ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2021 року Справа № 160/11273/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енерком до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ :
09.07.2021 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРКОМ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.04.2021 р. №4688 про відповідність ТОВ ЕНЕРКОМ критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області виключити інформацію про наявність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.04.2021 р. №4688 про відповідність ТОВ ЕНЕРКОМ критеріям ризиковості платника податку з баз Електронного кабінету платника податків щодо ТОВ ЕНЕРКОМ .
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що позивача безпідставно включено до переліку підприємств, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, оскільки товариство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків.
При цьому, позивач зауважив, що оскаржуване рішення відповідача не містить ані переліку конкретних фактичних даних про контрагентів позивача, які б могли свідчити про наявність ознак ризиковості, ані відповідного законодавчого обґрунтування. Рішення податкового органу прийнято виключно на підставі даних інформаційних баз контролюючого органу, будь-які інші матеріали, контролюючим органом не використовувались. При цьому, рішення відповідача не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.п. 1.6 п. 1 листа Державної фіскальної служби України № 1962/99-99-29-05-01-01 від 07.08.2019 року.
Вказує, що фактично відповідачем прийняте оскаржуване рішення за відсутності об`єктивних ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до переліку ризикових платників податків.
Виходячи з викладеного, позивач вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та протиправним, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копію вказаної ухвали суду від 12.07.2021 р. отримано представником відповідача разом позовною заявою та доданими до неї матеріалами, що підтверджується розпискою представника відповідача від 15.07.2021 року, наявною в матеріалах справи.
03.08.2021 року за допомогою засобів поштового зв`язку до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що приймаючи оскаржене рішення податковий орган діяв у спосіб, передбачений законодавством України, ураховуючи податкову інформацію, яка свідчить про наявність у діях позивача ознак здійснення ризикових операцій. Представник відповідача зазначив, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.
Вказує, що перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
П.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПКУ передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв 'язку.
Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПКУ. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПКУ, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
За таких обставин і дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових, є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними встановленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає так як дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.
З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Окрім того, у відзиві на позов відповідач заявляє клопотання про заміну відповідача по справі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658).
Розглянувши вищевказане клопотання відповідача про заміну відповідача у цій справі, суд не находить підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Згідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
В той же час, ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Частиною 5 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, аналіз вказаних норм свідчить про те, що до правонаступників переходять права та обов`язки юридичної особи, які ліквідовуються чи реорганізовуються, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення такої юридичної особи.
Разом з тим, як встановлено судом згідно відомостей з ЄДРПОУ під час розгляду клопотання відповідача про заміну сторони у даній справі - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - вказана юридична особа станом на 06.09.2021 р. перебуває лише у стані припинення, тобто, запис про припинення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у ЄДРПОУ відсутній.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що станом на 06.09.2021 р. відповідач у даній адміністративній справі - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, не є припиненим у встановленому законодавством порядку, такий запис у єдиному державному реєстрі станом на 06.09.2021 р. відсутній, наразі триває реорганізація відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, вказаний відповідач виконує свої повноваження до моменту внесення відповідного запису до реєстру про припинення юридичної особи, а тому підстави для його заміни у адміністративного суду відсутні.
Приймаючи до уваги викладене, клопотання відповідача про заміну відповідача по справі - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) задоволенню не підлягає.
У відповідності до положень ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Товариство з обмеженою відповідальністю Енерком зареєстровано 02.03.2004 року в якості юридичної особи, номер запису 1 227 120 0000 007130, код ЄДРПОУ 32693542. Основним видом діяльності підприємства згідно КВЕД є будівництво житлових і нежитлових будівель (Код КВЕД 41.20). Товариство з обмеженою відповідальністю Енерком має клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом економічної діяльності 52 та має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.06.2018р. № 37-Л на провадження Господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками та дозволи Державного комітету Україїни з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд) на виконання робіт підвищеної небезпеки № 517.11.15-45.21.1 та № 518.11.15-45.21.1 від 16.12.2011року.
Згідно з протоколом № 165 від 06.04.2021 року комісією ГУ ДПС в Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглянуто інформацію, отриману в межах Алгоритму дій структурного підрозділу ГУ ДПС щодо моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затвердженого Розпорядження ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.01.2021р. № 5-р (зі змінами) ТОВ Енерком (код ЄДРПОУ 32693542), які за даними відповідного структурного підрозділу відповідають критеріям ризиковості.
06.04.2021 року відповідачем було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 4688, яким комісія регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженої постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року встановила відповідність платника податків позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платник податків, (наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій).
Таким чином, оскаржуваним рішенням, на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 відповідачем включено позивача до переліку ризикових підприємств. Підставою зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: "наявна податкова інформація".
Не погоджуючись з вищевказаними діями та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем станом до 06.04.2021 року було подано на реєстрацію податкову накладну № 422 від 10.10.2019р. з розрахунком коригування № 1 від 04.05.2020 року по взаємовідносинам з ТОВ Оріон (код ЄДРПОУ 13448452). Позивачем за вказаний період (квітень 2021 року) своєчасно подано податкову декларацію з ПДВ, що підтверджується квитанцією № 2, наявною в матеріалах справи.
04.05.2020р. реєстрацію податкової накладної № 422 від 04.05.2020р. зупинено з зазначенням, що платних податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості.
17.01.2020 року позивачем було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого( сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, що підтверджується квитанцією № 2, з відміткою про прийняття пакету документів.
13.04.2020 року позивачем було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, що підтверджується квитанцією № 2 з відміткою про прийняття пакету документів.
Матеріали справи не містять доказів щодо подальшої подачі позивачем на реєстрацію інших податкових накладних та здійснення інших господарських операцій.
Як зазначалося вище, підставою для прийняття рішення відповідачем зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: наявна податкова інформація.
Відповідно до п. 8 критеріїв ризиковості платника податків на додану вартість Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 року у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Таким чином, суд зауважує, що до 06.04.2021 р. (дата віднесення позивача до ризикових) в реєстрації податкових накладних не було відмовлено.
У додатку 4 до Порядку №1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку
Відповідно до обставин справи, між сторонами виник спір щодо правомірності рішення щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості.
Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку» .
Тобто, Порядок № 1165, який є чинним та діяв під час прийняття спірного рішення, прямо передбачає можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20.
Оскаржуваним рішенням від 06.04.2021 року № 4688 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
В оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено наступне: « наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій .
При цьому оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Щодо підстав, які слугували віднесенню платника податків до ризикових відповідач посилається на те, що у податкового органу наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб`єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій.
Однак, судом встановлено, що до дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 160/4685/20 визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.04.2020р. № 6227 про відповідність приватного підприємства Оріон критеріям ризиковості платника податку, який є контрагентом позивача.
Слід зауважити, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 160/5563/20 від 20.01.2021року рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області від 04.02.2020р. № 3473 визнано протиправним і судом було зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити інформацію про наявність цього рішення з баз електронного кабінету платника податків щодо ТОВ Енерком .
Оскаржуване рішення було прийнято 06.04.2021року.
За таких обставин, відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення мало бути досліджено період з 04.02.2020 року по 06.04.2021 року (дата винесення оскаржуваного рішення).
Отже, судом не можуть бути враховані доводи відповідача стосовно господарських операцій, вчинених Товариством з обмеженою відповідальністю Енерком за періоди 2018-2019 роки.
Відповідачем не надано доказів внесення контрагентів позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Відповідач впродовж судового розгляду не навів та не надав відповідних доказів у справі, щодо наявності інших підставі, які слугували віднесенню позивача до ризикових підприємств.
Таким чином, відповідач не довів, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Враховуючи зазначене, суд робить висновок, що оскаржуване рішення № 4688 від 06.04.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості позивача не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи, з урахуванням чого зазначене рішення є протиправним та належать до скасування.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У зв`язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Отже, позовні вимоги про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії є однією вимогою, судовий збір становить 2270,00грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Частиною 5 статті 7 Закону визначено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно з п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.
Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до відповідного головного управління Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Енерком до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 4688 від 06.04.2021 року про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю Енерком (код ЄДРПОУ 32693542) критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити інформацію про наявність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.04.2021 р. №4688 про відповідність ТОВ ЕНЕРКОМ (код ЄДРПОУ 32693542) критеріям ризиковості платника податку з баз Електронного кабінету платника податків щодо ТОВ ЕНЕРКОМ .
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енерком (код ЄДРПОУ 32693542) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2021 |
Оприлюднено | 08.09.2021 |
Номер документу | 99385093 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні