Постанова

від 26.08.2021 по справі 390/110/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 серпня 2021 року м. Кропивницький

справа № 390/110/21

провадження № 22-ц/4809/1107/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Черненка В.В.

суддів: Єгорової С.М., Чельник О.І.

секретар Гончар В.В.

учасники справи:

представник Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича - Петренко К.О.

Ковалевський В.І.

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Петренко Ксенії Олександрівни, яка представляє Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021, суддя Пасічник Д. І., по справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації іншого речового права,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича про витребування земельної ділянки та скасування реєстрації іншого речового права.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є власником земельної ділянки площею 3,7145 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 3522585000:02:000:1102, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

20.09.2012 року між позивачем та відповідачем в простій письмовій формі підписано договір оренди землі на умовах якого позивач передав відповідачу вищевказану земельну ділянку в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В цей же день був підписаний акт прийому-передачі об`єкта оренди.

Згідно умов договору, Договір укладається на 15 років, починаючи з дати його реєстрації.

Через значний проміжок часу після підписання позивачем трьох примірників договору оренди землі та акту передачі об`єкта оренди, приблизно у 2019 році, позивач отримав від відповідача свій оригінальний примірник Договору на якому була відсутня відмітка про проведення його державної реєстрації.

З Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 240028772 від 11.01.2021 отриманої на запит адвоката позивача, Договір оренди землі не був зареєстрований в строк до 01.01.2013 року.

Натомість 16.09.2019 року державним реєстратором Кропивницької державної адміністрації Кіровоградської області на підставі спірного Договору оренди землі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено державну реєстрацію права оренди за відповідачем.

Вважаючи, що між позивачем та відповідачем відсутні договірні відносини, оскільки Договір оренди землі не набув чинності, позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення йому земельної ділянки, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, з кадастровим номером 3522585000:02:000:1102. Однак на момент звернення позивача до суду, відповідач не повернув йому земельну ділянку.

Позивач зазначив, що договір оренди земельної ділянки не набув чинності, а тому земельна ділянка підлягає витребуванню.

Просив суд витребувати від Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича на користь ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 3,7145 га, з кадастровим номером 3522585000:02:000:1102, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, скасувати державну реєстрацію за Фермерським господарським Ковалевського Віталія Івановича права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3522585000:02:000:1102, що розташована на території Миколаївської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, проведену 16.09.2019 року державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області Урсатієм Антоном Юрійовичем № запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 33267800 від 16.09.2019 року.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021 позов задоволено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначено зокрема , що спірним договором оренди землі від 20.03.2012 року було визначено , що договір набуває чинності після державної реєстрації. Зазначений договір укладався на майбутнє. На орендаря не покладено обов`язок здійснити державну реєстрацію договору, тому момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом його підписання сторонами та державної реєстрації.

Зазначається, що правовідносини між сторонми виникли на підставі договору оренди землі від 17.06.2009, з державною реєстрацією договору оренди спірної земельної ділянки.

Строк дії речового права 10 років, тобто до 17.06.2019.

Після закінчення строку дії попереднього договору відповідач зареєстрував речове право за спірним договором.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.06.2021 по справі відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.06.2021 справу призначено до розгляду.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14.06.2021 продовжено строк розгляду справи.

До суду надано відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що відповідно до договору оренди землі від 20 вересня 2012 року ОСОБА_1 передав Фермерському господарству Ковалевського Віталія Івановича у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, загальною площе 3,7145 га. Строком на 15 років.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка, з кадастровим номером: 3522585000:02:000:1102, площею 3,7145 га, зареєстрований договір оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав Державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області Урсатієм А.Ю. (номер запису 33267800 від 16.09.2019 року).

29 грудня 2020 ОСОБА_1 звернувся до директора ФГ Ковалевського В.І. із повідомленням про наміри припинити оренду належної йому земельної ділянки, так як вважав, що ФГ Ковалевського В.І. не набуло прав орендаря за підписаним договором оренди землі від 20.09.2012 року. Дана обставина підтверджується листом від 29.12.2020 року.

Однак, відповідач земельну ділянку не повернув, що стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду.

Згідно умов п.3.1. Договору оренди землі, Договір укладається на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації. В пункті 16 Договору зазначено, що цей договір набуває чинності з дня його укладення, підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже на момент набрання чинності Договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Разом з тим, проведення 16 вересня 2019 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, до 01 січня 2013 року з ОСОБА_1 , договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно вказане Фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору оренди землі від 20 вересня 2012 року ОСОБА_1 передав Фермерському господарству Ковалевського Віталія Івановича у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Миколаївської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, загальною площе 3,7145 га. Строком на 15 років.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельна ділянка, з кадастровим номером: 3522585000:02:000:1102, площею 3,7145 га, зареєстрований договір оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав Державним реєстратором Кропивницької районної державної адміністрації Кіровоградської області Урсатієм А.Ю. (номер запису 33267800 від 16.09.2019 року).

29 грудня 2020 ОСОБА_1 звернувся до директора ФГ Ковалевського В.І. із повідомленням про наміри припинити оренду належної йому земельної ділянки, так як вважав, що ФГ Ковалевського В.І. не набуло прав орендаря за підписаним договором оренди землі від 20.09.2012 року. Дана обставина підтверджується листом від 29.12.2020 року.

Згідно умов п.3.1. Договору оренди землі, Договір укладається на 15 років, починаючи з дати його державної реєстрації. В пункті 16 Договору зазначено, що цей договір набуває чинності з дня його укладення, підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже на момент набрання чинності Договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Статтею 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання вказаного договору оренди частина четверта статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому, у статті 125 ЗК України було визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятою статті 126 ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон № 161-XIV.

Відповідно до статті 13 Закону № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону № 161-XIV).

Згідно зі статтею 18 названого Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України Про оренду землі були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі.

Станом на 01.01.2013 року, реєстрація спірного договору оренди землі не відбулась.

Проведення 16 вересня 2019 року державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі вказаного договору оренди землі не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним до 01 січня 2013 року.

Отже, оскільки Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно вказане фермерське господарство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

Разом з тим, заявником до апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права чи які би призвели до ухвалення незаконного рішення, оскільки судом першої інстанції створені умови для того, щоб сторони надали пояснення та докази щодо обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач беззаперечно мав можливість ознайомитися із матеріалами справи і надати докази щодо обставин яким він обґрунтовував свої заперечення.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами та суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін.

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тому судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за особою, яка звернулась із апеляційною скаргою.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Петренко Ксенії Олександрівни, яка представляє Фермерське господарство Ковалевського Віталія Івановича, залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021, залишити без змін.

Повний текст постанови складено 03.09.2021.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: