Ухвала

від 01.09.2021 по справі 758/12201/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/12201/21

Провадження № 1-кс/758/4200/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2021 cлідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, перебуваючого на посаді заступника голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»; підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, відомості про які 27.07.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102070000157, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 42021102070000157 від 27.07.2021 року.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_6 , обіймаючи посаду заступника Голови правління ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ», будучи службовою особою у відповідності до ч. 3 ст. 18 КК України, упродовж часу з 02.07.2021 по 31.08.2021 вчинив умисний корупційний злочин у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Так, 02.07.2021 року, у приміщенні ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» по вулиці Ш. Руставелі, 39-41 в м. Києві, відбулася зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , представника ТОВ «Подол Сервіс», що звернулося до ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» з пропозицією щодо намірів укласти договори купівлі-продажу 2 санаторіїв, а саме: 1) Клінічний санаторій ім. Пирогова, індекс 65013, м. Одеса, вул. Лиманна, 170 (Курорт Куяльник); 2) ДП « Санаторій Дніпровський ПАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» ( ЄДРПОУ 32293110). Під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 , будучи заступником Голови правління ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ», діючи умисно, з корисливих мотивів, висунув вимогу ОСОБА_9 про передачу готівкових грошових коштів у сумі 1 мільйон гривень за прийняття позитивного рішення щодо відчуження нерухомого майна ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» наглядовою радою підприємства та укладення договору купівлі-продажу вказаних 2 санаторіїв. При цьому, ДП «Санаторій «Дніпровський» ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» (ЄДРПОУ 32293110) можливо буде відразу придбати за договором купівлі-продажу, а Клінічний санаторій ім. Пирогова, індекс 65013, АДРЕСА_2 (Курорт Куяльник) отримати в користування шляхом укладення договору оренди з можливістю подальшого викупу.

Також, ОСОБА_6 зазначив, що рішення щодо передачі вказаних грошових коштів потрібно прийняти до 5 серпня 2021 року, тому що на цю дату призначено засідання правління ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ». При цьому, ОСОБА_6 , відзначив, що лише за умови передачі вказаної суми готівкових грошових коштів буде отримано позитивне рішення правління, в якому ОСОБА_6 являється заступником Голови правління та будуть підписані договори купівлі-продажу і оренди Головою правління.

В подальшому, ОСОБА_6 під час спілкування з ОСОБА_9 повідомив, що продаж санаторію «Дніпровський» буде здійснюватися поетапно, а саме - спочатку має проголосувати наглядова рада за можливість укладення відповідного договору, потім має буде проведена оцінка майна санаторію, після чого підписання договору оренди із ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ». Після підписання договору оренди буде вирішено питання щодо подальшого викупу зазначеного санаторію. Щодо Клінічного санаторію ім. Пирогова (Курорт Куяльник) ОСОБА_6 повідомив про те, що питання щодо нього буде вирішуватися після оформлення відповідних документів по санаторію «Дніпровський». Також, ОСОБА_6 відзначив про необхідність передання грошових коштів частинами, після прийняття відповідних рішень.

16.08.2021 після прийняття правлінням ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» рішення про передачу в оренду нерухомого майна ДП «Санаторій «Дніпровський», під час особистої зустрічі, ОСОБА_6 отримав від ОСОБА_9 частину обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 200 тисяч гривень. Після отримання готівкових грошових коштів в сумі 200 тисяч гривень ОСОБА_6 ще раз запевнив ОСОБА_10 , що питання передачі в оренду з користуванням із подальшим правом викупу санаторію «Дніпровський» вирішено і договір на оренду санаторію «Дніпровський» буде укладено до кінця наступного тижня.

Після цього, 26.08.2021 року в ході телефонної розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 , що проект договору оренди санаторію «Дніпровський» готовий та ще раз підтвердив раніше висунуту вимогу про поетапну передачу готівкових грошових коштів, а саме на цей раз 300 тисяч гривень до укладення договору оренди з правом викупу.

В подальшому, 31.08.2021 року о 09 годині 50 хвилин в кафе Хлібний, за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді заступника Голови правління, діючи умисно, з корисливих мотивів, отримав від ОСОБА_9 раніше обумовлену неправомірну вигоду в розмірі 300 тисяч гривень, купюрами, що імітують готівкові грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 600 штук. В свою чергу, ОСОБА_6 отримав вказані кошти особисто в руки та поклав їх до свого портфелю, після чого ще раз запевнив ОСОБА_9 , що повпливає на експертного оцінювача санаторію «Дніпровський» з метою пришвидшення оцінки, посприяє якнайшвидшому затвердженню вказаної оцінки та проекту договору членами правління та головою наглядової ради ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» і тепер договір оренди з правом викупу буде укладено на наступному тижні.

Таким чином, ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в розмірі 500 тисяч гривень, що становить половину загальної суми неправомірної вигоди в розмірі 1 мільйон гривень за прийняття позитивного рішення наглядовою радою ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ» щодо відчуження нерухомого майна підприємства та укладення договорів купівлі-продажу та оренди 2 санаторіїв.

Таким чином, в ході досудового розслідування, встановлено достатньо відомостей для повідомлення ОСОБА_6 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368-3 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів.

Повідомлена ОСОБА_6 підозра підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, такими як: заява про вчинення кримінального правопорушення від 27.07.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 02.08.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 28.07.2021, протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 02.08.2021, протокол додаткового допиту свідку від 19.08.2021, протоколом про використання заздалегідь ідентифікованих засобів від 31.08.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 31.08.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 31.08.2021, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 31.08.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 31.08.2021, , протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 31.08.2021, протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 31.08.2021, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_6 від 31.08.2021, протоколом обшуку від 31.08.2021, матеріалами негласних слідчих розшукових дій та іншими матеріалами кримінального провадження.

Орган досудового слідства вважає, що з метою забезпечення нормальної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у справі, необхідно застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможуть запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав і просив його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник, в судовому засіданні проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, надавши до суду позитивні характеристики підозрюваного та стверджуючи, що ризики визначені ст. 177 КПК України відсутні.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисників, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

31.08.2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_8 відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 7 років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується органом досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами.

Згідно з вимогами п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини - обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь.

У своєму клопотанні слідчий зазначив, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Виклад обставин, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність ризиків.

На той факт, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вказує те, що на даний час, в ході досудового розслідування не встановлено місцезнаходження частини грошових коштів, які були заздалегідь ідентифіковані, що були передані ОСОБА_6 в сумі 200 тисяч гривень, які можуть бути знищені, сховані, спотворені, розподілені між співучасниками кримінального правопорушення.

На той факт, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду вказує те, що, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-3 КК України, згідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних, що виключає можливість застосування до підозрюваного статтю 75 КК України.

Таким чином, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду.

Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи викладені обставини, останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин.

На той факт, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні вказує те, що на даний час в ході досудового розслідування кримінального провадження отримано відомості щодо причетності до вчинення вказаного кримінального правопорушення інших службових та посадових осіб ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ».

Також в ході досудового розслідування не допитані співробітники ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ», зокрема члени Наглядової ради, Правління та інші співробітники, які володіють інформацією щодо прийняття, реєстрації, розгляду заяви ТОВ «ПОДОЛ СЕРВІС», прийняття рішень щодо передачі у власність та користування санаторіїв.

Вказані особи на даний час не допитані в ході досудового розслідування кримінального провадження, а тому є підстави вважати що підозрюваний ОСОБА_6 , будучи співробітником керівної ланки ПрАТ «УКРПРОФОЗДОРОВНИЦЯ», може незаконно впливати на них шляхом вмовляння чи залякування на вказаних осіб, на свідка ОСОБА_9 , інших свідків у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд зобов`язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду (Idalov v. Russia (Ідалов проти Росії). Це положення проголошує не тільки право на «розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», але також встановлює, що «звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання» (Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії); Lelievre v. Belgium (Лельевр проти Бельгії); Shabani v. Switzerland (Шабані проти Швейцарії).

Враховуючи викладене, з приводу можливості застосування інших альтернативних запобіжних заходів слід звернути увагу на наступне.

Вказані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, а враховуючи те, що такі запобіжні заходи як: особисте зобов`язання; застава; домашній арешт не зможуть зашкодити підозрюваному уникнути від органу досудового розслідування, оскільки базуються лише на суб`єктивному відношенні підозрюваного до необхідності виконання покладених на нього обов`язків, а особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_6 з урахуванням відсутності осіб, які заслуговують на довіру.

Вказаним ризикам може запобігти тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обставини справи відповідають вимогам ч. 2 ст. 183 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється та інші обставини в сукупності.

Відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, що надасть можливість органу досудового розслідування зібрати у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, що свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених законом.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, визначаючи підозрюваному розмір застави, враховує обставин кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України та додані до клопотання матеріали.

Отже, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь - який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу; не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, перебуваючого на посаді заступника голови правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця»; підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, відомості про які 27.07.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102070000157 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає направленню до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи, тобто з 31.08.2021 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 29.10.2021 року.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 181600,00 грн, у разі внесення якої, ОСОБА_6 може бути звільнений з-під варти.

У випадку внесення визначеної судом суми застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора та суду на першу вимогу;

не відлучатися із району, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі наявності.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали на такі реквізити: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26268059, Банк отримувача - ДКСУ м.Київ, Код банку отримувача (МФО) - 820172, Рахунок отримувача -UA128201720355259002001012089, Призначення платежу: застава за ...(ПІБ, дата народження особи за яку вносится застава); згідно ухвали….(назва суду).. від ...(дата ухвали).. по справі №..., внесені ...(ПІБ особи, що вносить заставу);.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_6 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Подільського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання своїх обов`язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст складений 02 вересня 2021 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1