Ухвала

від 06.09.2021 по справі 320/3398/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 320/3398/19

адміністративне провадження № К/9901/30735/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача -Коваленко Н.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Шарапи В.М.

перевіривши касаційну скаргу Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Майстербуд , про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави до Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Майстербуд , в якому позивач просив суд:

- визнати протиправними дії управління містобудування та архітектури Броварської міської ради, яке є виконавчим органом та структурним підрозділом виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, з кадастровим номером 3210600000:00:015:0537 № 61 від 08 вересня 2015 року та внесення змін до них за № 39-М від 07 травня 2018 року та № 82-М від 28 серпня 2018 року за адресою: Київська область, м. Бровари, на території 2-го мікрорайону IV житлового району;

- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:015:0537 № 61 від 08 вересня 2015 року та зміни до них за № 39-М від 07 травня 2018 року та № 82-М від 28 серпня 2018 року, видані управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради на розробку проектно-кошторисної документації для будівництва багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями за адресою: Київська область, м. Бровари, на території 2-го мікрорайону IV житлового району;

- визнати протиправною бездіяльність Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, яка виразилась у не проведенні позапланової перевірки відповідно до статті 41-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності за зверненнями (вимогами) прокуратури Київської області та Броварської місцевої прокуратури за фактами порушення вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, з кадастровим номером 3210600000:00:015:0537, № 61 від 08 вересня 2015 року та змін до них за № 39-М від 07 травня 2018 року та № 82-М від 28 серпня 2018 року, а також наданому на їх підставі дозволу на виконання будівельних робіт за № ІV 113183192128 від 15 листопада 2018 року;

- скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт за № ІV 113183192128 від 15 листопада 2018 року, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, щодо об`єкта будівництво багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями (Київська область, м. Бровари, територія 2 мікрорайону IV житлового району по вул. Київській).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, позовну заяву заступника керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Майстербуд , про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року. Скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року. Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник обґрунтовує тим, що у судовому засіданні 07 липня 2021 року оголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, а її повний текст надійшов до Київської обласної прокуратури 29 липня 2021 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції на супровідному листі, поштовий конверт із штрихкодовим ідентифікатором 0102933734355.

До Верховного Суду з касаційною скаргою скаржник звернувся 17 серпня 2021 року, що підтверджується електронним бланком про направлення поштового відправлення на конверті за номером 0101417001639.

Частиною другою статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, колегія суддів виходить із наступного.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів .

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу (а саме щодо повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження), після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга подана на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від18 лютого 2021 року, якою позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив відсутність у прокурора адміністративної процесуальної дієздатності на звернення до суду з подібними позовними вимогами, що виключає можливість розгляду і вирішення цієї справи по суті заявлених позовних вимог.

Натомість скаржник вважає, що судові рішення постановлено за неправильного застосування норм матеріального права: статті 131- 1 Конституції України, статей 23, 24 Про прокуратуру , статей 29, 36, 39- 1 , 41, 41- 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та з порушенням норм процесуального права: статей 2, 5, 8, 9, 53, 160, 161, 169, 171, 240 Кодексу адміністративного судочинства України і є підставою для їх скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що при відкритті провадження у справі за адміністративним позовом суди повинні встановити не тільки наявність органів, яким законом надано повноваження щодо здійснення державного контролю (нагляду), а також наявність наданих законом повноважень щодо права на звернення цих органів із позовом.

Водночас, при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами обох інстанцій не враховано правову природу спору та обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави у цьому спорі, та, як наслідок, невірно визначено суб`єктний склад учасників спірних правовідносин.

Так, матеріально-правовими підставами позову є як бездіяльність уповноваженого державного органу державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду) на порушення вимог містобудівного законодавства, державних стандартів, норм і правил під час надання містобудівних обмежень та при наданні дозволу на виконання будівельних робіт, так і скасування, у тому числі зобов`язання анулювати, в судовому порядку спірних дозвільних документів, що дають право на забудову земельної ділянки, чим порушено інтереси держави у сфері містобудування.

В даних правовідносинах у зв`язку із порушенням вимог містобудівного законодавства, державних стандартів, норм і правил під час видачі містобудівних умов та обмежень, змін до них, що у подальшому дають право на забудову земельної ділянки, порушено інтереси держави у сфері містобудування та дозволено забудову території міста Бровари з порушенням вимог державних будівельних норм та правил, а також без урахування державних та громадських інтересів, що прямо суперечить містобудівному законодавству, порушено правові та організаційні основи містобудівної діяльності в цілому, що мають бути спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій. Крім того, скаржник зазначає, що вказані правопорушення зачіпають інтереси великого числа громадян.

З огляду на правові підстави позову та фактичні обставини у справі, прийняті у ній рішення впливають на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності у вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування і розвитку територій як складової містобудівної діяльності в цілому.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України врегульовані Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII).

