Рішення

від 07.09.2021 по справі 372/1439/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/1439/21

Провадження № 2-1103/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

за участю секретаря Михайлової Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Перший Інвестиційний Банк до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просив суд скасувати арешт, накладений третьою особою на земельну ділянку, що розташована на території Нещерівської сільської ради, садове товариство Українська земля , Обухівський район, Київська область, з кадастровим номером 3223186200:06:009:0040, цільове призначення - ведення садівництва, яка належала відповідачу, проте на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 01.06.2016, право власності на дану земельну ділянку було зареєстровано за позивачем.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила позовні вимоги задовольнити та не стягувати з відповідача судовий збір.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив, заяв, клопотань не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань суду не надав.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідача, які суд оцінює, як такі, що направлені на затягування розгляду справи по суті, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.08.2016 АТ Перший Інвестиційний Банк на підставі рішення Обухівського районного суду Київської області від 01.06.2016 (справа № 372/491/16-ц) набуло у власність нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, що знаходиться на території Нещерівської сільської ради, садове товариство Українська земля , Обухівський район, Київська область, кадастровий номер 3223186200:06:009:0040, цільове призначення - ведення садівництва, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 251940174 від 09.04.2021.

Із вказаної інформаційної довідки позивачу стало відомо, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 19.05.2014, в межах виконавчого провадження № 40959670, накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186200:06:009:0040 та внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

10.12.2020 року позивач через свого представника звернувся із заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МінЮсту України про зняття арешту з майна.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту ДВС відмовлено у знятті арешту, оскільки, матеріали виконавчого провадження знищено, у зв`язку із закінченням строків їх зберігання та роз`яснено право звернутись для вирішення питання про звільнення майна з-під арешту до суду.

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1 Першого Протоколу, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Європейський Суд з прав людини у ряді випадків вбачав порушення ст. 1 Протоколу навіть тоді, коли не було юридичного позбавлення права власності на майно, але через ті або інші обставини людина була позбавлена практичної можливості користуватися своєю власністю.

В статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

На підставі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 50 Закону України Про виконавче провадження у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державним виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

В порушення вказаних вимог закону, при закінченні виконавчого провадження, арешт і заборона відчуження, державним виконавцем не знято.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини, арешт накладений на земельну ділянку, що знаходиться на території Нещерівської сільської ради, садове товариство Українська земля , Обухівський район, Київська область, кадастровий номер 3223186200:06:009:0040, цільове призначення - ведення садівництва, який належить на праві приватної власності АТ Перший Інвестиційний Банк , порушує можливості реалізації позивачу своїх прав на вищезазначене нерухоме майно, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, а порушене право позивача підлягає судовому захисту, так як у матеріалах справи відсутні докази про те, що на даний час існує потреба в арешті вищезазначеного майна.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, а відтак і про задоволення позову.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 82, 141, 265, 280-285, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Перший Інвестиційний Банк до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Відділ примусового виконання рішень департаменту Державної виконавчої служби - задовольнити

Скасувати арешт з нерухомого майна, що належить АТ Перший Інвестиційний Банк , накладений постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 40959670 від 19.05.2014 в межах виконавчого провадження № 40959670, на нерухоме майно: земельну ділянку, що розташована на території Нещерівської сільської ради, садове товариство Українська земля , Обухівський район, Київська область. З кадастровим номером 3223186200:06:009:0040, цільове призначення - ведення садівництва та скасувати запис про обтяження № 15503678 від 20.05.2014 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Позивач: Акціонерне товариство Перший Інвестиційний Банк , ідентифікаційний код юридичної особи 26410155, адреса: 01135, м. Київ, пл.. Перемоги, буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2021 року.

Суддя О.Б. Тиханський