Рішення

від 03.09.2021 по справі 569/13469/21

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/13469/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Добровчан К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку .

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності, а саме: їй в розмірі 1/4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКА №190973 №3-1160 від 05.11.2007 р., що стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16923252 від 05.12.2007р., відповідачу, ОСОБА_2 в розмірі 1/4 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКА №190972 №3-1158 від 05.11.2007 р., що стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16923162 від 05.12.2007р., та їх матері - ОСОБА_3 в розмірі 1/2 на підставі Договору дарування р. №2-10046 від 19.12.1966 р.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0562 га з кадастровим номером 5610100000:01:028:0497, яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №254373 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та мені ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 їх матір ОСОБА_3 померла.

Позивач є спадкоємцем матері за законом, однак не може реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину, так як частки співвласників за життя матері не були визначені, і визначити їх у нотаріальному порядку не має можливості через смерть одного із співвласників. Просить позов задоволити.

Ухвалою від 12 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подала суду клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Просить справу розглянути за відсутності сторони позивача на підставі наявних доказів та з урахуванням пояснень, викладених у позовній заяві, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

29 липня 2021 року відповідач подала суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги визнає повністю, не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши представлені у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності, а саме: ОСОБА_1 в розмір1 ј на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКА №190973 №3-1160 від 05.11.2007 р., що стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16923252 від 05.12.2007р., відповідачу по справі - ОСОБА_2 в розмірі ј на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКА №190972 №3-1158 від 05.11.2007 р., що стверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16923162 від 05.12.2007р., та їх матері - ОСОБА_3 в розмірі Ѕ на підставі Договору дарування р. №2-10046 від 19.12.1966 р.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0562 га з кадастровим номером 5610100000:01:028:0497, яка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №254373 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та позивачу, ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 їх матір ОСОБА_3 померла, що стверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Так, після смерті матері сторін по справі відкрилася спадщина на майно, у тому числі на частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку.

Позивач та відповідачка є спадкоємцями майна матері за законом 1-ї черги, які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

Однак, листом приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Онищука І.М. від 18.06.2021 р. № 73/01-16 роз`яснено позивачу, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на належну частку земельної ділянки спадкодавцем, та рекомендував в судовому порядку визначити таку частку.

Тобто, позивач є спадкоємцем матері за законом, однак не може реалізувати своє право на отримання свідоцтва про право на спадщину, так як частки співвласників за життя спадкодавця не були визначені, і визначити їх у нотаріальному порядку не має можливості через смерть одного із співвласників.

Відповідно до ч.1 ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників) належить їм на праві спільної сумісної власності (спільне майно).

Згідно із ч.1 ст.368 ЦК України спільна власності двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними; розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (ч.1, ч.2 ст.369 ЦК).

Відповідно до ст.361 ЦК України розпорядження часткою у праві спільної часткової власності співвласником може здійснюватися самостійно. Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.

За нормами ч.1 та ч.2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Аналогічні положення містить і статті 370 ЦК України щодо виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до ст.89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду (п. г ч.1 ст.87 ЗК України).

Таким чином, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позов належить задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 200, 206, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визначити розміри часток співвласників земельної ділянки загальною площею 0,0562 га з кадастровим номером 5610100000:01:028:0497 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, належної на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 254373, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - для ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2, для ОСОБА_1 - у розмірі 1/4, для ОСОБА_2 у розмірі 1/4.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі :

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя