наслідків для позивача не підтверджені наданими доказами. Так само позивачем не зазначено, на підставі яких саме доказів підтверджено доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективність захисту і унеможливити поновлення порушених прав позивача.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб фактично вирішить спір по суті, що суперечить меті застосування статті 150 КАС України.

З приводу негативних наслідків для позивача, суд зазначає, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України

Суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність (користування).

Фактично забезпечення позову, яке просить позивач суд прийняти, спрямовано на позбавлення власника земельної ділянки - територіальної громади, від імені якого діє відповідач, вчиняти дії передбачені чинним законодаством України, а саме: статтею 118 Земельного кодексу України, що на думку суду є недопустимим.

Керуючись ст.150, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 1 статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя С.В. Златін

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.09.2021
Оприлюднено07.09.2021
Номер документу99385008
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —160/15476/21

Ухвала від 01.11.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

Ухвала від 29.09.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

Ухвала від 21.09.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

Ухвала від 06.09.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

Ухвала від 06.09.2021

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Златін Станіслав Вікторович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні