РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
07 вересня 2021 р. Справа № 120/5795/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі - ГУ Держгеокадастр у Вінницькій області, відповідач) про:
- визнання протиправною бездіяльність щодо не затвердження поданого 14.12.2020 р. за вх. №Г-29724/0/94-20 проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за кадастровим номером №0525387700:02:002:0311 та надання її власність;
- зобов`язання прийняти рішення про затвердження поданого 14.12.2020 р. за вх. №Г-29724/0/94-20 проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки площею 2 , 0 га для ведення особистого селянського господарства на території Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за кадастровим номером №0525387700:02:002:0311 та надання її власність.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідком розгляду його заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідачем такий не затверджено, відтак, така бездіяльність є протиправною.
Ухвалою суду від 29.06.2021 р. відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у письмовому провадженні без виклику (повідомлення) сторін в порядку спрощеного позовного провадження.
20.07.2021 р. представник відповідача подав відзив на позов (вх.№42458/21), в якому вказав, що клопотання розглянуто та листом від 07.06.2021 р. відмовлено з підстав того, що земельна ділянка передана до комунальної власності , відтак відсутні підстави для затвердження проекту.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.
20.10.2020 р. до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області через Центр адміністративних послуг Вінницької міської ради звернувся ОСОБА_1 із клопотанням про затвердження проекту землеустрою для одержання безоплатно у власніть земельних ділянок площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства на території Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.
Згідно опису прийнятих документів до вказаного клопотання додані проект та витяг з ДЗК .
За наслідком розгляду вказаного звернення, управління листом від 26.03.2021 р. повідомило ОСОБА_1 про те, що у зв`язку із великим навантаженням, клопотання про затвердження проекту буде розглянуто пізніше.
В подальшому, листом від 07.06.2021 р. Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повідомило позивача про відсутність повноважень на передачу спірної землі у власність та затвердження проекту у зв`язку із тим, що така передана у комунальну власність .
Не погоджуючись із такою бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, позивачки звернулись до адміністративного суду з даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у власність визначений статтею 118 ЗК України. Зокрема частиною 6 цієї норми передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Крім того, положеннями статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до статті 186 -1 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати:
- додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій";
- надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;
- проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Із аналізу наведених норм видно, що проект землеустрою погоджується територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин та висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні надсилається розробнику. При цьому, підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Більш того, забороняється серед іншого вимагати надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.
Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, як видно в разі відсутності необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи щодо відведення земельної ділянки відповідний орган виконавчої влади у двотижневий строк приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Як встановлено судом, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із відповідними клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ще 20.10.2020 р. Дане звернення зареєстровано в управлінні 14.12.2020 р., відтак, відповідне рішення щодо затвердження проекту мало бути прийнято до 28.12.2020 р.
Однак, всупереч вимогам чинного законодавства таке не прийнято у визначений строк, відтак, така бездіяльність є протиправною.
Оцінюючи дані доводи сторони відповідача суд вказує, що підстави для відмови у погодженні проектів є вичерпними, зокрема: може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Більш того, забороняється серед іншого вимагати надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.
Більш того, суд зазначає, що Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" стосовно передачі земель у комунальну власність набув чинності 27.05.2021 р. , а отже на дату збігу двотижневого строку прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою позивачу, обставини, на які посилається відповідач у листі від 07.06.2021 р., були відсутні.
За таких обставин, суд керуючись статтею 245 КАС України, доходить висновку, що слід визнати протиправною бездіяльність щодо несвоєчасного прийняття рішення про затвердження поданого ОСОБА_1 14.12.2020 р. за вх. №Г-29724/0/94-20 проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за кадастровим номером №0525387700:02:002:0311 та надання її у власність.
Водночас надаючи оцінку вимозі позивача щодо зобов`язання відповідача затвердити проект та передати у власність, то тут суд вказує на наступне.
Абзацом 1 частини четвертої статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Так, у постанові від 05.09.2018 у справі № 826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України та дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
При цьому, стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а ст. 122, 186 -1 ЗК України - повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.
На думку суду, в контексті обставин спірних правовідносин застосування вищевказаного способу захисту вимагає з`ясування судом чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для затвердження проекту землеустрою.
Разом з тим, у межах цієї справи надана оцінка лише бездіяльності, що полягає у несвоєчасному прийнятті рішення про затвердження проекту та передачі у власність.
За таких обставин, суд доходить висновку, що слід повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою.
Відтак, позовна вимога щодо зобов`язання затвердити проект та передати у власність, не підлягає задоволенню.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд - -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо несвоєчасного прийняття рішення про затвердження поданого ОСОБА_1 14.12.2020 р. за вх. №Г-29724/0/94-20 проекту землеустрою стосовно відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за кадастровим номером №0525387700:02:002:0311 та надання її власність.
Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою поданого 14.12.2020 р. за вх. №Г-29724/0/94-20 стосовно відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Слободо-Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області за кадастровим номером №0525387700:02:002:0311 та передання у власність .
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ) .
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (м. Вінниця, вул. Келецька,63, код 39767547)
Повний текст рішення сформовано: 07.09.21 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2021 |
Оприлюднено | 08.09.2021 |
Номер документу | 99411592 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні