Рішення

від 01.09.2021 по справі 404/6430/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/6430/20

Номер провадження 2/404/1886/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Мохонько В.В.,

за участі секретаря - Добровольської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року представник позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 5815822 від 19.11.2007 року , згідно з яким надано кредит у сумі 57 000,00 (п`ятдисят сім тисяч доларів США 00 центів), строком до 19.11.2027 року для придбання нерухомості: будинку реєстраційний номер: 15818948 загальною площею: 65,09 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було передано в іпотеку житловий будинок реєстраційний номер: 15818948 загальною площею: 65,09 кв.м., житловою площею: 41,47 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору іпотеки посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю № 5819035 від 19.11.2007 року та зареєстрованого в реєстрі під № 3655.

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за кредитним договором Банк реалізував право на звернення стягнення шляхом набуття у свою власність предмету іпотеки.

Державний реєстратор Созонівської сільської ради Кіровоградської області Марченко О.А. на підставі договору іпотеки зареєстрував за позивачем право власності на вищевказаний будинок про що було прийнято відповідне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46180638 від 27.03.2019 р. та було зареєстровано право власності позивача на предмет іпотеки, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 09.08.2019 року.

На дату звернення до суду Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк є власником будинку, який знаходиться у АДРЕСА_2 .

Посилаючись на відповідні норми ЦК України та інші норми діючого законодавства позивач просив визнати право власності на земельну ділянку цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа: 0,0512 га; кадастровий номер: 3510100000:11:066:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.11.2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.12.2020 року відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.02.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач до суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений судом належним чином, правом подачі відзиву на позов не скористався.

За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, в межах наданих доказів, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до кредитного договору від 19.11.2007 року № 5815822 відповідачу надано кредит у сумі 57 000,00 (п`ятдисят сім тисяч доларів США 00 центів), строком до 19.11.2027 року для придбання будинку реєстраційний номер: 15818948 загальною площею: 65,09 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору іпотеки посвідченим приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Цимбаревич Л.Ю № 5819035 від 19.11.2007 року та зареєстрованого в реєстрі під № 3655 передано в іпотеку житловий будинок реєстраційний номер: 15818948 загальною площею: 65,09 кв.м., житловою площею: 41,47 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, Банк реалізував право на звернення стягнення шляхом набуття у свою власність предмету іпотеки.

В свою чергу державний реєстратор Созонівської сільської ради, Кіровоградської області Марченко О.А. на підставі договору іпотеки зареєстрував за позивачем право власності на вищевказаний будинок про що було прийнято відповідне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46180638 від 27.03.2019 р.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 377 ЦК України встановлює, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Така сама норма закріплена у ч.1 та ч.6 статті 120 Земельного кодексу України, що зазначають, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до правової позиції у справі №6-253цс16 від 13.04.2016р. та № 6-2225 цс16 вказано: За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості. .

Частина 6 ст. 120 ЗК передбачає, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. .

Частиною першою ст. 181 Цивільного кодексу земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення, віднесено до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість).

У свою чергу, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 цього Кодексу).

Крім того, цивільне законодавство виокремлює складові частини речі та складні речі . Так, згідно зі ст. 187 Цивільного кодексускладовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст. 380 Цивільного кодексу).

Враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що житловий будинок, будівля або споруда не можуть бути відокремлені від земельної ділянки без їх пошкодження або істотного знецінення. Такі об`єкти є фактично складовою частиною земельної ділянки.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Згідно ч.1 ст. 381 ЦК України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Частина 2 ст. 381 ЦК України, вказує, що у разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правове значення визнання садиби самостійним об`єктом права власності полягає, зокрема, в тому, що в разі відчуження житлового будинку вважатиметься, що відчужується вся садиба, якщо інше прямо не передбачено договором або законом. Це означає, що в садибі головною річчю є житловий будинок, а інші складові елементи є його приналежністю (ст. 186 ЦК).

Зокрема, стаття 186 ЦК України, визначає поняття головної речі і приналежної речі .

Так, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.

Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Верховний Суд України у своїй судовій практиці сформував правову позицію щодо наявності загального принципу цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований: "За цим принципом визначення правового режиму земельної ділянки перебуває в прямій залежності від права власності на будівлю та споруду. При цьому при застосуванні положень ст.120 ЗК в поєднанні з нормою ст.125 цього кодексу в набувача нерухомості право власності на земельну виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на цій ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності".

З моменту набуття права власності на нерухоме майно, новий власник такого майна стає власником або користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться будівля. Наприклад, якщо попередньому власнику земельна ділянка належала на праві оренди, то до нового господаря нерухомості переходить і право оренди земельної ділянки, де знаходиться будівля.

Отже, беручи до уваги вищенаведені норми права, право власності на земельну ділянку перейшло до позивача відповідно до закону з моменту набуття (реєстрації) права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_2 , що розміщений на земельній ділянці. площа: 0,0512 га; кадастровий номер: 3510100000:11:066:0021

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню відшкодування документально підтверджених (а.с.31) судових витрат понесених позивачем у сумі 2102 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19,76,77,81, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визнати за Акціонерним товариством Перший український міжнародний банк право власності на земельну ділянку цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площа: 0,0512 га; кадастровий номер: 3510100000:11:066:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Перший український міжнародний банк судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Учасники справи:

позивач: Акціонерне товариство Перший український міжнародний банк , місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829;

відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ,місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення суду складено 06.09.2021 року.

Суддя Кіровського районного

суду м. Кіровограда В.В.Мохонько