Згідно з частиною третьою статті 2 Закону № 1697-VII, на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону № 1697-VII, на прокуратуру покладаються такі функції, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 23 Закону № 1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз вищезазначених норм чинного законодавства свідчить, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах є можливою лише за умови обов`язкової наявності двох умов, які прокурор обґрунтовує у своїй заяві: 1) порушення або загрози порушення інтересів держави; 2) захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний суб`єкт владних повноважень, а також у разі відсутності такого суб`єкта.

Захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до листа від 12 квітня 2019 року № 10/10-47/1204/09/01 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області вживалися заходи щодо проведення документальної перевірки на предмет законності надання Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради спірних містобудівних умов та обмежень, за результатом вивчення змісту якого встановлено, що листом від 05 квітня 2019 року № 94 Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надано копії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 61 від 08 вересня 2015 року, зміни до них за № 39-М від 07 травня 2018 року, № 82-М від 28 серпня 2018 року, разом із копіями заяв і доданих документів.

Повідомлено прокурора Київської області, що Департаментом вживаються відповідні заходи щодо проведення позапланової перевірки Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради, за результатами якої, у разі виявлення порушень, Департаментом будуть вжиті заходи відповідно до чинного законодавства.

Судом першої інстанції також встановлено, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 21 червня 2019 року було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про що складено відповідний акт, зміст якого досліджено судом та встановлено, що порушень вимог чинного законодавства Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради не виявлено.

Зважаючи на вищевикладене, суди попередніх інстанцій зазначили, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може та бажає захищати інтереси держави, а також те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, який в такому випадку виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Мотиви судів першої та апеляційної інстанцій, якими вони керувалися відповідають висновкам Верховного Суду, викладених в ухвалі від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 13 березня 2019 року у справі № 815/1139/18, від 21 січня 2019 року у справі № 810/3163/18, постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 26 жовтня 2020 року у справі № 320/2585/19, постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 30 вересня 2020 року у справі № 815/6347/17. Колегія суддів не заходить підстав для відступу від цих правових позицій.

Зокрема, Верховний Суд в постанові від 26 жовтня 2020 року у справі № 320/2585/19 висловив позицію, яка полягає в тому, що …Фактичною підставою для звернення до суду стала незгода прокурора з висновками перевірки, а не відсутність відповідного органу, який може захищати інтереси держави. Звертаючись до суду, прокурор перекладає на себе компетенцію відповідного уповноваженого органу та намагається скасувати містобудівні умови у судовому порядку, оскільки уповноваженими на це органами цього здійснено протиправно (на думку позивача) не було. Незгода прокурора з висновками перевірки не може свідчити про бездіяльність відповідного органу, який не здійснює захист інтересів держави .

У постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 815/6347/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в адміністративному процесі прокурор набуває статусу позивача в разі, якщо певними діями, рішеннями чи бездіяльністю порушено інтерес держави у публічних правовідносинах, а орган, який уповноважений реалізовувати або захищати такий інтерес, відсутній або в силу закону не наділений повноваженнями самостійно звертатися до суду. У такому випадку прокурор здійснює квазіпредставницьку функцію, виступаючи в інтересах певного органу державної влади, однак, в адміністративному судочинстві прокурор не може набувати статусу сторони у справі із самостійними інтересами, правами та обов`язками, крім випадків, коли це прямо передбачено нормами КАС… Однак у спорі, що розглядається, прокурор не реалізовує публічно-владні управлінські функції стосовно відповідача та не здійснює представництво будь-якого державного органу, оскільки зі спору вбачається, що його предметом є питання додержання вимог містобудівного законодавства. Відтак органом, уповноваженим на реалізацію цього питання, власне і є відповідач - Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Вирішення адміністративним судом спору, який виник між прокурором та виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, а також Державною архітектурно-будівельною інспекцією України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, не відповідатиме меті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, оскільки зводитиметься до розгляду державою в особі уповноваженого нею органу (суду) спору між іншими її органами, тобто спору держави із самою собою.

Невідповідність меті вирішення публічно-правового спору та завданням адміністративного судочинства обумовлює потребу розв`язання такого спору в межах існуючих адміністративних процедур, а не в судовому порядку.

Однак спір між прокуратурою та Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області щодо примусу до виконання Управлінням містобудування та архітектури Броварської міської ради своїх функцій не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.

При цьому, у цій справі поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому такий спір між державними органами не може бути вирішений у судах жодної юрисдикції .

Так, у наданому суду касаційної інстанції обґрунтуванні прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду, зокрема, з касаційною скаргою до Верховного Суду, від імені суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, з наданням належних доказів, які би підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Суд враховує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Враховуючи, що зміст ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та прийнятої за наслідками її перегляду постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Верховний Суд доходить висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи, зважаючи на те, що підстави для звернення прокурора з касаційною скаргою до суду в інтересах держави відсутні, колегія суддів визнає подану касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року задовольнити.

2. Визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити Заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі за позовом заступника керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Майстербуд , про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Надіслати Заступнику керівника Київської обласної прокуратури копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя С.Г. Стеценко

Суддя В.М. Шарапа