Рішення

від 31.08.2021 по справі 634/132/21

САХНОВЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 634/132/21

Провадження № 2/634/196/21

Категорія 61

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2021 року

Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Зимовського О.С.,

за участю секретаря судового засідання - Лісняк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

встановив:

У лютому 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позов, в якому просить визнати право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами (літня кухня, сарай, вбиральня, сарай, погріб), розташований за адресою:

АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла його бабуся ОСОБА_3 , яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з цим відкрилась спадщина та Сахновщинською державною нотаріальною конторою у спадковому реєстрі була зареєстрована спадкова справа за № 65943409. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Сахновщинської державної нотаріальної контори 21.09.2020 року, зареєстрованого в Спадковому реєстрі за № 1076 позивач набув у власність в порядку спадкування за законом земельну ділянку площею 12,2037 гектарів, кадастровий номер 6324855100:01:000:0688. Донька померлої, ОСОБА_2 , від прийняття спадщини відмовилась. До складу спадщини померлої входить також будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Документів про право власності на вказаний житловий будинок померла не мала. У зв`язку з неможливістю надати документи на підтвердження права власності на житловий будинок державним нотаріусом Сахновщинської державної нотаріальної контори винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.12.2020 року.

Посилаючись на ст.31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, позивач просить визнати за ним право власності на вказаний будинок в судовому порядку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Позивач зазначив, що дане рішення суду йому необхідно для проведення державної реєстрації права власності на будинок.

Від відповідача селищного голови Сахновщинської селищної ради Красноградського району, Харківської області до суду надійшла заява, в якій голова просить розглядати справу без участі їх представника, прийняти рішення на власний розсуд.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась направила до суду письмові пояснення в яких зазначила, що не заперечує проти визнання права власності на будинок за позивачем і просить справу розглядати без її участі.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню, наявних у справі доказам, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивача, ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 13.01.2020 року, актовий запис № 5 (а.с.8).

Після її смерті відкрилася спадщина, яку позивач прийняв та 21.09.2020 року отримав в Сахновщинський державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом зареєстроване в реєстрі за №1076 на земельну ділянку площею 12,2037 гектарів, кадастровий номер 6324855100:01:000:0688 (а.с.10).

До складу спадщини не ввійшов будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно довідки Сахновщинської селищної ради від 23.08.2020 року та доданого витягу з поземельної книги, земельна ділянка орієнтовним розміром 0,32 га надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення ОСГ по АДРЕСА_1 , згідно поземельної книги Сахновщинської селищної ради знаходилась у користкванні померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 (а.с. 11 - 12).

Згідно довідки виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 03.02.2021 року, ОСОБА_3 постійно проживала і була зареєстрована з 16.07.2002 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно постанови державного нотаріуса Сахновщинської державної нотаріальної контори від 23.12.2020 року, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачи свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в селі Чорнолозка Сахновщинсього району Харківської області у зв`язку з відсутністю правовстановлюючий документів (а.с.14).

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 виготовлений ФОП ОСОБА_4 , станом на 01.12.2020 року зазначено, що житловий будинок А-1 споруджений у 1935 році, літня кухня Б - у 1950 році, сарай В - у 1950 році, вбиральня Г - у 2020 році, сарай Д - у 1970 році, погріб Е - у 1970 році (а.с. 15-17).

Як пояснив позивач ОСОБА_1 дата будівництва в технічному паспорті була зазначена зі слів померлої ОСОБА_3 .

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Позивач в позовній заяві вказує, у зв`язку з неможливістю надати документи на підтвердження права власності на житловий будинок йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності в порядку спадкування на житловий будинок.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 331, ч. 1 ст.182 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно з моменту завершення будівництва об`єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про права власності та державної реєстрації права власності.

Відповідно до п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності в порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Якщо спадкодавець за життя законно розпочав будівництво, але не здав в експлуатацію будинку, то оформлюється спадщина на його права та обов`язки забудовника, зокрема: право власності на будівельні матеріали та обладнання, використані в будівництві; право завершити будівництво будинку на підставі документів, раніше виданих спадкоємцю; право пред`явити для прийняття в експлуатацію завершене будівництво будинку від свого імені; право одержати на своє ім`я свідоцтво про власність та зареєструвати на будинок по спадщині.

Згідно із правовим висновком Верховного суду України від 07.09.2016 року у справі №6-47цс16, який є обов`язковим для судів, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві власності і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Предметами права власності може бути лише майно, яке складається з речей (стаття 179 ЦК України), сукупності речей та майнових прав (стаття 190 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст.31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо особливостей державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад та закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Судом встановлено, що у користуванні спадкодавця ОСОБА_3 перебувала земельна ділянка орієнтовним розміром 0,32 га, яка була надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення ОСГ по АДРЕСА_1 .

Технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 було виготовлено лише 01.12.2020 року, а зазначена в ньому інформація щодо року побудови будівель та споруд зі слів померлої ОСОБА_3 .

Разом з тим, як зазначено у довідці виконавчого комітету Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області від 03.02.2021 року, ОСОБА_3 постійно проживала і була зареєстрована з 16.07.2002 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 .

Позивачем не надано жодного документу щодо реєстрації права власності на будинок та взагалі його побудови, здачі до експлуатації та інше.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно п. 8 постанови Пленуму від 30.05.2008 № 7 Про судову практику у справах про спадкування Верховний Суд України роз`яснив, що якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Тому до завершення будівництва житлового будинку, та (або) до прийняття його в експлуатацію та (або) до реєстрації права власності на цього житлового будинку як нерухомого майна юридично не існує, натомість в якості об`єктів цивільних прав, щодо яких можливо вирішити спір, існують лише будівельні матеріали.

За таких обставин, суд не вправі визнавати за позивачем право власності в порядку спадкування на зазначений вище житловий будинок, оскільки за померлим це право не було зареєстровано.

Тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Разом з тим, наведене свідчить, що позивач не позбавлений можливості вимагати у судовому порядку визнання за ним права на завершене будівництва та реєстрацію права власності на будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 89, 259, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.09.2021 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна. Суддя: