Рішення

від 06.09.2021 по справі 120/5068/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 вересня 2021 р. Справа № 120/5068/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши уписьмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лука Мелешківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 ) з адміністративним позовом до Лука Мелешківської сільської ради (далі - Лука Мелешківська сільська рада, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення 2- ї позачергової сесії 8 скликання №52 від 10.12.2020 р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ";

- зобов`язання надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства з метою подальшої передачі безоплатно у власність на території Лука Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що звернувся до Лука Мелешківської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з метою подальшої передачі безоплатно у власність на території Лука Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, однак йому відмовлено з підстав того, що земельна ділянка перебуває у приватній власності іншої особи.

На думку позивача, таке рішення щодо відмови у наданні дозволу є протиправним, оскільки нормами ЗК України встановлено, що рішення має бути вмотивованим та відмовлено може бути лише з підстав визначених ч.7 ст.118 ЗК України. Більш того, позивач вказує й на те, що докази стосовно тоо, що земля перебуває у власності іншої особи відсутні.

Ухвалою суду від 25.05.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у письмовому провадженні без виклику (повідомлення) сторін в порядку спрощеного позовного провадження.

14.06.21 р. від відповідача надійшов відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що земельна ділянка на яку претендує позивач перебуває у приватній власності іншої особи.

23.06.2021 р. надійшли заперечення на відзив. в яких представник позивача вкотре зазначив, про те, що відповідачем не надано доказів перебування земельної ділянки у власності іншої особи.

Ухвалами від 29.07.2021 р., 19.08.2021 р. витребовувались додаткові докази.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

08.10.2020 р. ОСОБА_1 , серед інших звернувся до Лука Мелешківської сільської ради із клопотанням , в якомуй, керуючись ст.118 ЗК України, просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га на території Лука Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

За наслідком розгляду вказаного звернення, 10.02.2020 р. Лука Мелешківською сільською радо. прийнято рішення №52, пунктом 1 якого відмовлено позивачеві в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з підстав перебування у власності іншої особи.

Не погоджуючись з даною позицією суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок набуття права власності на землю визначається главою 19 Розділу IV ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Так, згідно із статтею 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, а саме для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара (п. б ч. 1 ст. 121 КАС України).

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України, зокрема частиною 6 цієї норми передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Крім того, частиною першою статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, як видно із процитованих норм рішення має бути вмотивованим, а підстави для відмови є виключними.

Так, приймаючи спірне рішення, відповідач відмовив в наданні дозволу з підстав того, що земельна ділянка перебуває у власності іншої особи.

В підтвердження своєї позиції відповідач надав розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №221 від 21.03.2003 р., пунктом 2 якого передано працівнику колишнього КСП "Перше Травня" у власність земельні ділянки та визначено видати державні акти на право власності на землю. Також дозволено Вінницькому філіалу інституту землеустрою виготовити державні акти на землю.

Ухвалами суду від від 29.07.2021 р., 19.08.2021 р. витребовувались додаткові докази, зокрема :

- у Лука - Мелешківської сільської ради належним чином завірені копії рішень/державних актів про передачу у власність землі, яку бажає отримати позивач;

- у Вінницької районної державної адміністрації тналежним чином завірені копії сертифікатів на право на земельні частки (паї) громадян КСП "Перше травня"/державних актів про передачу у власність землі, які видані відповідно до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 21.03.2003 р. №221;

- у Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та зобов`язати надати суду до 13.08.2021 р. належним чином завірені копії державних актів про передачу у власність землі, які видані відповідно до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 21.03.2003 р. №221.

На виконання даних рішень суду від Вінницької районної державної адміністрації надійшов лист від 11.08.2021 р. за вих. №01-51/1414, в якому вказано, що сертифікати на право на земельні частки (паї) не зберігання не надходили.

Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області листом від 27.08.2021 р. за вих. №427/432-21 повідомило про відсутність державних актів на право вланості на земельні ділянки, які видані відповідно до розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 21.03.2003 р. №221 та межують із земельними діялянками із кадастровими номерами 0520682800:01:005:0277, 0520682800:01:005:0178, 0520682800:01:005:0134 .

Отже, жодних доказів (сертифікат, державний акт тощо), які б підтверджували факт передачі спірної землі у власність іншій особі, суду не надано. Відповідно, обставина, на яку посилається відповідач, як на підставу для відмови у видачі дозволу не підтверджена в ході розгляду справи.

Відтак, оцінюючи оскражуване рішення, суд керується нормами ч. 2 ст. 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд вказує, що рішення має бути вмотивованим, наведений висновок узгоджується із встановленими законом вимогами щодо "обґрунтованості рішення", що полягають в дослідженні суб`єктом владних повноважень усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. Усі мотиви якими керується суб`єкт у процесі оцінки та аналізу обставин повинні бути чітко та повно відображені у рішенні. В такий спосіб зацікавленій особі створюються гарантії того, що навіть у випадку якщо рішення прийнято не на її користь, вона зможе оскаржити його, та обґрунтувати свою незгоду із одним чи декількома аргументами які чітко зазначені в рішенні.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що спірне рішення не є обгрунтованим та вмотивованим, відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо позовної вимоги про зобов`язання надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою , суд виходить з наступного.

Абзацом 1 частини четвертої статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, у постанові від 05.09.2018 у справі № 826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України та дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а ст. 122 ЗК України - повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

На думку суду, в контексті обставин спірних правовідносин застосування вищевказаного способу захисту вимагає з`ясування судом чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, у межах цієї справи оцінка правомірності відмови у наданні відповідного дозволу позивачеві стосувалася лише тих мотивів, які наведено у оскаржуваному рішення ради .

Згідно з приписами частини сьомої статті 118 ЗК України для прийняття рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки необхідно оцінити відповідність місця розташування спірної земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Повноваження щодо перевірки вищевказаних питань належить виключно до компетенції Лука - Мелешківської сільської ради.

При цьому, судом не встановлено, що для прийняття рішення виконано всі умови, визначені законом, а саме, що уповноваженим органом здійснено перевірку відповідності місця розташування бажаного замовником об`єкту вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що зумовлює неможливість з`ясування судом питання про наявність або відсутність підстав для надання відповідного дозволу позивачеві для зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення.

За таких обставин, враховуючи те, що законодавець чітко визначив порядок для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такого зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган.

Відтак, позовна вимога щодо зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою, не підлягає задоволенню.

Разом з тим, згідно з абзацом другим з частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні

За таких обставин суд вважає необхідним зобов`язати суб`єкта владних повноважень повторно розглянути клопотання позивача і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. Суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачеві у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнано рішення відповідача протиправним.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведену норму, витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 908 грн. судового збору підлягають відшкодуванню частково у розмірі 454 грн. (1/2 задоволених вимог) за рахунок бюджетних асигнувань Лука - мелешківської сільської ради.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 2- ї позачергової сесії 8 скликання Лука Мелешківської сільської ради №52 від 10.12.2020 р. «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Лука Мелешківську сільську раду повторно розглянути клопотання в частині ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства з метою подальшої передачі безоплатно у власність на території Лука Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Лука Мелешківської сільської ради (вул. Центральна, 2а, с.Лука -Мелешківська, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04329856).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач : Лука Мелешківська сільська рад (вул. Центральна, 2а, с.Лука -Мелешківська, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04329856).

Повний текст рішення сформовано: 06.09.21 р.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна